Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
і пустині. Потомок великого бога Кецалькоатля, що .колись царю вав у пірамідах. Віра в /нього по губила індіян. Це він обіцяв-, що прийде іна землю під видом боро датої людини. А м і сце тієї люди- ци на оізиді: понад хижі індіян воно вистрілює .високими модер ними будинками. Колю мною Неза лежносте на широкій, довгій ву лиці Реформа. Але нехай тільки скінчиться той пишний бульвар, починаються старі, частинно роз валені або пошкоджені колоніяль- ні будинки, що не видержують тиску часу, бо їх побудовано ще за еспанської займанщини. Але Марія чи Люпіта не йде до міста. Завдавши собі кошик із бі лизною на голову, бере вона за руку по дитині. 'Найменше прив’я зане до неї чорним або бурим ша- дем. Як котра — ще вагітна. Так ото з цим живим і неживим ван тажем .Марі'я йде до своєї хижі, їх тут багато. Стоять рядками, найчастіше обведені муром або живоплотом із кактеї. Побудова ні вони з сирих цегол, пласкі, зі щілиною для входу, інколи й із щілинами для світла. Такий куб, простий і бурий, як земля довко ла. Але й таке житло не є власні стю Марії та ї'ї сім’ї. Воно ви- наймлеіне. Бо робітник не може дозволити собі мати власну хату. Він заробляє 10 до 15 пезів ден но, що рівняється вісімдесяти а- мериканським центам. Що можна за цю суму купити? Хліб — де шевий, бо за бохонок платять 20 сотиків (центавос). Чоловік працює. Коли він більш вишколений, може заробити дещо більше, але таку роботу рі'дко найти в слабо розвиненому мекси канському промислі. Найчастіше ходять вони до роботи до фарм і городів багатіїв. Та багато з них нічого не робить і тоді інколи допомагають жінкам: несуть ко пі и'ки з біллям чи купно з ба зару. Варити — невелике питання, невеликий вибір. В першу чергу — це кукурудзяне борошно. З нього печуть коржики -—• торті- йос. Це найв'ажніШа страва і їх їдять, хто з чим має. Можна й на повняти їх м’ясом чи городиною, коли когось стати :на те... Друга головна.' складова поживи — це квасоля. Так було з поконвіку, так є й те'пер. Так отже Марія випрала білиз ну та нагодувала сім’ю. Правда, ще дала їй пити. Найчастіше чор ну каву, або слеціяльний напи- ток, званий сотоль. Молока тут скупо й дорослі можуть без ньо го обійтися. Дітей до двох літ Марія годує груддю. Спершу вам дивно, як жінка годує таке ,,не мов ля “, що говорить. Ось типо вий випадок у церкві: в лавках сидять жінки, і в однієї при гру ді дівчинка, одягнена в черевич ки й суконку з фяль банка ми. А справжнє немовлятко Марія від- винула від себе й поклала на су сідній лавці. Отак матірна грудь ніколи не перестає витворювати молоко. Треба сказати, що всі ці Діти дуже спокійні. Завинені в оці шалі, вони неначе приросли до матерів. Там їх цілий світ: тепло, харч і догляд. Але є й інші жінки. Ті, що ма ють спроможність займатись тор гівлею. Зайдіть на торговицю — меркадо. Там більшість продав- ниць — жінки. Вони так же зруч но відмірюють матеріяли, як го товлять різні мексиканські стра ви, тут же й продають їх —- тор- тійос, кусні м’яса чи риби, куря чу лапку, квасолю, кукурудзу в різних видах. Не знають іншої мови, як свою, що часто є міша ниною еспанської з якимсь інді- янським говором. Але вміють порозумітись із чужими .мовою, знаками й грішми. І є ще жінки-мисткині. Головно танку. Є в Мексику Інститут Гар ного Мистецтва —- Палясіо де ляс Беяс Артес — справжня палата з мармору й різьби. Якщо ви є в Мексику, обов’язково будьте •на виступі Національного Балету, що лучить у собі танкове мистец тво різних племен і околиць і первісний ритм з сяйвом яскра вих кольорів, та гуком дзвінків і калатал. Музика — трьох чоло- віків-селян при великому цимба- лі, на якому вистукують молоточ ками. Тут ви знайдете жінку-та- нечницю. Тут ви призадумаєтесь над українським танковим ми стецтвом і як воно далеко поза ду .мексиканського в популярно сті й умінні використати кольо- ристику,, ритм і прихильність чу ж ої Бублики. Звісно — жінка не лиш робіт ниць і* продавниця. Вона теж пра цює у бюрі, і школі, і в літаках. Завжди вона старається захистити себе від сонця, щоб зберегти як- найбілішу шкіру. Темна шкіра — прикмета .простолюддя, що з нею хіба загорілі туристки хочуть конкурувати. Остаїнніх вона кош тує добрі гроші в .приморських купелищах, бо хоч є велика різ ниця у валюті, проте мексикан ська людина вміє брати гроші. То ж купуючи, давайте їй завжди третину жаданої ціни. Коли не знаєте еспанської мови, пишіть цифри на папері й так можете добре поторгуватись. По чорних очах продавниці, заглиблених десь у віки, ви й так не пізнаєте, хто кого ,, об торгу вав “: ,ви її чи вона вас. Та, мабуть, вона. ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Вертеп в Україні Я тільки що повернулась із Пласто вого ярмарку і зразу же почала чита ти останнє число Нашого Життя. Му шу признатися, що дуже люблю його читати та що знаходжу там багато ці кавих і близьких собі річей. Так ста лося й сьогодні. Зараз же на другій сторінці зацікавила мене стаття Ірини Пеленської п. н. „Український Вер теп". Мені було дуже приємно довіда тись про те, що започаткований він був у ляльковому театрі. Я збагатила своє знання, я довідалась щось нового, про що я перед тим не знала. Пише п-ні Пеленська, що ходження з верте пом було у звичаї по українських се лах до самої II. світової війни. Я хо тіла б додати щось до того. Ще так недавно, бо в 1957 р. я була в Україні і до сьогоднішнього дня ходять там під час Різдва з вертепом. Не треба писати, які труднощі мають хлопці й дівчата, підготовляючи й переводячи його! Тепер, коли в Україні „старший брат — червоний кат“ старається ціл ковито зрусифікувати нашу молодь, вживаючи до цього жахливих часом засобів, коли він старається знищити все, що українське, молодь старається зберегти прекрасні наші традиції. Вер теп, у склад якого входять — ангел, трьох царів, трьох пастирів, Ірод, воїн, жид, коза, смерть і чорт — рік- річно відвідує всі родини в селі, а то й по інших селах з колядою. Не по магає та не лякає хлопців, що оцінка з поведінки буде обнижена, не лякає їх, що комсомольські провідники чи 6 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
