Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Цегельська ЗБНЯ РОБИТЬ ВСЕ САМА Маленька Зеня дуже хоче по магати мамі в роботі. Усім ціка виться, все хоче знати і сама зро бити. Нериз буває, прямо вириває у мами якусь роботу з рук і голо сить: —- Я сама, мамо, я сама! І робить сама: то лівий черевик на праву ногу взує; то тут щось переверне, там щось зіб’є. То кім натні квіти так попідливає, що аж поверх землі річка на підлогу пливе і мамі з того ще більше роботи. То знов у кухні ухопить сірни ки і репетує: ДУМіКИ: Здалека, здалека до вас прилетіли ми вмить. Не можуть нас хмари, чи гори, чи ворог спинить. Зда лека до вас ми прилинули вмить. 1 БАБУСЯ: Думки? 2 БАБУСЯ: Чиї думки? ДУМКИ: Ваші внученьки вислали нас„ Вони вас кохають і згадують вас. БАБУНІ: Внученьки?! 1 БАБУСЯ: То моя Ганнуся не за була про мене?.. 1 ДУМКА: Ні, бабусю. 2 БАБУСЯ То ти згадуєш мене, Оксанко? 2 ДУМКА Так, бабусю. ОБИДВІ ДУМКИ: Тебе я щиро, ба буню, вітаю і скоро вернуся до рід ного краю. (Обіймаються з бабунями, потім по волі кружляють і по одній виходять). 1 БАБУСЯ (прокидаючись): Чи це мені приснилося? 2 БАБУСЯ: Чи це мені привиділось? 1 БАБУСЯ: Немов до мене моя вну ка промовляла! 2 БАБУСЯ: Немов моя Оксанка біля мене була! 1 БАБУСЯ: Немов сонечко мені при світило! 2 БАБУСЯ: І мені немов серце зо гріло! 1 БАБУСЯ: І вже мені не так зимно. 2 БАБУСЯ: І вже не так темно... 1 БАБУСЯ: І не так сумно... 2 БАБУСЯ: І не так страшно... Знову засипляють. Музика тихо грає. З’являються думки, кружляють навколо бабусь. (Завіса помалу падає). Кінець. — Я сама, мамо, я сама запа лю газ! І мама насилу мусить відбира ти в неї сірники та ховати кудись на високу шафку. То спустить гарячу воду у ванні і кричить, що їй попарило ручки. Буває теж, що встромить електричну втичку у контакт і світло непотрібно го рить, або щось-там майструє біля телевізора. Так, замість, щоб помагати ма мі — все більше нашкодить. Одного разу мама поставила на горіючий газ молоко і засипала кашку для Зені, а сама на хви линку відвернулась. В цю мить Зеня приставила собі стільчик до плити, ухопила ложку і проказа ла собі: „Я сама, я сама буду мі шати кашку!“ То, знаєте, кашка варилась по воленьки, лише „буль-та-буль“. А нашій Зені це було за повільно і вона підкрутила газ вище. Ну, а кашці стало занадто гаряче. То вона, як нараз люто не забулько тить, не зашипить і як вам піде угору, угору, щораз вище! Та вже з риночки вибігає на плиту. Тут Зеня ухопила риночку за дер жачок — ба, але держачок гаря чий, пече в ручку. То Зеня ,,хап“ за якийсь платочок (бачила, що мама нераз його брала), щоб охо ронити ручку. Але — але — про стягла платок заблизько до горі- ючого газу і він загорівся. І що ж то у цю мить сталось, Боже, Ти мій! Кашка біжить, газ заливає, пла ток у ручці Зені горить — крик, гвалт, мама біжить Зені на поря тунок. А тут уже ціла кухня пов на диму. І мама засукує рукави, та береться чистити цілу плиту та газові проводи. А Зеня плаче: — Мамо, мамо, Зеня вже біль ше не буде робити так сама... Ну, і що ж, — думаєте, стала більш уважна? Де там! їй усе ще кортить щось самій зробити. Надходили Різдвяні свята. Тат ко добув із сховку минулорічні, настромлені на довгий, електрич ний дріт, жарівки-лямпочки, щоб випробувати, чи ще світять, чи ще придадуться на ялинку. І коли татко випробовував жарівки, Зеня стояла побіч і пильно пригляда лась. І от, показалось, що одна жарівка не світила. Татко сказав: „Це нічого, пізніше направлю11. (Докінчення на обгортці) ОСІННЯ КАЗОЧКА Є на світі мама — Осінь золота. Трьох синочків має Славна мама та. Тих синочків знає Кожен, діти, з вас. Кожен їх згадає, Як приходить час. Наш Івась маленький Знає всіх підряд: Вересень і Жовтень Та ще й Листопад. Вересень, мов мама, Всіх дітей збере, Вдягне їх і взує, В школу поведе. Жовтень візьме пензель І барвисті фарби, Всі дерева в лісі Розмалює гарно. Листопад холодний Всіх вітрів скликає І чудове листя З дерева зриває. Падають листочки, Падають всі вряд. Осінь вже надворі. . . Місяць листопад. Марія Стратієнко НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1964 23 Зеню щось сильно затрясло й кинуло з ніг...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
