Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ЛІТНІ КОЛЬОРИ Перегляд кожного сезону вже зари совується. Хоч у формі вбрання вели ких змін немає, проте в матеріялах, прик-расах, дрібничках багато нового: Передусім враження кольорів. Літня сильветка 1965 р. дуже жива. Пере ливи красок у ній —• від ніжно ПаСТе- Лев ИХ ДО МІДНО' соковитих. Починаємо з капелюшків. Ми івже привикли до квітників на жіночих го ловах, але те, що побачимо цього се зону, то перейде всі сподівання. За цвітуть лелії й туліпани, засиніє бузок і дзвіночки. Прямої не 'буде капелюшка без квітчастої прикраси! Те саме з сукнями. У пошукуванні за взористими матеріялами творці мо ди накинулись на східні зразки. „Пу ка" — це індійське слово' на справжнє, оригінальне — тепер буде примінене до елегантних тоаяет. Розкішні пави, екзотичні квіти, майстерні везерунки будуть прикрашувати1 жіночу сильвету 1965 р. До цього долучаються ще й панчіш ки. Такі у смужки чи взори вже нам добре відомі. Але „кольоровий сезон" вимагає і від них якогось оживлення. Отже заповідають уже панчохи „у райдугу" або „у квітку". А що годі з черевичками? І вони заграли різними кольорами шкіри. Те пер навіть нелегко достосувати їх до .Вашого „пука" Але добрий смак до зволить Вам знайти відповідний від тінок для Ваших ніг. Зірка Порадник нар. мистецтва ЩЕ В СПРАВІ ПОРА ДНІ НАР. МИСТЕЦТВА Читаючи про порадні народнього мистецтва, що допомогли б нам збе регти чистоту стилю, я пригадала собі ті численні делегації, що в часі Дня Незадежности відвідували мейора мі ста. Звичайно в склад делегації вклю чають одну-дві дівчини в народньому вбранні. Як вони нераз жахливо зібра ні! До румунської вишиваної блюзки вдягають гаптовану відкриту корсетку й білий фартушок із тороками. Сороч ка криво визирає з-під спіднички чи плахти. Намисто звиісає, як хоче, а стрічки всі спущені до переду. От де придалась би порада знавця! Адже ті делегації звичайно фотогра фують і ті світлини вміщують наші часописи, де вони своїм прикладом знов ширять „баламутство4*. І таке лег коважне трактування нашого строю приносить у висліді більшу шкоду, ніж користь. Тут треба би почати рішучу проти дію. Коли в якійсь місцевості буде встановлена порадня чи знавець нар. мистецтва, то вони повинні звернути увагу місцевого Відділу УККА на те, що з нагоди наших офіційних виступів повинні фігурувати в делегаціях тіль ки стилеві народні строї. Незабаром будемо готуватись до акції Тижня По неволених Націй. Чи й тоді залишимо підбір народнього строю випадкові? І ванна Яр емко реф ерента нар. мистецтва 33 Відділу СУА Ваша правда, що порадні нар. ми стецтва повинні охопити своїм .впли вом також і офіційні делегації та включені там народні строї. Звісно, всього нараз не зробиш. Найважніше, щоб громадянство, а в першу чергу Відділи СУА, оісвідомили собі вагу цієї справи. А тоді легше буде прове сти відповідну оовідомну роботу. То му плянуємо провести в Відділах по кази правильного строю, щоб публика побачила його перевагу. — Ред. Городничий порадник Компостова купа Якщо можливе, пришліть, будь ла ска, вказівки агронома, як зробити компостову купу з листя й курячого гною? Читачка з Ст. Кетринс Всі відпадки з города, як трава, ли стя, відцвілі квіти, бадилля билин, де ревний попіл, гній курей, кріликів чи голубів, скинені на купу шириною 4 до 5 фітів, у тінистому місці города, підо впливом витворюваного' тепла, розкладаються. Для кращого розкладу й усунення неприємного запаху дода ємо на купу 10 фітів довжини— 10 ф паленого вапна. Висота купи не по винна .переступати чотирьох фітів, довжина залежно від кількосте, від- падків, що ними розпоряджаємо. Купа повинна легко звужуватись до верху, але сам 'верх повинен бути рівним, щоб затримував дощову воду. У трав ні прикриваємо купу на пів фіта горо- довою землею і висіваємо- на верху трохи зернят гарбузів, що розроста ючись, закривають цілу купу. До та кої купи стягаються хробаки-дожджа- ники. Восени і зимою перекидуємо цю купу, щоб уможливити доступ пові тря, що' потрібне для розкладу. Що частіше перекидуємо, то скоріш 'П ер е г н и в а є компост. По двох-трьох роках компост є готовий, а пересіяний через рафу, дає незаетупний погній. Одначе треба пам’ятати, щоб не ки дати на компостову купу хворих ро слин, насіння бур’янів, що довго за держують силу кільчення, предметів, що не розкладаються, як скло, камін ня, бляшанки, відпадки камінного ву гілля, кусні дерева тощо. Коли хочемо прискорити дозрівання компосту, додаємо улітку порізаної та сфермеитованої у бочці кропиви. Та кою рідиною поливаємо що кілька тижнів компостову купу і її переки дуємо. Не сміє п'ересхнути. По чоти рьох місяцях восени вже матимемо готовий компост. Роман Коцик ___________ " ЛОЖЕЧКИ У ЗЛИВІ Коли складаємо брудну посуду до зливу, трапляється часто., що ложечки попадають в отвір. Це не є тільки втратою в нашому столовому сріблі, але й забиває нам злив або нищить сікач (діспозал), що там вбудований. Дбайлива господиня складає срібло в зливі окремо від порцелянової по суди або горшків. Найкраще послу жить нам плянтикова миска з дірками, як її вживаємо на рештки городини. Під кінець обіду вже лушпини в ній немає, отже туди можна скидати: за бруджене срібло. Тітка Марійка УСМІХНІТЬСЯ Коли впав перший сніг, мати взяла свого півторарічного синка до вели кого вікна у спальні, щоб йому це по казати. Довкруги було все прикрите білим пухом. Дитина на радощах у- сміхнулась, плеснула в долоні і ска зала до матері: — Милиння! * Мати з хлопчиком робить закупи у великому магазині. Поругч них спинив ся лисий чоловік, розглядаючи товар. — Ой, мамусю, — сказав хлопчик доволі голосно1. — У того чоловіка зо всім немає волосся на голові! Мати зніяквіла й заспокоює дитину, щоб замовкла. — О, він не знає того? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
