Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Наша анкета у 1964 р. Український театр — це видатна ділянка української культури. В ті часи, коли друковане українське слово не могло дійти до українських мас, воно могло все ж таки лунати зі сцени й чарувати слухачів. Тому актори українського театру були поважними будівничими нашого Відродження. Погляньмо на ви датних представниць того роду мистецтва. Хто відгадає їх у тих трьох жіночих обличчях різної доби? Подайте відповіді на нижче вміщені запити. Розв’язки подамо у липневому числі нашого журналу. Розв’язка анкети заборонити співати по-церковно- слов’янському, або спрямувати наш похід бічними й менше рух ливими вулицями. Для вияснен ня необхідно подати, що в 1941 році румунська влада строго заборонила українську мову в публічному вжитку, а навіть у приватному на публічних місцях. Ця заборона йшла так далеко, що не можна було відправляти Бого- служби церковно-слов’янською і проповідувати українською мовою. Ми знали про таку заборону, а тому боялися встрявання поліції. На диво, румунська поліція не відважилась турбувати похорону і так похоронний похід повільно й без перешкод перейшов намі ченим шляхом. При вході до церкви вже ожи- дав о. декан Михайло Сімович, ге неральний вікарій української греко-католицької Церкви на Бу ковині, який, мабуть, вже вспів вернутися з еміграції у Румунії. Отець Сімович відслужив жалоб ну Богослужбу, після чого виго лосив зворушливу й глибокозмі стовну промову, в якій вказував на шляхетні прикмети сл. п. Оль ги Кобилянської, як людини й письменниці та на ту велику втра ту, яку поніс український народ із смертю визначної письменниці. Після церковних відправ похо ронний похід попрямував дальше Руською вулицею в напрямі цвин таря на передмісті Горича. Відда ляючись від центру міста, можна було вже з меншим страхом спі вати жалобні напіви в рідній мові. Похоронний похід спинився у ка толицькій чи греко-католицькій частині цвинтаря, де родина Ко- билянських мала свій родинний гробівець. У цьому гробівці була й похоронена Ольга Кобиляиська. Над відкритою могилою проща ла письменницю від чернівецької ,,Жіночої Громади*' її остання го лова, пані Равлюк, дружина проф. М. Равлюка. Хор відспівав остан ню тут пісню ,,Видиш, брате, мій", (Ж уравлі) і ми вже пізною порою, з мішаними враженнями дня, вертались із цвинтаря до дому. Вертаючись із похорону похму рі рефлексії ворушили мої мислі і мою душу. Було сумно й боляче, (Докінчення на ст. 10) У березневому числі наша анкета засягнула у світ образотворчого ми стецтва. Три видатні малярки показали ми [нашим читачкам. У численних від повідях, що наспіли, було багато влуч ного. Ось точні дані про ці три жіночі постаті: 1. ОЛЕНА КУЛЬЧИЦЬКА, нар. 1877 року в Бережанах. Мистецьку освіту пройшла вона у Львівській ремісничо- промисловій школі, у Студії Станісла ва Батовського, а потім у художньо- промисловій школі у Відні. Свої твор чі осяги розгорнула найбільше у ді лянці графіки, але проявила себе та кож майстром пейзажу. Та найбільші заслуги поклала в ділянці народнього мистецтва. її зарисовки церков і бу динків, народнього одягу, проекти ки лимів та ручних робіт — поклали о- снову під новітнє відродження цієї га лузі. її педагогічна діяльність допо могла передати це замилування й мо лодшому поколінню. Мисткиня про живає у Львові. Недавно тому з наго ди її 80-ліття поклонився їй весь укра їнський мистецький світ. 2. ТЕТЯНА ЯБЛОНСЬКА, закінчила Київський Художній Інститут у 1940 р., де її вчителем був Федір Кричевський, Талановита студентка звернула на себе увагу критики, але й зазнала чимало докорів за свої мистецькі шукання. їй закидували надто велику увагу для кольорових спроб, тоді коли, згідно з напрямними совєтського режиму, в о- середку зацікавлень мистця повинна стояти підсовєтська людина. Отже Т. Яблонська стала малювати сцени кол госпного життя й за те здобула при знання. Та найбільше уваги й серця вкладає вона в краєвиди і картини з життя дітей. Тепер Т. Яблонська явля ється однією з видатних мистців УССР. 3. КАТЕРИНА КРИЧЕВСЬКА, похо дить із відомої мистецької родини. Студіювала у Мистецько-Промисловій Школі у Празі й університеті в Гай- дельберзі Відзначається в краєвидах, її акварелі мають питому всім членам її родини ніжність рисунку і кольори- ту. Мала три власні виставки, одну в Ню-Йорку, а дві в Пало Алто, Каліф. 8 НАШ і Е ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1964 1. Ім’я і прізвище акторки? 2. В якій галузі театрального мистецтва проявила себе (драма, комедія, оперета)? 3. В якому театрі виступала? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
