Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Василь Лев Жінки в житті М. Шашкевича В особистому житті Маркіян Шашкевич не мав якихсь любов них переживань, вартих літера турного пера, як напр., Шевчен ко, Куліш, Франко чи інші україн ські або чужі поети, головно в епосі романтизму. Шашкевич ви хований у гарних родинних тра диціях у священичій рідні не мав спеціяльних нахилів до романтич них пригод із жінками, які натхну ли б його до такого літературного жанру. Наш поет, битий долею від молодости за нерозважний крок під час побуту на першому році філософії в Духовній Семі нарії у Львові, не мав змоги пе реживати таких моментів, як інші поети, і дістати стимул до літера турного оброблення жіночих по статей. Як майбутній священик він дивився на жінку як майбутню дружину і матір, виховницю дітей, порадницю свого чоловіка, а та кож порадницю своїх парохіян, головно сільського жіноцтва. То му в його творах виступають рад ше пасивні ніж активні жіночі по статі, одначе шановані і цінені в громаді. В особистому житті Шашкевича відіграли важну ролю три жінки: його мати, сестра Юлія і дружина. Мати Маркіяна, Єлисавета, похо дженням із старого священичого роду Авдиковських, була вихова на в традиційній побожності і скромності, прикметній тодішнім суспільним звичаям, де жінка май же не брала участи в національ ному і громадському житті, отри мувала відповідне шкільне вихо вання, писання і читання та інші елементарні науки, знання хоч од ної чужої мови, гри на фортепія- ні, практичних домашніх робіт то що. До того домашнє виховання й оточення, різного роду і ступе ня зацікавлення поточними спра вами, льокальними і світовими ви робляли молоду жінку (панянку) на майбутню паню — матрону, дружину і матір. Дружина о. Семена Шашкевича, Єлисавета, дочка о. Романа Авди- ковського, пароха Підлисся в Зо- лочівщині,1 людина ніжної, мрій ливої вдачі, тендітна і чутлива, може й не зовсім підхожа до вда чі свого чоловіка, людини твердих і невгнутих життьових принципів, консеквентної в своїх поступках. Вийшла за нього заміж може і не з любови, а з поради батьків, що було звичаєм у наших священи- чих домах сливе до кінця XIX сг. Тому залюбки перебувала вона в домі свого батька, де були більші достатки і куди тягнуло її родинне тепло, затишшя батьківського до му, а також гарна околиця та гар ний батьківський дім-приходство. Там народився Маркіян — най старша дитина Шашкевичів. У своєму дитинстві перебував він часто у свого діда в ГІідлиссі, під дбайливим оком матері. Хоч дома в ГІідлиссі, як і в Княжому, де душпастирював о. С. Шашкевич, говорили по-польськи, то не цу ралися й української мови селян, із якими приходство жило в тіс них взаєминах. Малий Маркіян ча сто слухав не тільки соловейкових пісень, що лящали на весні в ді довому саді, слухав не тільки ма миного і дідового співу, але також і співу жалісного бідної мами се лянки, якій забрали до війська си на, або жалісного співу дівчини, якій судженого замкнули до хо лодної, — бо так хотів „окоман“.- Все це відповідно настроювало молодого Маркіяна, що був весе лої вдачі, говірливий, жартівли вий, навіть нераз і пустотливий. Маги потурала своєму первород- ному пустунчикові, головно тоді, коли він був із нею в ГІідлиссі. Правдоподібно дома у батька не дозволяли йому на це. Зате мати всупереч твердій батьковій вдачі плекала в синові лагідність і ніж ність, і це залишилося у нього до кінця його короткого життя. Мати поділяла з ним усі його радощі і смутки, розуміла його чутливу вдачу і навіть вибачала йому йо- 1 Василь І.Цурат: Дід Маркіяна Шашкевича. „Неділя", Львів, 1911, чч. 43—44. 2 Богдан Лепкий: Маркіян Шашке- внч. Коломия, 1911, стор. ЗО. го нерозважний крок під час його побуту першого року в Духовній Семінарії, що спричинило виклю чення його з неї. За старанням матері дав Маркіянові у себе при тулок її браг Захар Авдиковський і помагав йому знайти заробітню працю.Мати не занедбувала сина, якому батько заборонив приїзду до Княжого. Тайком від батька спомагала вона його гріш ми і харчами. Вона й надалі зали шалася його порадницею в зли денному житті. І за це Маркіян із любови та пошани до матері спов нив її бажання і за її гарячими молитвами став священиком. Щоб пригорнути до себе бідну матір- удову, пішов за її порадою і одружився, з метою, як жонатий священик працювати на селі для народу, а також дати приют ма тері й молодшим братям і сестрі. Під час богословських студій кіль ка разів у pp. 1835-1837 виїздив він до матері в село Княже, щоб підкріпити своє слабке здоров’я. Мати, бачучи це, мабуть, прочу няла початки сухіт у сина. Коли Перемиський єпископ Іван Снігур- ський намовляв Маркіяна до без- женного стану, він (Маркіян) най перше звернувся по пораду до своєї матері. В листі до матері з 1837 р. пише він: „Мабуть уже цього року стану священиком, бо Його Ексцеленція хоче висвятити мене цього року в грудні безжен- ного. Одначе вижидаю поради ко ханої Мамусі Добродійки і Отця швагра“.4 Мати, що леліяла вели кі надії на першого сина, мусіла пережити велику трагедію-смерть цього сина. Мусіла теж вислухати зворушливої проповіді о. Грабян- ки на його похороні, що ще біль ше роздирала серце опечаленої матері.5 Вона прожила до 1854 р. :{ Омелян Огоноївський: Історія лі тератури руської. Льівів, 1889, ч. II, crop. 431. 4 Михайло Тершаковець: До жит тєписи Маркіяна Шашкевича. Записки НТШ, Львів, 1911, том 106, стор. 82. 5 Михайло Тершаковець: Причинки до життєпису Маркіяна Шашкевича та деіцо із його письменської спадщини. Записки НТШ, Львів, 1904, т. 58, ст. 41. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1964 З
Page load link
Go to Top