Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXI БЕРЕЗЕНЬ, 1964 Ч. З Ірина Шуварська І не кришки я позбирала Бог сіяв, похиливши ясну натруди голову; трава ключі небесного приймала, життя у каплях. Ярові — і не кришки я позбирала, на сходи храму килими. Він руки, втішені вінками у хмарі, Втомлений, обмив. Квітна Неділя Де обрій, — засвітилося; плащі на землю скинули: чекають Бога яблуні і моляться схвильовані. Збудися, саде, втішений! вітатимеш Спасителя. Собор, — до не'ба банями, рожевими і білими. Щоб не була святиня без Бога Пам’ятник Шевченка у Вашінґтоні є великим культурним і політичним досягненням українців у вільному світі і ми всі мусимо бути вдячні тим, які зуміли повести акцію його побудови, а коли прийшла потреба боротьби за нього — цю бо ротьбу прийняти й виграти. Справа з пам’ятником дала нашій спільноті ще одну велику лекцію; вона пригадала нг.м вагу поетичного слова, мо гутню ролю культури в житті нації. Бо українці об’єднуються рідко біля спільної мети. Бажання української держави є спільне, але в засобах до цілі є такі різниці, що внеможливлюють і саму ціль. А слово Шевченка об’єднує нас усіх, немов Свят-Вечір, що його обходить кожна українська людина в Україні і поза нею в один час і з одним почуттям. Сила й краса Шевченкового слова, що не втратила своєї наснаги й вартости за 126 ро ків, уже цієї вартости не втратить ніколи. Навіть як буде українська держава, навіть як прийдуть великі, може й більші співці-поети. Прийнявши засаду про силу слова Шевченка, наше покоління бере водночас обов’язок прийня ти це слово в глибину української душі, пізнати й пізнавати його творчість, головне дати змогу молоді зрозуміти Шевченка. У відношенні до мо лоді наша совість не повинна бути спокійна. Маємо великий довг супроти наступного поко ління. Сказати правду, наша молодь знає Шев ченка мало й поверховно, а найбільших його тво рів не розуміє зовсім. Учителі, які хочуть це зро зуміння передати, натрапляють на великі мовні труднощі, а передати геніяльність якогось творця в чужій мові, важко, а деяких, у тому й Шев ченка, неможливо. І тут росте роля української матері. До них це звернення: Дайте Вашим дітям Шевченка! Вчіть їх змалку його мелодійних віршів, учіть на них української мови, дайте ґрунт дітям на ціле життя. Щойно, коли учень знає мову і вміє сприймати український вірш, зможе він пізніше сприйняти зміст, глибину, ідею й естетичні вар тості поетичного твору Шевченка й інших творців української культури. За цей обов’язок повинні пам’ятати україн ські матері у 150-ліття народження Шевченка і в році побудови його пам’ятника у Вашінґтоні. Інакше ця будова буде святинею без Бога. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1964 1
Page load link
Go to Top