Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Василь Лев Жінки в житті М. Шашкевича В особистому житті Маркіян Шашкевич не мав якихсь любов них переживань, вартих літера турного пера, як напр., Шевчен ко, Куліш, Франко чи інші україн ські або чужі поети, головно в епосі романтизму. Шашкевич ви хований у гарних родинних тра диціях у священичій рідні не мав спеціяльних нахилів до романтич них пригод із жінками, які натхну ли б його до такого літературного жанру. Наш поет, битий долею від молодости за нерозважний крок під час побуту на першому році філософії в Духовній Семі нарії у Львові, не мав змоги пе реживати таких моментів, як інші поети, і дістати стимул до літера турного оброблення жіночих по статей. Як майбутній священик він дивився на жінку як майбутню дружину і матір, виховницю дітей, порадницю свого чоловіка, а та кож порадницю своїх парохіян, головно сільського жіноцтва. То му в його творах виступають рад ше пасивні ніж активні жіночі по статі, одначе шановані і цінені в громаді. В особистому житті Шашкевича відіграли важну ролю три жінки: його мати, сестра Юлія і дружина. Мати Маркіяна, Єлисавета, похо дженням із старого священичого роду Авдиковських, була вихова на в традиційній побожності і скромності, прикметній тодішнім суспільним звичаям, де жінка май же не брала участи в національ ному і громадському житті, отри мувала відповідне шкільне вихо вання, писання і читання та інші елементарні науки, знання хоч од ної чужої мови, гри на фортепія- ні, практичних домашніх робіт то що. До того домашнє виховання й оточення, різного роду і ступе ня зацікавлення поточними спра вами, льокальними і світовими ви робляли молоду жінку (панянку) на майбутню паню — матрону, дружину і матір. Дружина о. Семена Шашкевича, Єлисавета, дочка о. Романа Авди- ковського, пароха Підлисся в Зо- лочівщині,1 людина ніжної, мрій ливої вдачі, тендітна і чутлива, може й не зовсім підхожа до вда чі свого чоловіка, людини твердих і невгнутих життьових принципів, консеквентної в своїх поступках. Вийшла за нього заміж може і не з любови, а з поради батьків, що було звичаєм у наших священи- чих домах сливе до кінця XIX сг. Тому залюбки перебувала вона в домі свого батька, де були більші достатки і куди тягнуло її родинне тепло, затишшя батьківського до му, а також гарна околиця та гар ний батьківський дім-приходство. Там народився Маркіян — най старша дитина Шашкевичів. У своєму дитинстві перебував він часто у свого діда в ГІідлиссі, під дбайливим оком матері. Хоч дома в ГІідлиссі, як і в Княжому, де душпастирював о. С. Шашкевич, говорили по-польськи, то не цу ралися й української мови селян, із якими приходство жило в тіс них взаєминах. Малий Маркіян ча сто слухав не тільки соловейкових пісень, що лящали на весні в ді довому саді, слухав не тільки ма миного і дідового співу, але також і співу жалісного бідної мами се лянки, якій забрали до війська си на, або жалісного співу дівчини, якій судженого замкнули до хо лодної, — бо так хотів „окоман“.- Все це відповідно настроювало молодого Маркіяна, що був весе лої вдачі, говірливий, жартівли вий, навіть нераз і пустотливий. Маги потурала своєму первород- ному пустунчикові, головно тоді, коли він був із нею в ГІідлиссі. Правдоподібно дома у батька не дозволяли йому на це. Зате мати всупереч твердій батьковій вдачі плекала в синові лагідність і ніж ність, і це залишилося у нього до кінця його короткого життя. Мати поділяла з ним усі його радощі і смутки, розуміла його чутливу вдачу і навіть вибачала йому йо- 1 Василь І.Цурат: Дід Маркіяна Шашкевича. „Неділя", Львів, 1911, чч. 43—44. 2 Богдан Лепкий: Маркіян Шашке- внч. Коломия, 1911, стор. ЗО. го нерозважний крок під час його побуту першого року в Духовній Семінарії, що спричинило виклю чення його з неї. За старанням матері дав Маркіянові у себе при тулок її браг Захар Авдиковський і помагав йому знайти заробітню працю.Мати не занедбувала сина, якому батько заборонив приїзду до Княжого. Тайком від батька спомагала вона його гріш ми і харчами. Вона й надалі зали шалася його порадницею в зли денному житті. І за це Маркіян із любови та пошани до матері спов нив її бажання і за її гарячими молитвами став священиком. Щоб пригорнути до себе бідну матір- удову, пішов за її порадою і одружився, з метою, як жонатий священик працювати на селі для народу, а також дати приют ма тері й молодшим братям і сестрі. Під час богословських студій кіль ка разів у pp. 1835-1837 виїздив він до матері в село Княже, щоб підкріпити своє слабке здоров’я. Мати, бачучи це, мабуть, прочу няла початки сухіт у сина. Коли Перемиський єпископ Іван Снігур- ський намовляв Маркіяна до без- женного стану, він (Маркіян) най перше звернувся по пораду до своєї матері. В листі до матері з 1837 р. пише він: „Мабуть уже цього року стану священиком, бо Його Ексцеленція хоче висвятити мене цього року в грудні безжен- ного. Одначе вижидаю поради ко ханої Мамусі Добродійки і Отця швагра“.4 Мати, що леліяла вели кі надії на першого сина, мусіла пережити велику трагедію-смерть цього сина. Мусіла теж вислухати зворушливої проповіді о. Грабян- ки на його похороні, що ще біль ше роздирала серце опечаленої матері.5 Вона прожила до 1854 р. :{ Омелян Огоноївський: Історія лі тератури руської. Льівів, 1889, ч. II, crop. 431. 4 Михайло Тершаковець: До жит тєписи Маркіяна Шашкевича. Записки НТШ, Львів, 1911, том 106, стор. 82. 5 Михайло Тершаковець: Причинки до життєпису Маркіяна Шашкевича та деіцо із його письменської спадщини. Записки НТШ, Львів, 1904, т. 58, ст. 41. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1964 З
Page load link
Go to Top