Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XXI БЕРЕЗЕНЬ, 1964 Ч. З Ірина Шуварська І не кришки я позбирала Бог сіяв, похиливши ясну натруди голову; трава ключі небесного приймала, життя у каплях. Ярові — і не кришки я позбирала, на сходи храму килими. Він руки, втішені вінками у хмарі, Втомлений, обмив. Квітна Неділя Де обрій, — засвітилося; плащі на землю скинули: чекають Бога яблуні і моляться схвильовані. Збудися, саде, втішений! вітатимеш Спасителя. Собор, — до не'ба банями, рожевими і білими. Щоб не була святиня без Бога Пам’ятник Шевченка у Вашінґтоні є великим культурним і політичним досягненням українців у вільному світі і ми всі мусимо бути вдячні тим, які зуміли повести акцію його побудови, а коли прийшла потреба боротьби за нього — цю бо ротьбу прийняти й виграти. Справа з пам’ятником дала нашій спільноті ще одну велику лекцію; вона пригадала нг.м вагу поетичного слова, мо гутню ролю культури в житті нації. Бо українці об’єднуються рідко біля спільної мети. Бажання української держави є спільне, але в засобах до цілі є такі різниці, що внеможливлюють і саму ціль. А слово Шевченка об’єднує нас усіх, немов Свят-Вечір, що його обходить кожна українська людина в Україні і поза нею в один час і з одним почуттям. Сила й краса Шевченкового слова, що не втратила своєї наснаги й вартости за 126 ро ків, уже цієї вартости не втратить ніколи. Навіть як буде українська держава, навіть як прийдуть великі, може й більші співці-поети. Прийнявши засаду про силу слова Шевченка, наше покоління бере водночас обов’язок прийня ти це слово в глибину української душі, пізнати й пізнавати його творчість, головне дати змогу молоді зрозуміти Шевченка. У відношенні до мо лоді наша совість не повинна бути спокійна. Маємо великий довг супроти наступного поко ління. Сказати правду, наша молодь знає Шев ченка мало й поверховно, а найбільших його тво рів не розуміє зовсім. Учителі, які хочуть це зро зуміння передати, натрапляють на великі мовні труднощі, а передати геніяльність якогось творця в чужій мові, важко, а деяких, у тому й Шев ченка, неможливо. І тут росте роля української матері. До них це звернення: Дайте Вашим дітям Шевченка! Вчіть їх змалку його мелодійних віршів, учіть на них української мови, дайте ґрунт дітям на ціле життя. Щойно, коли учень знає мову і вміє сприймати український вірш, зможе він пізніше сприйняти зміст, глибину, ідею й естетичні вар тості поетичного твору Шевченка й інших творців української культури. За цей обов’язок повинні пам’ятати україн ські матері у 150-ліття народження Шевченка і в році побудови його пам’ятника у Вашінґтоні. Інакше ця будова буде святинею без Бога. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1964 1
Page load link
Go to Top