Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Фейлетон Президентські вибори — То ви кажете, що жінка мо же бути президентом, пані сусід ко? — спитала пані Марія відпо чиваючи на сходах спільного бу динку. На тих сходах наші сусід ки вже довгі роки ділилися свої ми радощами і смутками та свої справи обговорювали. — Та може чи не може, де то вже бабі всюди пхатися! — Ніде такого параграфу не ма! А є закон про дискримінацію. Вільно все білим, вільно все чор ним, жовтим, то й бідній жінці теж вільно. А зрештою і мужчини перевелися. От хоч би й наші! Тепер сидять на скверику і го дують голубів та й при тому ве лику політику роблять. — Не кажіть, сусідко! То вже молодші роблять політику, де вже нашим старим до того! — Ей пані, та що ви говорите! Молодим зовсім не хочеться по літики! їх політика коло кари, гавзу, вікендів, прогулянок і ба гато чого тепер повигадували... — А я таки своє: може якби жінки взялися до політики, то й діло було б. — А не чули ви, як поїхали наші політики на демократичну конвенцію, то там ніодного слова не хотіли вставити про Україну на ту їх плятформу! — А що я не кажу? Якби так замість наших демократичних по літиків та післали їх жінок, а очо лила б делегацію наша пані Ло тоцька, та ще якби вбрали свою уніформу, то зараз інша була б плятформа! — Та я щось таке зачувала, що вона виграла з Шевченків ським комітетом, коли він не хо тів дати жінкам окремого місця в поході. Умундурувала їх та кі нець! —- Чиста правда! Показала свою плятформу й на своїм по ставила! А й жінки шді були, бо то знаєте ще одна нагода щось собі справити. — А чи знаєте, чому чоловіки не хотіли відпустити жінок? — Та чому не знаю! Дуже во ни ,,моцні“ — наші чоловіки! Бо ялися, що як почнуть від маршу падати, а від спеки умлівати, то щоб було за чиюсь спідницю триматись! А так мусіли пильну вати дітей під час маршу, а жін ки пішли собі окремо. Отаке то зробила наша пані голова! А ви ще й кажете, що жінка не може бути президентом! — Не може, бо в них нема та кої, як наша пані Лотоцька! Прав ду кажу! Та й не тільки вона: от подивіться на наших письменниць, та ж чи є десь така, як Докія Гуменна? Вона хоче привернути матріярхат! — А це що таке? Про таке диво й не чула! — Та то такий порядок, що всюди жінки рядять. Якби пішла до Білого Дому, то жадна сила її звідти не викине, жадна кампанія не поможе. До суду віку були б баби — президентами... — О, Матінко Божа! І цього ще нам потрібно! Та це кара Бо жа: до роботи — жінка, в хаті — жінка, родити — жінка, до Сою зу Українок — жінка, у поході — жінка, в мундурі — жінка. А що ж тоді чоловіки будуть роби ти? Та вже най хоч той матріяр хат візьмуть на свою голову! Ната ГОСТІ В ЦЕНТРАЛІ Повертаючись із відслонення па м’ятника Т. Шевченка у Вашінґтоні, до Дому СУА загостила поетка Олексан дра Черненко з Едмонтону. Прийшла в товаристві п-ні Марти Тарнавської й провела час на розмові з членакми Управи. Особливо радо привітали да леку гостю пп. Л. Бурачинська й І. Пе ленська, що знали її тільки із збірки „Людина". П-ні Черненко була під враженням недавньої події й у роз мові здебільшого де порушувала. У серпні ц. р. відвідала Централю СУА гостя з Південної Америки п-ні Ольга Бандура. Як секретарка Союзу Українок Аргентини, вона була у ли стуванні з місцевим організованим жі ноцтвом, отже з листів була вже до бре знайома. З радістю зустріли її членки Гол. Управи з п-ні Оленою Ло- тоцькою на чолі. А ЩО З НАРОДНІМИ СТРОЯМИ? У нас уже безліч писалося й говорилося про чистоту й стиле- вість народнього вбрання. Недав ні виступи на відслоненні пам’ят ника у Вашінґтоні та на Світовій Виставі в Ню Йорку дали до то го нагоду. Що бачимо? Подекуди розв’яз ка щаслива, особливо там, де ко стюмами займається авторитет ний мистець або знавець того ді ла. Доказом цього балетна група, що виступала під проводом Вади- ма Сулими на Світовій Виставі. Але в показ ноші закрався один нестилевий стрій або й більше деталів тому, що начебто тільки що спроваджений з краю! Новий клопіт! Наш загал не може зрозуміти того, що строї, поширені у краю, дуже часто бу ли зманіровані. Підо впливом ама торських театрів ширився по се лах дуже сумнівної мистецької вартости „народній стрій". А те пер, коли вже немає свого реме сла і селянство загнане в колгос пи, немає давнього виробу тканин і шкір. Отже навіть у тих око лицях, де ще збереглося давнє народне вбрання, як на Гуцуль щині чи на Покутті, уживають підмінки для певних складових частин, як киптаря чи постолів. Отже не можемо опиратись на народньому вбранні чи вишивках, що прийшли звідтіля. При зла- дженні народніх строїв для хору чи танкового гуртка треба пора дитися знавця. Заходами Комісії Нар. Мистецтва СФУЖО маємо таких у всіх більших осередках. Окрім того маємо вже видання, що можуть нас знаменито поін формувати. І так Організація Українок Канади видала поновно Катерини Антонович „Україн ський одяг“, а Союз Українок Америки брошуру Лідії Бурачин- ської „Гуцульське вбрання". Оби два видання з ілюстраціями. ПОДЯКА П-ні Христині Озарків щиро дяку ємо за пожертву 10 дол. на україн ське шкільництво в Бельгії, як неприй- нятий гонорар за виступ на нашому ювілею. Управа 41 Відділу СУА у Филаделфії 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
