Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
проблема глибоко заторкує сучасну українську кераміку та її напрямок поза межами Батьківщини. Ми повинні засвоїти собі всі на прямки та декоративні прийоми наших давніх майстрів та зберегти їх у на шому понятті як найцінніші скарби нашого народнього мистецтва. Але копіювати це мистецтво — неетично під кожним зглядом. Майстри нашої кераміки висловлювали в них свої власні ідеї у композиціях, бачених внутрішніми очима, примінюючи їх до місцевого побуту та вірування народу даної доби. Не слід також завертати сотні чи тисячі років із питоменними їм техніками та викінченнями. Мусимо змагати до> пізнання сучасних творчих елементів та надати їм модерного ви яву. Перевіривши давнину й сучас ність — мистець-керамікар повинен плянувати й творити для майбутнього! Щоправда, модерна техніка з різно- родними засобами й матеріялами під копала вартість цього1 найстаршого ужиткового' мистецтва, відсуваючи на останній плян можливості розвитку творчої індивідуальної активности. Мистці-керамікарі нової Генерації мо жуть цю проблему розв’язати тільки наполегливим змаганням зберегти рі вень нашого народнього мистецтва у вияві сучасних переживань та стрем- лінь нашого народу. Сучасна праця наших „керамікарів", на жаль, далеко стоїть від того. їм ви стачають форми різного походження, закуплені дешево у торгівців глиняних івиробів. На такі „моделі" неозначено го стилю накладається український орнамент та підписується „українська кераміка”, а все це з нею, як такою, нічогісінько спільного не має. Бо та ких „моделів“ (вазочок, мисочок, свічників) є сотні по чужих крамни цях, тільки з іншими декораціями, ко- льоритом та підписами... Тому слід нам застановитись над ви готовленням форм, що могли б репре зентувати сучасну українську керамі ку. У станковій техніці, найбільше вжи ваній керамікарями, форма предмету наскрізь залежна від їхніх рук. І по дібно як твори малярів нагадують у цілості їх духовість, так і керамічні твори відзеркалюють характер того, що своїми руками й уявою творить ті речі. Ми вже давніше сказали, що форму диктує її завдання. З іншим підходом приступаємо до абстрактних, вільно накинених моделів, а зовсім інакше трактуємо ужиткову кераміку. Проек туючи її, беремо до уваги певні зако ни: величину, пропорції частин, із яких складається цілість, та баланс. 'Візьме мо дзбанок (валець, куля й додатки, рис. 4). Витягнений у прямокутнику (гл. точковані лінії), поширюється на вичеревку, звужується в шийку, яка переходить у беріжок із носиком. Ва зончик постає також із циліндричної форми, але з поширенням угорі. В по дібний спосіб плануємо інші керамічні форми з обчисленням відношення по одиноких частин до цілости та їх примінення ужиткового чи декоратив ного. Якщо хочемо модель повторювати для розмноження ужиткових чи деко ративних виробів або для експеримен тів, виготовлюємо форму-неґатив на випаленому або сирому оригіналі, що його творимо з брили або грубих ва- лочків. Нашим предкам служило за негатив каміння, плетені коші або від різки порожніх у середині пнів (най більше бамбусових). Пізніше вироб ляли негативи з випаленої глини. У но вітній добі заступив це спорошкова ний гіпс, з якого вилита форма-неґа- тив всмоктує легко плин, чим приско рює процес керамічного виробництва. На жаль, опис способу виробу негати вів із гіпсу переступає рамки короткої статті. Тому ограничуюся тільки по ясненням завдання негативу. Закид від’ємного змеханізування керамічних виробів через відливання негативів не є слушний. Ця техніка має дуже багато добрих сторін і про ваджена зі знанням та певним ми стецьким смаком, дає радше можли вість обігу, поширення відповідних вартісних керамічних виробів, що не підривають вартости оригіналу, вико наного досвідченою рукою мистця-ке- рамікаря. Наталія Стефанів У ЮВІЛЕЙНОМУ ЗМАГУ Ще про нашу жертвенність Маємо багато жертвенних жінок. Однак, на мою думку, є ще такі, що можуть і повинні дати на пресфонд Н. Ж. або на бюлетень СФУЖО „У- країнка в світі“, а мов би отягаються... А коли б відмовили собі лиш одну прогулянку в кіно і ще якусь дрібнич ку, то тим способом заощаджений гріш, з великим душевним вдовіллям могли б відослати до адміністрації На шого Життя. Олександра Харина, Едмонтон Ми Вам щиро вдячні за таку заохо- ту. Але чи не було б краще для чита чок, що цінять наш журнал — вклю читись у наш ювілейний змаг? П-ні Осипа Грабовенська, пресова рефе рентка 'Гол. Управи СУА, розгорнула в січневому числі цей плян. Відклич емось до наших читачок і прихиль ниць із проханням — придбати нам у цьому році одну нову передплатницю. Тим не тільки допоможуть нашому видавництву фінансово, але й поши рять круг діяння Нашого Життя, а це куди важніше. Тому радимо спробувати! Трохи доброї волі і це напевне вдасться! Ред. 14 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1964 Форма дзбанка, основана на прямокутнику The pitcher planned on rectan gular m easurement Вазонок постає з циліндричної форми The flow er pot based on cylin- dric shape Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top