Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ЛЕНСІНҐ, МИШ. Звіт із діяльности 38 Відділу СУА У 1963 р. ми працювали, як і давні ше. На початку року ходили коляду вати. В березні прибула до нас голова Централі п-ні Олена Лотоцька, що об’ їздила тоді середущі стейти. Ми за просили її і до .нас, щоб ми мали на году послухати про діяльність Цен тралі. Зраділи дуже її приїздом та з радістю вислухали її промови. Тіши мось надією її ще раз гостити в нас! У травні ми влаштували День Мате рі. Членки зійшлися в домі п-ні Анни Наконечної. Прибув священик із пра вославної церкви, що перевів молитву за померлих матерей. У честь живих усі заспівали ,Многая літа“. Проведено збірку на фонд „Мати й Дитина1-', про що була згадка в нашому журналі. Дня 29. липня 1963 ми влаштували пік нік, що буїв досить успішний. У друго му півроці ми вже не робили імпрез, бо деякі наші членки хворіли. В січні 1964 р. Відділ відбув річні збори й вибрано таку Управу: п-ні Ан на Наконечна, голова, п-ні Єівдокія Горішня, заступниця, п-ні Анастазія Заброцька, секретарка, п-ні Текля Станкевич. фін. секретарка, п-ні Леся Бийк, заступниця, п. Анастазія Ґуд3 і Катерина Левандовська, орган, рефе рентки. Контр. Комісія пп. Марія Мальована і Павлина Філь. На цьому закінчуємо звіт із 1963 p., а в цьому році дай Боже кращого у- спіху б нашій праці! Анна Наконечна, голова ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. Поминки 42 Відділу СУА У нашому Відділі встановився зви чай щороку влаштовувати поминки за померлих членок. Робимо це звичайно в березні, в часі великого посту. Того дня відправляється панахида за покій них членок Відділу в церкві Христа Царя, а в Домі СУА відбувається го стина. Цього року поминки відбулись дня 8. березня. Гостину відкрила голова Відділу п-ні М. Пашук, що пригадала цей наш гарний звичай. За її спону кою всі присутні помолились за по кійних. Потім засіли до смачно прила дженого обіду, що його зладили член ки під проводом господарської рефе рентки п-ні Ангели Дави. По обіді п-ні голова відчитала список 43 членок, що відійшли. З-поміж них особливо згадала тих, що померли в цьому раці: бл. п. Анну Мнщишин і бл. п. Марію Лаб’як. Розказала свою останню роз мову з покійною Анною Мищишин та пригадала її заслуги для розвитку Від ділу. З черги п-ні А. Сивуляк, секре тарка Відділу, дала життєпис і харак теристику бл. п. Марії Лаб’як. На спонуку п-ні С. Савицької член ки почали розказувати при звичай по минок в їх селах. П-ні Катерина Пак з’ясувала, як воно відбувалось у її ро динному домі в Винниках, п-ні Пела- гія Малпновська пригадала, як згаду вали померлих в її рідних Підгайчиках коло Львова, а п-ні Анна Сивуляк роз казала про ті звичаї на Ярославщині. У насвітленні цих стародавніх звичаїв ще більшої поваги набрали членки до цієї постанови Відділу, що продовжує стародавні традиції. Промовив також д-р Микола Ценко, що прибув на це свято. Пригадав, що незабаром буде посвячений пам’ятник на могилі його тещі, бл. п. Кекилії Ґардецької, яка була членкою цього Відділу. Управа Відділу заявила охоту влаштувати спільно з родиною поминки за її душу. Присутня В пам’ять Ольги Басараб Щоб віддати належну пошану жін- ці-героїкі, 43 Відділ присвятив у квітні свої місячні сходини її пам’яті. Цей рік особливий, б О' саме минуло 40 літ із дня смерти однієї з найбільш мар- кантних героїнь наших часів. І хоч так давно перестало битись її героїчне серце, її світла постать перейшла до історії визвольних змагань україн ського народу. Багато з .нас пам’ятає її як людину наших часів, та все ж таки інакшу як ми всі! Тому хотілось почути про Ольгу Ба сараб, як про жінку-боєвика з незлам ним характером, яка по нашій програ ній не здала зброї, але перейшла в у- країнське підпілля, щоб продовжува ти почату боротьбу. Багато говорить ся про неї, як про суспільну працівни цю, що була всюди там, де треба було праці її рук та чомусь небагато згаду ється про Ольгу, як члена Української Військової Організації, де саме по стигла ЇЇ смерть, яку вона по-герой- ськи прийняла, не виявивши ніодного зі своїх товаришів-підпільників. Саме цей момент її смерти за друзів, робить її героїнею. Багато в нас заслужених суспільних робітниць та ніодній із них не прислуговує ім’я героїні. Тому саме наш вечір її світлої па м’яті був подуманий під аспектом Оль ги Басараб, як революціонерки, без- компроімісово-го борця за правду. В наші часи, коли образ України вкри вається щораз більшим забуттям, а колесо' життя в такому розгоні, що ніяк його не зловити, відчувається по треба чогось сильного, небуденного, що ворушило б наші серця. Простора домівка СУА заповнилась цього' вечора вщерть, а наші очі були звернені на прибраний рушником пор трет Ольги Басараб, над яким у чорній вазі вгинались червоні маки. Відчува лось, що це не звичайні сходини, але справді святочні, а сильний дух Ольги був із нами. По переведенні організаційної ча стини сходин голова Відділу врочисто відкрила святочні сходини в пам’ять Ольги Басараб, даючи аналізу таких святкувань та постаті, що воліла вмер ти ніж вкрити своє ім’я неславою зрад ниці. Хор 43 Відділу, зодягнений у чорні сукні, що теж у великій мірі причини лось до святочного настрою, відспівав „Привіт Батьківщині” до слів І. Баг ряного, муз. Гр. Китастого. Понеслись м’які акорди, а з ними слова „Лети, крилата пісне“ і ми перенеслись на ву лиці Львова, якими ходила Ольга за життя, а які були її останнім шляхом на вічний спочинок. Притишились сер ця, на очах затремтіли сльози, а час завернувся на 40 літ назад. Мистець кий дорадник нашого Відділу п-ні Ні на Лужницька на основі розвідки Мих. Бажанського, виданої в Празі 1934 р. „Як згинула Ольга Басарабова“ дала чіткий і зворушливий образ останніх днів її життя на основі зізнань това ришів, що сиділи разом із нею, а на віть після її смерти в тій самій келії. З великим зворушенням прослухали ми цієї надзвичайної розповіді, яка була одним великим признанням для Ольги, що за словами автора „буде завжди символом неустрашного боє- вика. Ця небуденна доповідь була великою нагодою для нашого молод шого членства зрозуміти, чому Ольга Басараб для нашого покоління стала героїнею й провідницею. У доповнен ня спогаду про Ольгу студентка Зеня Сохор, дочка членки, справді моли товним шепотом проказала вірш Оста па Тарнавського „Молитва за поляг- лих“. Хор 43 Відділу закінчив ці свя точні сходини піснею „Ми йдемо в бій“, слова і муз. Р. Купчинського. Дириґенткою й акомпаніяторкою на шого хору є п-ні Ірина Чумова, що НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1964 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
