Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
на животі до Миці та не вхопить її зубами за вушко, не потермо сить нею... Ох! — Миця в крик! Ми прибігли на рятунок, але той розбійник ще вспів дряпнути її в носик і вир вати із хвостика жмут шерсти. Та кий він був лютий! А наша бідна Миця вся тремтіла. Ми дуже розсердились на того Мірка і закликали до сусідських дітей: — А заберіть собі геть сво го чорного котиська! Він розбій ник! Викиньте його геть! Через нього наша Миця не зможе на по- двіря і носика показати. Він закін чений „Смолюх“, „Смолюх“! А сусідські діти: — Неправда ваша! Наш Мірко ніякий „Смо- люх“! Він не розбійник, і ми його нікуди не подієм! Він у нас до брий, ловить мишей і щурів — він вчений. То ваша Мицька нічо го не вартує. От, вилігується на вікні на сонечку, а миші у вас по хаті гуляють. Так! А ми: — Не говоріть! Наша Миця оксамитна, люба, мила. Во на ще молоденька, щойно вчиться мишей ловити. Так ми часто через нашу Мищо сперечались зі сусідськими діть ми. Та згодом, не могли її все в хаті тримати. Але що ж, ледве ми її випустили на двір, то в,она вже від того чорного Мірка пе реймає всякі погані звички. На слідує те, що він робить. От, бу ває, так як він, лазить кудись, по стріхах-парканах, дахах, кудись попід небеса! А нам так лячно: от упаде ще колись і заб’ється. А просимо, кличемо — то й не слу хає. Вкінці вже стала така якась нечемна та дика, що на наш за клик не верталась. Ми вже стали журитись, що вона може пропа сти. І не даром ми журились. Одного дня вона дійсно десь пропала. Ну, щезла з очей... Шу каємо, кличемо цілісенький день. А Миці — як нема, так нема. Що ж, думаємо: Напевно її вже немає в живих. От уже той роз бійник Смолюх загриз її на смерть. Мало вже не плачемо. То ді нам прийшло на думку, що мо же вона скрилась у старій шопі, на подвір’ї — це у такій, знаєте, що в ній зберігають старі частини від авта, якісь ганчірки — всяке дрантя. Пішли ми туди. Відкри ваємо двері... І, — що думаєте, що побачили? Дивне диво! Аж ахнули від здивування: На старо му фотелі лежить наша Миця. А біля неї пригорнувся якийсь жи вий клубок і ворушиться. Мишки, не мишки... що це таке? Присту пили ми ближче, роздивляємось. Ах! Та це ж новонароджені коте- нятка, клубляться біля своєї ма ми. А вона, Миця-мама, тулить l v до себе, голубить, лиже, захищає від холоду ці голі ще, маленятка з заплющеними очима. Аж тепер, коли ми це побачили — зрозуміли, чому Миця так за ховалася у шопі. Вона напевно знала, що їй народяться діточки, а боялась, щоб оцей Мірко не скривдив їх. На радощах ми побігли спові стити маму про цю радісну нови ну. Мама зараз вистелила коши чок Миці теплою флянелькою. І ми занесли його до шопи та по ставили біля фотеля. Миця дога далась, що це для неї — обереж но брала в зуби котенятка і одне за одним клала в кошик. Вкінці і сама лягла біля них. Відтепер вони жили й росли в кухні. Одного соняшного дня, коли ми вернулись зі школи, довідались, що мама винесла котенятка на двір, на сонечко. Ми вибігли до них і що ж нового ми побачили? Подумайте лише, яку милу неспо діванку! Ото збоку, прижмурени ми очима, наша Миця пригляда ється своїм діточкам,.. А отой розбійник Мірко, лежить серед двора догори животом, а котенят ка лазять по ньому, перекидають ся, смикають за вуха, за хвіст... Мірко грається з ними своїми ла пами, так ніжно-мило, мов най- ніжніша няня. Ну, так подобрів, такий милий став! Від того часу всі коти були разом, немов одна сім’я. А той розбійник Мірко лежить серед двора догори животом, а котенятка лазять по ньому... НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1964 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
