Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
країнсьїкої мови в школах, то третю частину з’їзду становили вчительки, молоде національно вже свідоме поко ління. А в 1934 р. в Ужгороді відбувся З ’їзд Українського Ж іноцтва, що зі брав уже великі маси селянок. А коли в 1938 р. заснувалась Карпатська Оіч, то було самозрозуміле, що в ній ство рилась Жіноча Чота з молодих завзя тих боєвичок. Доповідач згадав також жіночі постаті, що проводили цим Від родженням. Це були, окрім згаданої вж е Ірини Волошин, — Марійка Під- гір’янка, щ о своїми віршами і сценка ми давала дітворі духову поживу. її відома п’єска „У чужім пір’ї" постала в тому часі й через місцевії умовини. Потім Н. Ноіваківсьїка, що допомогла впровадити свідомий молодий елемент до ОУН. Дальше поетка Миколая Бо- жук, що своїм поетичним словом за палювала до дії. З-поміж учительок слід згадати відому пластову діячку мґр. Оксану Г'енґалО', що мала вплив на молодь. Врешті треба згадати Сте фанію Тисовську, що 'очолювала Жіі- ночу Чогу Карпатської Січі. Але най більші заслуги в жіночому рухові Кар патської України має Ірина Невицька. Ця дружина священика розпочала свою громадську діяльність у ■Пряше- ві. Тут вона заініціювала видання ча сопису „Слово Н арода“, що був при значений для українців 'Словаччини. У 1930 році вона Переїхала до Ужгоро ду, де виявила себе у Жіночій Секції „Просвіти". Жіночий З ’їзд 1934 р. був ділом її рук. Маючи дар промовця й талановите перо, вона вміла промови ти до жіночих мас. Отак проходило відродження укра їнського жіноцтва н а Закарпатті, йду чи нога в ногу, а подекуди й випере джуючи загальний хід подій (Жіночий З ’їзд). Сліди цього шляху залишились напевне в широких масах Срібної Зем лі, іцо після кількасотлітнього від окремлення врешті знайшлась, хоч під одним окупантом, проте разом із ці лим українським народом. Доповідь викликала живе зацікав лення у слухачів, що їх, на жаль, було небагато'. Виявилось, що таки мало знаємо про відродження Карпатської України, а ще менше про шлях його жіноцтва. Присутня Із діяльности 43 Відділу СУА 80-ліття Укр. Ж іночого Руху. Усі в е ликі події наш ої спільноти 43 Відділ СУА відзначує святочними сходинами. Тому і саме зрозуміле, що такій за гально-громадській події, як перший З ’їзд українок у 1884 р. в Станиславо- ві, ми присвятили наші сходини в мі сяці лютому. Це ж бо цікаво й конечно знати історію перших днів, що вже зі брались на 80 повних років, тяжкої безперернвної праці в невідрадних об ставинах піід чужими займанщинами, в яких українська жінка нераз мусіла здати іспит політичної і громадської зрілости. Здається ніодин жіночий рух у світі не мав стільки перешкод на дорозі свого розвитку, як це було* у нас, жінок бездержавного' народу. Т оі - му особливо всі досягнення наших піо- нірок у минулому є безцінним скарбом і гордістю, а що найважніше — світ лим дороговказом для теперішніх і майбутніх поколінь. І хоч багато з нас самі мають уже за собою понад 40 літ •праці у нашому великому змагу, то- з великим зацікавленням і пошаною до минулого, з перспективи літ і нового місця побуту, можуть сьогодні гляну ти на 80-ліття укр. жіночого руху, оцінюючи його всесторонньо. По діловій частині наших сходин го лова Відділу, відкриваючи це свято, дала аналізу жіночого питання у сві товій площині, подаючи коротко істо рію його розвитку в інших народів, як рівнож звернула увагу на основні при чини, ЩО' довели його до тих осягів, що ми їх маємо- на сьогодні. На тлі такої аналізи ста.є краще зрозумілою історія українського жіночого руху, що є тісно пов’язаний із змаганням світового жіноцтва, як рівнож дає нам почуття рівности з іншими й ю рдо- сти, що ми йдемо правильним шляхом. П-ні Анна Суха, містоголова 43 Відді лу, відчитала доповідь, надіслану з Централі, про початки укр. жіночого руху, що датується з 1884 p., а який почався рівночасно на західніх і схід- н ї х землях України, при тісній спів праці свідомих жінок, що їх не змогли розділити ніякі кордони. Який же ж це світлий примір для нас! І хоч не всі зрозуміли піонірку Наталю Кобрин- ську, бо заскорузлість поглядів прн- ■слонювала., а то й убивала малий про мінь, що мав дати жінці суспільне ви зволення, і хоч національна свідомість на той час „руських женіцин", була ще мала, а то й незрозуміла, то зерно що його посіяла Наталя Кобринська, дало прекрасні плоди, вкриваючи світ самостійними українськими жіночими організаціями. Сама ж Наталя Кобрин ська із жалем у серці мусіла відійти від організації, що вона її заложила, бо її на той час не зрозуміли. Вона бо переросла своє покоління, та зате ім’я її згадуємо' з пошаною. Та ідеї К о бринської на сьогодні живі, бо 80 літ тому вона між іншим у своїй програмі поставила організацію садочків, розу міючи вартість виховного питання. І хоч історія повторяється, лю дські сла бості не переводяться, та наука одна: малі речі минуться, забудуться, — лиш сильні постаті й великі ідеї тво рять епоху. Присутні з великим зацікавленням вислухали реферату і в неодній душі зродилось порівняння з нашим часом із тими ж самими помилками. Вірш Уляни Кравченко, присвячений Н. Кобрияській, відчитала відомий ми- стець слова п-ні Ніна Лужницька і так здавалось, що дух Наталі витає між нами і закликає до- єдности, до праці. На закінчення цього вшанування молоденька й надійна піяністка п-на Богдаина Райнер, дочка нашої членки, відограла сонату Бетовена. Виступ її був насолодою для нас і врочисто за кінчив це небуденне свято. Тому на шій гості п-нні Богданні належиться сердечна подяка. При товариськім чайку поплили спо мини про перший світовий з’їзд укра їнок, що відбувся в Станиславові 1934 року, у 50л.іття українського жін. руху. Учасниці цього з’їзду пп. Ст. Соне- вицька, Марія Процик, Анна Ющишин у своїх цікавих споминах нагадали світлі минулі моменти, призабуті вже нами, а молодому поколінню зовнім невідомі. Пп. Ст. Голіната, Ів. Субтельиа, що працювали в Союзі Українок у Львові, згадали про перешкоди, що їх ставила польська поліція, відмовляючи дозво лу на виїзд спеціяльного поїзду на цей великий з’їзд. У підйомі духа, спов нені гордістю, розходились ми домів і питали себе, чому загал укр. жіноц тва не включається в працю СУА, що продовжує світлу традицію ідей на ших перших піонірок, для добра укра їнського народу. Осипа Грабовенська Ювілей без промов Так принаймні було сказано в за прошенні Управи 44 Відділу СУА на Святочні Сходини — 5-літній Ювілей Відділу, що відбулися 31. січня 1965 р. в Домі СУА. „Це було причиною — жартував дехто — ЩО' на Свято зій шлося так багато гостей". По суті при НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1965 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
