Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
він у 82 роки ще зовсім бадьорий, хоч і виглядає, як аскет, бо ж він веґетеріянець, але це не перешко джає йому малювати, різьбити, писати поезії, ткати оці чудові грецькі тканини, як бачиш — ду же подібні до наших, — він шиє теж сандалі, друкує . . . — А звідки ж ти про те все знаєш? — Я ж тут мешкаю! Я заніміла й остовпіла. А Іван ка тим часом, відкрила зі скрего том важкі двері ґалерії й пере пустивши мене наперед, зняла з цвяха величезного ключа. Ми пе рейшли вузький коридорчик і станули перед залізними, ковани ми, воротами, які саме відчиня лися цим ключем від „царства не- бесного“. Далі мандрували ми крізь великі залі з чорними-пре- чорними стінами зі старими меб лями й різним античним барах лом, — скульптурами, різьбами, полотнами, ткацькими станками, друкарськими машинами й т. д., поки знову не опинились у вузь кому коридорі, з якого вийшли на внутрішнє подвір’я й врешті підвелися сходами на четвертий поверх. Тут віднайшли ми сонце, яке жовтою охрою залило чиєсь мешкання. І коли б не моторош ний „вступ" до нього, то воно було б зовсім банальне: дві кім натки й кухня з коридорчиком і прилеглостями, що зрештою на паризькі відносини, та ще й у Ла тинському кварталі, було неаби- що. — То ти тут живеш? — запи тала я, відсапнувши після цієї не сподіваної мандрівки. — О, тільки тимчасово. Це мешкання моєї спільної з п. Дун- каном знайомої студентки. Вона на вакаціях. — Ну, ця студентка обходить мене менше, але ти до крайності подразнила мою цікавість отим таємничим Дунканом, то ж роз кажи дещо про нього . . . — З мене ніякий оповідач, але кілька слів може видушу зі себе. Ото ж він народився, як і його сестра, Ізидора, в Сан Франціско. Він американець, але поїхав був якось до Греції й захопившись її клясичною культурою, залишив ся там на довгі роки. Його захоп лення пішло так далеко, що він цілковито „згречився", перейняв ся грецькою мовою, звичаями, зо дягнув грецьку одежу (щоправда з-перед 2,000 літ!), замилувався красою й мистецтвом цієї країни й взагалі. . . Не знаю чому він згодом залишив Грецію й пере їхав до Парижу, де й осів та має тут, як бачиш, свою галерію кар тин і навіть встановив щорічну нагороду „Прі Ню Йорк". Бо тре ба тобі знати, що в Ню Йорку він має теж свої маєтки й малярську ґалерію. — То він мільйонер? — Мільярдер! Але він дивак, — ходить у цій білій тозі (це, до речі прекрасна біла вовна!) й сандалях, сам тче собі полотно й вовну на зиму, та чудові білі шовки на літо, сам складає руч ним друком свої поезії, малює, різьбить . . . — Чи має жінку? — Аякже! Зоветься Ая, вона лотишка з Риги, й теж ходить у білій туніці, багато молодша від нього, бо має всього 60 років . . . (Докінчення буде) ШКОЛИ УКРАЇНОЗНАВСТВА В БЕЛЬГІЇ Управа Науково-Освітнього Т-ва в Бельгії надіслала звіт із своєї праці за перше півріччя 1964 р, 3 нього дові дуємось, що школи (22) існують у 9 місцевостях і в них навчається 361 ді тей. Учительський збір складається з 23-ох осіб, що обслуговують школи, доїжджаючи з більших осередків. Го ловними видатками цих навчальних станиць є кошти доїзду вчителів та шкільних підручників і конспектів. Школами українознавства опікуєть ся Науково-Освітнє Товариство під головуванням о. д-ра Б. Куриласа. Мі- стоголовою є митр, протоєрей І. Ба- чинський, інспектором о. д-р І. Кіт, секретарем інж. І. Левицький, а фін. референтом мґр. М. Когут. Українське Науково-Освітнє Т-во з вдячністю відмічує ролю патронатів СУА в їх акції. В останньому шкіль ному році одержали 868 дол. і завдяки цьому вдалось їм зреалізувати повні стю передбачений плян. Рівночасно наспів також лист від Гол. Управи Об’єднання Українок Бельгії, яким повідомляють нас про урухсмлення першої дитячої світлич ки. Це у великій мірі вдалося здійсни ти завдяки патронатові Союзу Укра їнок Америки в сумі 10 дол. місячно. За це голова ОУБ п-ні інж. Зінаїда Витязь складає Союзові Українок А- мерики щиру подяку. 1© НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1964 НАШІ ҐРАДУАНТКИ Перегляд нашого молодого жіноц тва, що в цьому ропі закінчило вищу освіту або здобуло фахове звання, на ближається до кінця. Радіємо тим, що ряди наших кваліфікованих сил збіль шуються. На цьому місці дякуємо Управам Окружних Рад СУА, що наді слали нам відомості. Одначе, коли б у тій чи іншій окрузі не вдалося охо пити всіх ґрадуанток, прохаємо їх са мих зголосити це в дотичній Окр. Раді, щоб ми могли це додатково проголо сити. ОКРУГА МИШИГЕН: Оксана Будзол, студії економії в Меріґров Каледжі зі степенем В. S. П-на Будзол є дочкою видатної Сою зники п-ні Павлини Будзол у Дітройті. Долорес Ґелемей, студії адміністра ції підприємства у Вейн Стейтовому університеті зі степенем В. S. Працює в дослідах ринкових цін. Марія Кошів, студії педагогії у Вейн Стейтовому університеті зі степенем В. А. Почала вчителювати, але підго товляється до магістерії. Орися Лснчина, студії хемії зі сте пенем В. S. в університеті Дітройту. Почала працювати. Люба Григорчук-Шаєнко, студії пе дагогії у Вейн Стейтовому універси теті зі степенем В. А. Почала вчите лювати. Світляна Гончаренко-ІІетруша, сту дії слов’янських мов у Вейн Стейто вому університеті зі степенем В. А. Почала вчителювати. Тетяна Рогатинська, студії суспіль них наук у Вейн Стейтовому універ ситеті зі степенем В. S. Перед тим сту діювала в Мишиґенському універси теті в Ан Арборі та в Торонто, в Ка наді. Цього року відвідала Европу для підготови своєї магістерії. Калина Ткачук, мовні студії (англій ське, німецьке, як головні, а слов’ян ські, як побічні предмети) у Вейн Стейтовому університеті. Почала вчи телювати й готуватись до магістерії з бібліотекарства. П-на Ткачук є доч кою видатної Союзники п-ні Оксани Ткачук у Дітройті. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top