Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
постаті в природній величині дітей, ся ють у світлі рефлекторів, а високо над Вертепом блистить Вифлеємська зоря. Навіть нам, старшим, здається, що ми у справжньому Вифлеємі. А все це об думала й випрацювала невтомна вчи телька Світлички з чоловіком п. Сте паном Синейком, що допомагає в усіх імпрезах Світлички. І ось на залю вмашеровують дітки в народніх строях, як маків цвіт. Хлоп чики кладуться коло ягняток і засип- ляють. У сні являється їм янгол (Хри стя Ракоча) і сповіщає велику радість та наказує йти у Вифлеєм. І будяться маленькі пастушки та зі своїм провід ником (Ромчик Гриців), узявши ягня та в дарі, спішать до Ісусика. По до розі стрічають трьох царів, зодягне них у пишні шати і всі разом із доро гими дарунками йдуть за зорею, що просвічує їм шлях до вбогої стаєнки. І починається попис усіх дітей перед Ісусиком. Хто віршик скаже, а хто пі сеньку заспіває... А ось і вправи за вели, а все це щире й невимушене, і до сліз зворушливе. Всміхаються щасливі батьки, втирають сльози ра- дости старенькі бабусі. А нам, членкам 43 Відділу СУА, вливається в душу спокій, надія й охота до дальшої пра ці. А діти щебечуть, розказуючи Ісу- сикові про Україну та обіцяють для неї жити й працювати. Згодом сідають біля своєї улюбле ної й невтомної вчительки і з уст її пливе чарівна казка про Божу Дитин ку, що родилась на сіні, де янголи її колишуть і до сну співають. І поли нули колядки одна по одній і дивуєш ся, як ці маленькі діти гарно їх співа ють і пам’ятають. А все це заслуга і повна посвяти праці п-ні Синейко1. Починається свобідна забава. До дітей із Світлички приєднуються мен ші діти, наші гості. Це ж майбутні члени нашої Світлички! Батьки обмі нюються враженнями й думками, бо діти — це найкраща тема до розмови. Запопадливі виховні референтки Від ділу пп. А. Богачевська і М. 'Процик приготували смачний буфет, що в мить розійшовся. Відчувається серед цієї громади дивне тепло, що об’єднує нас всіх у велику родину. І хоч багато пе решкод треба перебороти, багато тру ду вкласти у працю Світлички, проте вислід цієї праці наявний у вихованні наших дітей. Ми щасливі, що маємо беззастережно віддану вчительку п-ні М. Синейко та її чоловіка пана Сте пана, що безкорисно виготовляє для імпрез нашої Світлички мистецькі де корації, як у справжній казці. Щире Спасибі! О. Г., пресова реф. ВИЛМІНҐТОН, ДЕЛ. Про діяльність 54 Відділу СУА Свою повакаційну діяльність ми за чали ширшими сходинами 29. вересня 1963 p., на яких д-р Яремович мав до повідь про „віруси". Не знаю, що „на тхнуло" Упразу піддати докторові та ку тему; чи надходячий сезон усяких вірусів — осінь, чи щоби членки наслі дували рухливого віруса і „збуди лись" до громадської праці після літ ньої перерви. Членки з великим заці кавленням прослухали реферат, а дис кусія тягнулась без кінця, бо допові дача засипано ще різними додаткови ми питаннями. На жаль, треба було дискусію закінчити і перейти від ціка вого „віруса" до справ буденних, не цікавих, але дуже актуальних, які ми мусіли обговорити на своїх перших ширших сходинах. Незадовго потім, бо вже 3. жовтня 1963 р. у Вилмінґтоні, як щороку, від бувся „Фестиваль націй44 і наш Відділ репрезентував українців. У Фестивалі взяли участь дві членки Відділу: пп. С. Леськів і М. Танчук. Ці пані зайня лися прибранням стола предметами українського нар. мистецтва, а п-ні С. Леськів дала також показ писання пи санок. Молоді панянки М. Гаврищук і Е. Лопатка, які ще не є членками Від ділу, але на наше прохання взяли у- часть у Фестивалі, виступали у ролі „господинь" в українських нац. стро ях. Усі наші представниці гарно вив’я залися зі своїх завдань і українська група у Вилмінґтоні була ще раз гідно репрезентована перед чужинцями. Жовтень був багатим у події міся цем: 27. жовтня загостили до Вилмінґ- тону гості „зі світа": п-ні Євгенія Ян ківська (аж з Торонта!) і п-ні Наталя Лопатинська. Тоді то якраз припадали наші ширші сходини і Управа „ломила собі голову" над тим, кого би то діста ти з цікавою доповіддю! Аж тут, як „з неба впала" п-ні Янківська! Чи ж може бути цікавіша доповідь для жі нок, як „Плекання краси"?! При п-ні Янківській найцікавіші доповіді про „віруси" чи „алергії" цілком зблідли і відступили на задній плян. Членки були захоплені! А що п-ні Янківська не тільки цікаво говорила, а ще дуже мила особа і проявила зацікавлення кожною членкою й її косметичними проблемами зокрема, то сходини про йшли в дружній і цілком жіночо-ін тимній атмосфері. По закінченні доповіді, при точці „внески й запити", попросила голосу п-ні І. Щерба. В коротенькім звернен ні до членок пригадала, що сьогодні минуло 5 років від заснування нашого Відділу. П’ять років, як п-ні О. Гар ванко є головою цього Відділу і п-ні І. Щерба, як перша секретарка, хоче від усіх зложити подяку голові за щи ру і невтомну працю, завдяки якій Від діл так гарно' розвивався і працював. П-ні С. Цибак, як перша містоголова, вручила п-ні О. Гарванко китицю кві тів і всі присутні відспівали гимн СУА. Це був дуже зворушливий момент і неодній закрутилася в оці сльоза. П’ять літь праці — це вже є якийсь слід! Пять літ сходин, проб, „гризот", згоди й незгоди, імпрез більш і менш вдалих... Це вже можна б святкувати навіть маленький ювілей! У дружнім настрою наші дорогі гості і членки Відділу засіли до кави, канапок і со лодкого, де доповідь п-ні Янківської продовжувалась неофіційно' дальше. Листопад приніс нам Академію в честь Митр. Андрея Шептицького і Ли стопадового Зриву, яка відбулася 17. дня того ж місяця з такою програмою: I. частина: 1. „Отче наш" і „Вознесу Тебе мій Боже", пісні виконані жін. хором 54 Відділу, під кер. п-ні І. Щер би; 2. „Митр. АнДрей Шептицький в очах других народів", реферат о. С. Г отри. II. частина: 1. Сценка та деклямації у виконанні шкільних дітей; 2. „Пер ший Листопад", реферат інж. В. Дзю- блика; 3. Гостинний виступ бандури ста В. Юркевича; 4. „Колись дівчино мила", „Берізка" й „Ой, у полі верба", пісні виконані жін. хором. 5. Нац. гимн. Програма була виконана добре. Го лоси публики: „...хор дуже виробив ся...", „співали краще, як коли..." і т. д. Одним словом — критика прихильна. Обидва реферати були короткі, змі стовні й цікаві. Ніхто не мав часу ну дитися. Навіть діти сиділи тихо. Ди тяча частина також випала добре; ко го не зворушать малі козаки в шапках із шликами та шаблями, або дівчатка в нар. строях, що як яскраві квітки: ві ночком сплелися на переді сцени. Ді тей підготовила п-ні О. Гарванко. Ряс ними оплесками нагородили слухачі бандуриста В. Юркевича, що своїм сольом збагатив і урізноманітнив нашу програму. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1964
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
