Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
впевненою гордістю, що ніхто не міг сумніватися як дорогий ЇЇ серцю був ,.Чин“ 22-го січня 1918 р „ВІД нині Ти Народе знай: Тобі увесь належить край. Від нині вільна Україна!*4 Дарма, що не був це голос чолові чий, а жіночий, все ж зумів передати в цілому настрій святочної хвилини великого історичного діла. Наша мо лодь, що привикла до дешевих теле візійних програм, ця молодь, яку тяж ко чимне'будь зацікавити, відчула в цій поезії щось більш вартісне, як широко розреклямовані фільми, щось, що да вало порив для шляхетного діла, щось, від чого, здавалося, росли крила орли ні... Не диво, бо ім’я цьому було: „ІДЕЯ". Навколо армія стає І враз гримить у небо: СЛАВА! Насторожилась молодь на ці слова... забилися серця юнаків і юначок, зник ло почуття меншевартости і забулося иро реальну дійсність... Тільки один наказ, і всі вони стояли б у рядах гор дої української армії, щоб ще раз про лунало на ввесь світ гомінке і бадьоре „Слава!" Мов на доказ цього свого неівгнутого рішення, наша Сумівська молодь з Осередку ім. кн. Ярослава Мудрого, з притаманним їй запалом заспівала під проводом п. Григорія Курильця, партизанську пісню: „Що то за прапор лопотить?" Радісно було дивитися, як молоді Сумівки і Сумівці в своїх одностроях впевнено гляділи туди, де Булаву простиг Богдан і заявили: Ні кров, ні рани, ні борня Не звернуть нас з дороги... Виступ п-ні Марти Тишинської з фортепіяновим сольом, причинився та кож до звеличання історичного „Чи ну", та пригадав громаді, що є в нас молодь із музичним талантом і що вона також у своїй ділянці йде впе ред, щоб принести добре ім’я нашій нації. Та ось подріботіли на сцену діти зі школи українознавства та дитячої світлички, ЩО' існує при католицькій парохії св. Михаїла, а якою опікується няні 51 Відділ СУА. І вони, хоч ще малі, мали в цьому Святі також своє слово. Мала Юлія Полянська впевнила приявних, що діти також знають, що: Ми є нарід, українці, Україна-Мати. І тому радісно всі разом заспівали: Нумо, діти, скоро, жваво, вирушаймо у похід! Гей-га, гей-га, наша сила молода! Батьки справді були раді, що росте вже їм на зміну „сила молода" і від співавши грімке „Ще не вмерла Укра їна", в піднесеному настрої та обнов лені на дусі, розійшлися домів. Другою імпрезою, що ЇЇ влаштував 51 Відділ СУА, був вечір, який скла дався з двох окремих частин. Перша частина була присвячена пам’яті Жі- нок-Геротнь, а друга справам вихован ня молодого покоління. Однохвилинною мовчанкою та по встанням із місць ушановано тих, що „все віддали, що лиш тільки змогли, за славу і честь і свободу". Культ.- освітня референтка СУА виголосила доповідь, в якій на тло історичних по дій .виводила геройські постаті жінок, починаючи з часів козаччини аж по сьогодні. Доказом того, що приявні були зацікавлені доповіддю, є факт, що в часі перерви одна з жінок за явила: — А я не знала, що є щось таке, як „буденне геройство". Тепер усі тур боти та труди легше буде мені пере носити, знаючи, що я також свого ро- да „героїня буднів", що, працюючи в своїй парохії та в нашому Відділі СУА і заставляючи дітей говорити в дома тільки по-українськи, кладу також це- голку в 'будову майбутнього нашої нації. В мене справді зникло почутгя меншевартости, а і мій чоловік, що чув ваші слова, буде більше мене ці нити. Друга частина вечора почалася ко роткою інструкцією, якої ціллю було впровадити батьків у курс виховних справ. На запит голови Відділу, чи приявні вважають, що такі „батьків ські вечорі" потрібні, всі одноголосно заявили, що „конечні", тому проситься Відділ СУА цим зайнятися. При чаю та смачній перекусці вив’я залася дуже жива дискусія. Матері раді були, що можуть обговорювати спільні справи, а навіть батьки дуже радо забирали голос. Виявилося, що виміна думок молодих та досвід стар ших матерей і батьків, буде дуже ко рисним чинником у веденні таких ве чорів. Постановлено подбати про до- повідниць, втягаючи до співпраці мо лодих учителів-українців, що покінчи ли студії в Америці та мають щоден ний контакт у школі з дітьми й молод дю. „Батьківські вечорі" будуть від буватися правильно в кожну другу неділю місяця. Громада радо прийняла новий почин, а кілька пань вписалося в члени СУА. Приявний парох укр. ка толицької церкви обіцяв помогти в цьому доброму ділі дорадчим голосом у справах релігійних, як також відпо відним приміщенням-залею. Веселі батьки йшли домів із пере конанням, що тепер 'ВОНИ не будуть вже битися, як птах у клітці, ЗІ СВОЇМИ проблемами виховання дітей, бо на йшлися вкінці люди доброї волі, що поможуть їм найти правильний шлях до наміченої цілі. Лідія Олексюк, культ.-осв. реф. ВИЛМІНГТОН, ДЕЛ. Звіт із діяльности Відділу В сьогоднішню добу час не пливе рікою, не їде на білому коні, а летить модерною ракетою. Новий 1964-ий рік уже має три місяці і скоро досягне „зрілого віку". Час, щоб вилмінґтонці дали про себе знати. Наші загальні збори відбулися 26-го січня 1964 р. і ми вітали у себе пань Цегельську і Бондаренко з Окр. Ради. Про це ширше прочитали ви у звідом- ленні з заг. зборів, що вже появилося в Нашому Житті. Управу вибрано ду же численну, бо аж із 17-ти членів, „плюс" 3 члени Контр. Комісії. Це має свої добрі сторінки: більше членів Відділу бере активну участь у праці. Може мати й злі наслідки, коли члени Управи зачнуть „спускатися" на дру гих; мовляв, нас є 2 референтки, то нехай вона це зробить. З того всього не зробить ні одна. Щоб не вийшло так, що „де дві господині, там хата не метена", то всі члени Управи мусять пам’ятати про свої обов’язки, серйоз но їх трактувати, а на всі руки напев но знайдеться досить праці. Виглядає, що наша численна Управа вийде Відді лові на користь, на що вказує діяль ність Відділу в новому 1964 році. Вже на перших ширших сходинах Відділу дня 23. лютого ц. р. дуже вда ло переведено показ печення. Демон стрували пп. Т. Книгиницька і О. Гар ванко. Показ переведено практично й усі присутні брали участь як у печен ні, так і в споживанні печива пізніше. Сходини перейшли дуже оживлено, ці каво і заразом весело та мали бажане закінчення. Найбільшою нашою імпрезою за тих НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1964
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
