Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
країнсьїкої мови в школах, то третю частину з’їзду становили вчительки, молоде національно вже свідоме поко ління. А в 1934 р. в Ужгороді відбувся З ’їзд Українського Ж іноцтва, що зі брав уже великі маси селянок. А коли в 1938 р. заснувалась Карпатська Оіч, то було самозрозуміле, що в ній ство рилась Жіноча Чота з молодих завзя тих боєвичок. Доповідач згадав також жіночі постаті, що проводили цим Від родженням. Це були, окрім згаданої вж е Ірини Волошин, — Марійка Під- гір’янка, щ о своїми віршами і сценка ми давала дітворі духову поживу. її відома п’єска „У чужім пір’ї" постала в тому часі й через місцевії умовини. Потім Н. Ноіваківсьїка, що допомогла впровадити свідомий молодий елемент до ОУН. Дальше поетка Миколая Бо- жук, що своїм поетичним словом за палювала до дії. З-поміж учительок слід згадати відому пластову діячку мґр. Оксану Г'енґалО', що мала вплив на молодь. Врешті треба згадати Сте фанію Тисовську, що 'очолювала Жіі- ночу Чогу Карпатської Січі. Але най більші заслуги в жіночому рухові Кар патської України має Ірина Невицька. Ця дружина священика розпочала свою громадську діяльність у ■Пряше- ві. Тут вона заініціювала видання ча сопису „Слово Н арода“, що був при значений для українців 'Словаччини. У 1930 році вона Переїхала до Ужгоро ду, де виявила себе у Жіночій Секції „Просвіти". Жіночий З ’їзд 1934 р. був ділом її рук. Маючи дар промовця й талановите перо, вона вміла промови ти до жіночих мас. Отак проходило відродження укра їнського жіноцтва н а Закарпатті, йду чи нога в ногу, а подекуди й випере джуючи загальний хід подій (Жіночий З ’їзд). Сліди цього шляху залишились напевне в широких масах Срібної Зем лі, іцо після кількасотлітнього від окремлення врешті знайшлась, хоч під одним окупантом, проте разом із ці лим українським народом. Доповідь викликала живе зацікав лення у слухачів, що їх, на жаль, було небагато'. Виявилось, що таки мало знаємо про відродження Карпатської України, а ще менше про шлях його жіноцтва. Присутня Із діяльности 43 Відділу СУА 80-ліття Укр. Ж іночого Руху. Усі в е ликі події наш ої спільноти 43 Відділ СУА відзначує святочними сходинами. Тому і саме зрозуміле, що такій за гально-громадській події, як перший З ’їзд українок у 1884 р. в Станиславо- ві, ми присвятили наші сходини в мі сяці лютому. Це ж бо цікаво й конечно знати історію перших днів, що вже зі брались на 80 повних років, тяжкої безперернвної праці в невідрадних об ставинах піід чужими займанщинами, в яких українська жінка нераз мусіла здати іспит політичної і громадської зрілости. Здається ніодин жіночий рух у світі не мав стільки перешкод на дорозі свого розвитку, як це було* у нас, жінок бездержавного' народу. Т оі - му особливо всі досягнення наших піо- нірок у минулому є безцінним скарбом і гордістю, а що найважніше — світ лим дороговказом для теперішніх і майбутніх поколінь. І хоч багато з нас самі мають уже за собою понад 40 літ •праці у нашому великому змагу, то- з великим зацікавленням і пошаною до минулого, з перспективи літ і нового місця побуту, можуть сьогодні гляну ти на 80-ліття укр. жіночого руху, оцінюючи його всесторонньо. По діловій частині наших сходин го лова Відділу, відкриваючи це свято, дала аналізу жіночого питання у сві товій площині, подаючи коротко істо рію його розвитку в інших народів, як рівнож звернула увагу на основні при чини, ЩО' довели його до тих осягів, що ми їх маємо- на сьогодні. На тлі такої аналізи ста.є краще зрозумілою історія українського жіночого руху, що є тісно пов’язаний із змаганням світового жіноцтва, як рівнож дає нам почуття рівности з іншими й ю рдо- сти, що ми йдемо правильним шляхом. П-ні Анна Суха, містоголова 43 Відді лу, відчитала доповідь, надіслану з Централі, про початки укр. жіночого руху, що датується з 1884 p., а який почався рівночасно на західніх і схід- н ї х землях України, при тісній спів праці свідомих жінок, що їх не змогли розділити ніякі кордони. Який же ж це світлий примір для нас! І хоч не всі зрозуміли піонірку Наталю Кобрин- ську, бо заскорузлість поглядів прн- ■слонювала., а то й убивала малий про мінь, що мав дати жінці суспільне ви зволення, і хоч національна свідомість на той час „руських женіцин", була ще мала, а то й незрозуміла, то зерно що його посіяла Наталя Кобринська, дало прекрасні плоди, вкриваючи світ самостійними українськими жіночими організаціями. Сама ж Наталя Кобрин ська із жалем у серці мусіла відійти від організації, що вона її заложила, бо її на той час не зрозуміли. Вона бо переросла своє покоління, та зате ім’я її згадуємо' з пошаною. Та ідеї К о бринської на сьогодні живі, бо 80 літ тому вона між іншим у своїй програмі поставила організацію садочків, розу міючи вартість виховного питання. І хоч історія повторяється, лю дські сла бості не переводяться, та наука одна: малі речі минуться, забудуться, — лиш сильні постаті й великі ідеї тво рять епоху. Присутні з великим зацікавленням вислухали реферату і в неодній душі зродилось порівняння з нашим часом із тими ж самими помилками. Вірш Уляни Кравченко, присвячений Н. Кобрияській, відчитала відомий ми- стець слова п-ні Ніна Лужницька і так здавалось, що дух Наталі витає між нами і закликає до- єдности, до праці. На закінчення цього вшанування молоденька й надійна піяністка п-на Богдаина Райнер, дочка нашої членки, відограла сонату Бетовена. Виступ її був насолодою для нас і врочисто за кінчив це небуденне свято. Тому на шій гості п-нні Богданні належиться сердечна подяка. При товариськім чайку поплили спо мини про перший світовий з’їзд укра їнок, що відбувся в Станиславові 1934 року, у 50л.іття українського жін. руху. Учасниці цього з’їзду пп. Ст. Соне- вицька, Марія Процик, Анна Ющишин у своїх цікавих споминах нагадали світлі минулі моменти, призабуті вже нами, а молодому поколінню зовнім невідомі. Пп. Ст. Голіната, Ів. Субтельиа, що працювали в Союзі Українок у Львові, згадали про перешкоди, що їх ставила польська поліція, відмовляючи дозво лу на виїзд спеціяльного поїзду на цей великий з’їзд. У підйомі духа, спов нені гордістю, розходились ми домів і питали себе, чому загал укр. жіноц тва не включається в працю СУА, що продовжує світлу традицію ідей на ших перших піонірок, для добра укра їнського народу. Осипа Грабовенська Ювілей без промов Так принаймні було сказано в за прошенні Управи 44 Відділу СУА на Святочні Сходини — 5-літній Ювілей Відділу, що відбулися 31. січня 1965 р. в Домі СУА. „Це було причиною — жартував дехто — ЩО' на Свято зій шлося так багато гостей". По суті при НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1965 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
