Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ДІТРОЙТ, миш. Добровільна Жіноча Служба Резолюції XIII. (Конвенції СУА дали одну головну напрямну для референ- тури суспільної опіки. Це було — ске рування цієї опіки на місцеві потреби нашої спільноти. До того часу в біль шості увага була звернена на допо могу за океан. А тут показалось, що кругом нас є потребуючі і щораз біль ше е таких, що їх треба підтримати. Виявилось теж, що виконування допо моги на місцях є значно трудніше, ніж висилання грошей чи одягових пачок за океан. Як серед старої, так і нової емігра ції є потребуючі люди. З часом їх ря ди більшають, бо люди старіються, здоров’я надщерблюється. Великим клопотом є також розбиті родини та пов’язані з тим справи дітей. І з тієї ситуації вилонився „клич наглої допо- моги“, що я вставила в плян праці су спільної опіки на початку своєї ка денції. Що це означає? В разі несподіва ного нещастя, хвороби чи старости ми повинні заопікуватись людиною на шої спільноти. Ми повинні дати їй ту увагу, те тепло, що його вона в тій ситуації потребує. А це можуть дати тільки с в о ї люди, своя суспільна опіка. Живемо в країні широко розбудова ної суспільної опіки. В Америці є чи сленні установи суспільної опіки й ними може бути охоплена кожна по требуюча одиниця. На те, щоб зорієн туватись у тих можливостях, треба американську суспільну опіку добре пізнати. І з наших заходах — треба сполучити нашу опіку сердечної уваги з фондами, які дає американська су спільна допомога. Розглянувшись у нашій громаді я зрозуміла, що ця опіка вже починає у нас здійснюватись. Вона ще діє невпо- рядковано й багато дечого можна б краще наладнати, але початок уже є. Тепер лиш треба рук до праці й охоти — стати другому в пригоді. І так я приступила до роботи. Най перше треба було порозумітись із чинниками, що виконують суспільну опіку або покликані до неї в нашій місцевості. Тому відбула я конферен цію з Впр. о. Ігуменом, нашим паро- хом, з Управою Т-ва „Самопоміч*4 та фахівцем сусп. опіки п-ні Марією Квіт- ковською. І ми поділили завдання по між себе. Т-во „Самопоміч" має у сво їй домівці правну і медичну порадню, крізь яку переходить багато потребу ючих людей. Парохії в нашій місцево сті також мають перегляд тих, що по требують піддержки. П-ні Квітковська, директор Інтернаціон. Інституту, має повний перегляд американських уста нов сусп. опіки. А наше завдання — все це пов’язати з собою. Що це значить? До нас належить — відвідувати хворих і потребуючих, зі брати інформації, в чому лежить пе куча потреба, а потім повідомити та спрямувати людину, куди треба. Це не так просто, як видається. Є нескладні випадки, де вистачить одних відвідин, але є й такі, коли треба кілька разів побувати у хворого, або походити з ним по установах та домогтися свого. І так постала наша Добровільна Жі ноча Служба. Це є гурт жінок, пере важно членок СУА (але приймаємо також і нг-членок) при Окружній Раді. Я очолюю цю Комісію, як референтка Окр. Ради. Одержавши адреси хворих, я розподіляю їх між членками, залеж но від того, хто де живе, та яку по слугу може зробити. Коли хтось пра цює, не може брати на себе відвідин у шпиталі, а коли хтось не володіє ан глійською мовою, то для нього інтер венції неможливі, Натомість може від відати когось увечорі, полагодити за купи чи зварити трохи їжі. А знов ті, що розяорзджають часом, чи володі ють англ. мовою, можуть щось іншого полагодити. При цьому наша допомога виконується дискретно, щоб не зроби ти прикрості даній людині. Мушу ска зати, що пані справді перейнялися цією „службою44. Не було випадку, щоб членки ДЖ С не відчули глибоко не щасного положення потребуючого. При тому не йдеться про матеріяльну поміч, хоч і це траплялося, але про велику увагу, підтримку й зрозуміння для потребуючої людини. Нераз між потребуючими а членками ДЖСлужби зов’язалось сердечне відношення і во ни дальше виконують дрібні послуги, як відвезення до лікаря чи до міста ітд. Може когось буде цікавити, які ви падки нам трапляються. Відвідування старших осіб і хворих — це найчасті ше. Але є й більше складні справи. Наприклад, дбаємо про двох хлопців (14 і 16 років), що залишились без батьків і є тепер під опікою родини. Або — родина в нещасті, де мати за хворіла на рака, а вдома є 4-ро дітей, їм треба негайної допомоги і це ста раємось по змозі виконати. Думаю, що Добровільна Жін. Служ ба може постати в кожній місцевості. До співпраці треба запросити всіх жі нок доброї волі, незалежно від того, чи вони є членками СУА чи ні. По яко мусь часі, коли втягнуться в працю і почують вдоволення з неї, напевне вступлять у наші ряди. Добровільна Жіноча Служба не від буває сходин чи звітів. Свої спостере ження з відвідин членки передають телефоном, так як і дістають доручен ня таким способом. Та це не значить, що не було б корисно зійтися й поді литись досвідом. Але покищо не ро бимо того, щоб не навантажувати на ших працівниць ще одним обов’язком. Про пращо Добровільної Жін. Служ би довідались наші лікарі. Вони мають перегляд потребуючих пацієнтів і з тим звернулися до нас. Це збільшило стан, потребуючих у нас,, а членок ДЖСлужби не прибуло. Тому шукаємо дальше за людьми доброї волі, що хо тіли б пожертвувати трохи свого часу для ближнього свого. В останньому часі ми постановили впровадити перегляд-книгу нашої пра ці. Цей документ залишиться в Окр. Раді, як доказ того, що зроблено. А черговій референтці суспільної опіки послужить за вказівку, що в тій справі можна зробити. Ольга Макар реф ерентка сусп. опіки при Гол. У праві СУА НЮАРК, If. Д Ж . Потребуючі родини Воно може дивно виглядає, що на новому місці поселення наші люди по требують більше уваги й помочі, ніж потребували б її в рідному краю . Зда валося б, що Америка багата країна, з високим ж иттєвим стандартом , отже вбогих і потребуючих людей не знає. Та потреби наших людей тут здебіль шого не є матеріальної натури. Таку дає держава, зглядно її міські і стей- тоїві установи суспільної опіки. Та ді стати її не так просто й вимагає зу силь, що старим і хворим не під силу. Ніс б пізнати, як діє суспільна опіка в Америці, Окружна Рада в Нюарку запросила урядничку установи сусп. опіки п-ні Миросю Пришляк-Чайків- ську на нараду референток сусп. опі ки, що відбулась у червні 1963 р. На нараді були теж представники Т-ва „Самопоміч4*, з яким Відділи співпра цюють. З обширно поданих вказівок Н А Ш Е Ж И Т Т Я — К В ІТ Е Н Ь , 1 9 6 5 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
