Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Обличчям до минулого Софія Парфанович У [Великому місті середущ ої Америки, що пишається назвою пів д енно - а м ер икан с ького Парижу, серед його майже п’ятиімільйоно- вого 'населення — живе жінка. Та ні, вона скрізь у Мексику, чи то місто, чи діла країна. Вона не са ма: в неї обов’язково (сім’я, і то велика, і стільки дітей, що інколи їй самій .важко дорахуватися їх. Вона — невисока, як і цілий народ тут, і худа. Її смугляве об личчя дивиться великими, подов гастими, чорними очима, погля дом, що вибігає з тисячеліть. Во на — найчастіше Марія або Лю,пі- та, тобто Ґвадалюла (наймення індіяїнської Мадонни) в якомусь убранні, щ о має нагадувати еспан- ську рясовану сукенку ‘неозначе ного кольору, носить завжди й обов’язково шаль. Пов’язана ;ни.м тісно через плече і ліве рам’я, на якому спить дитя. Маленьке, тихе, індіанське дитя. Вона — мати й дитя, зрослі в одне, немов різьба, яку тяжко в деталях розлучити. Біля неї ’біжить ще одне чи кілька дрібних дітей і ©сі вони дивляться на вас очима .без сяйва, але з глибінню минулих віків. Ви знайдете їх на малюнках серед руїн міст і святинь, ви знайдете їх на фресках могил в Оа-гака. Вони залишились живі .в кераміці нередеспанських часів, в 'багатьох залях Антропологічного Музею і в тих місцях, де старшині культу ра лягла під вульканічний пил, тут у .мексиканських Помпеях і Геркулянумі. Ще бо куриться на південному сході від міста вулькан Попокатепетль і хто зна, яка бу ла його участь у зруйнуванні культур цієї країни... Але окрім каміння, глини і фар би розказують історію легенди писані гієрогліфами, що дуже на гадують єгипетські чи південно- азійські. Та про неї, жінку, запи сав уже сторінку похід ес.пан- ських завойовників -Кор тез а. Оце йде жменя еспанців на підбій дер жави азтеків, що володіють краї ною .від Атлянтику ДО' Пацифіку і їх очолює потужний володар Монтезума. З ними йдуть пле мена індіян, що ненавидять азте ків і з ними йде індіянка Доня Марія. 'Вона знає мову азтеків і мая і служить не лиш переклада чем, але й свого роду диплома том. Її Зручність І хитрість Оіблег- шила Кортезові похід. Без 'бою підкорюється йому плем’я за пле м’ям, бо їх переконує Малінче- зрадниця (так її назвали індіяни) про божеське походження Корте- за. Сказав бо бог Кецалькоатль, щ о їх країною заволодіє 'біла лю дина з 'бородою. Оце й пригаду вала індіянаїм Малінче й нераз уміла відвернути поразку від Кор- тезових завойовників. Історія не пише про те, як вона сприймала одну чи другу різню мирного на селення, до якого належала. Істо рія покидає ЇЇ в тій хвилині, коли Кортез дарує її свому першому поручникові Понтокарреро. Отак неславно увійшла в історію жін- ка-Індіянка. .Але вертаймось до нашої Марії чи Люпіти. Темна й непрозора во да пливе в іріґаційли/, канал аж на окраїнах .міста. іНа берегах її тем но одягнені жінки навколішки пе руть ібіли'зну. Хто .мас кусник ми ла, хто порошок, а хто й без цьо го обходиться. Біля жінок 'безліч малих дітей. Коли приходить пора ї.сти, жінки видобувають із коши ків кукурудзяний корж чи хліб, до того часник чи цибулю, може й трохи ом ас ти і розклавши на землі, їдять самі й годують дітей. У глиняному збанку напиток із кактей, або тільки вода. Білизна -випрана. Сушив її га рячий вітер, що дує з-понад гір
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
