Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Обличчям до минулого Софія Парфанович У [Великому місті середущ ої Америки, що пишається назвою пів д енно - а м ер икан с ького Парижу, серед його майже п’ятиімільйоно- вого 'населення — живе жінка. Та ні, вона скрізь у Мексику, чи то місто, чи діла країна. Вона не са ма: в неї обов’язково (сім’я, і то велика, і стільки дітей, що інколи їй самій .важко дорахуватися їх. Вона — невисока, як і цілий народ тут, і худа. Її смугляве об личчя дивиться великими, подов гастими, чорними очима, погля дом, що вибігає з тисячеліть. Во на — найчастіше Марія або Лю,пі- та, тобто Ґвадалюла (наймення індіяїнської Мадонни) в якомусь убранні, щ о має нагадувати еспан- ську рясовану сукенку ‘неозначе ного кольору, носить завжди й обов’язково шаль. Пов’язана ;ни.м тісно через плече і ліве рам’я, на якому спить дитя. Маленьке, тихе, індіанське дитя. Вона — мати й дитя, зрослі в одне, немов різьба, яку тяжко в деталях розлучити. Біля неї ’біжить ще одне чи кілька дрібних дітей і ©сі вони дивляться на вас очима .без сяйва, але з глибінню минулих віків. Ви знайдете їх на малюнках серед руїн міст і святинь, ви знайдете їх на фресках могил в Оа-гака. Вони залишились живі .в кераміці нередеспанських часів, в 'багатьох залях Антропологічного Музею і в тих місцях, де старшині культу ра лягла під вульканічний пил, тут у .мексиканських Помпеях і Геркулянумі. Ще бо куриться на південному сході від міста вулькан Попокатепетль і хто зна, яка бу ла його участь у зруйнуванні культур цієї країни... Але окрім каміння, глини і фар би розказують історію легенди писані гієрогліфами, що дуже на гадують єгипетські чи південно- азійські. Та про неї, жінку, запи сав уже сторінку похід ес.пан- ських завойовників -Кор тез а. Оце йде жменя еспанців на підбій дер жави азтеків, що володіють краї ною .від Атлянтику ДО' Пацифіку і їх очолює потужний володар Монтезума. З ними йдуть пле мена індіян, що ненавидять азте ків і з ними йде індіянка Доня Марія. 'Вона знає мову азтеків і мая і служить не лиш переклада чем, але й свого роду диплома том. Її Зручність І хитрість Оіблег- шила Кортезові похід. Без 'бою підкорюється йому плем’я за пле м’ям, бо їх переконує Малінче- зрадниця (так її назвали індіяни) про божеське походження Корте- за. Сказав бо бог Кецалькоатль, щ о їх країною заволодіє 'біла лю дина з 'бородою. Оце й пригаду вала індіянаїм Малінче й нераз уміла відвернути поразку від Кор- тезових завойовників. Історія не пише про те, як вона сприймала одну чи другу різню мирного на селення, до якого належала. Істо рія покидає ЇЇ в тій хвилині, коли Кортез дарує її свому першому поручникові Понтокарреро. Отак неславно увійшла в історію жін- ка-Індіянка. .Але вертаймось до нашої Марії чи Люпіти. Темна й непрозора во да пливе в іріґаційли/, канал аж на окраїнах .міста. іНа берегах її тем но одягнені жінки навколішки пе руть ібіли'зну. Хто .мас кусник ми ла, хто порошок, а хто й без цьо го обходиться. Біля жінок 'безліч малих дітей. Коли приходить пора ї.сти, жінки видобувають із коши ків кукурудзяний корж чи хліб, до того часник чи цибулю, може й трохи ом ас ти і розклавши на землі, їдять самі й годують дітей. У глиняному збанку напиток із кактей, або тільки вода. Білизна -випрана. Сушив її га рячий вітер, що дує з-понад гір
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
