Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українська жіноча преса І. Пеленська Українська жіноча преса виро стала з творчих зусиль поодиноких діячок доби нашого національно- культурного відродження. Перші українські журналістки писали свої статті в загальній українській пресі і підносили потребу звіль нення жінки з національної і со- ціяльно-економічної неволі. Це бу ли статті Ганни Барвінок у петер бурзькій ,,Основі", а згодом Олени Пчілки в часописі „Рідний Край". Перший жіночий журнал ,,Лада“, заснований Северином Шеховичем 1853 р. у Львові, з вузькоглядними поглядами на тогочасну жінку, ви ходив лиш дуже короткий час. Щ ойно альманах „Перший вінок“ у 1887 p., виданий Наталею Коб ринською й Оленою Пчілкою, дав перегляд побіч літературних, теж журналістичних жіночих сил. Поя вились там статті Софії Окунев- ської, Анни й Катерини Павлик. Михайлини Рошкевич та дві бли скучі соціологічні розвідки Ната- лії Кобринської. Заходи Кобрин- ської заложити жіночий журнал не здійснилися, але вона й Олена Пчілка — це перші українські ре дакторки, що поклали основи для майбутньої української жіночої преси, пов’язавши її ідейно з укра їнським жіночим рухом. Тоді, на переломі 19-го і з по чатком 20. ст. виступають перші редакторки-жінки. Побіч Олени Пчілки, що видавала й редагувала „Рідний Край“ (1905— 1914) у Києві й Гадячі, Константина Ма лицька і Катря Гриневичева ре дагували дитячий журнал „Дзві- нок“ у Львові (1896— 1914). Перший український жіночий часопис почав виходити у Львові 1908 р. з ініціятиви Дарії Ш ухе- вич-Старосольської і Наталки Бу- дзиновської п. н. „Мета“. У склад Ред. Колегії входили окрім згада них — Олена Охримович-Заліз- няк, Еля Ганкевич і Євгенія Цег- линська. Поодинокі членки Колегії вели різні відділи, але в загально му журнал мав характер феміні стичний. Реакція уряду після вбив ства намісника Потоцького постій ними конфіскатами довела до у падку „М ету“, яка й так боролася весь час із фінансовими трудно щами. У тому ж часі почали з’являти ся жіночі журналістичні пера в У- країні і поза нею. Щ об згадати лиш Людмилу Старицьку-Черня- хівську, Валерію О’Коннор-Вілін- ську, Наталію Дорошенко, Софію Русову, Олену Кисілевську, Зінаї- ду Мірну, Ганну Чикаленко-Кел- лер і багато інших. Але щойно розвиток жіночої організації Со юзу Українок після І. світової вій ни дав спонуку до перших по стійних жіночих журналів. У 1925 році почала виходити „Жіноча Д о ля “ у Коломиї, пізніш доповнена популярним додатком „Жіноча Воля“, а згодом „Світом Молоді14. „Жіноча Доля“ стала почитним часописом українського жіноцтва в Зах. Україні, Канаді й ЗДА. Ре дагувала її Олена Кисілевська, членка Гол. Управи СУ, пізніше се наторка до польського сойму, а на еміграції перша голова СФУЖО. Її журналістична діяльність при чинилась у великій мірі до куль турного піднесення української селянки та поширення клітин СУ по містечках і селах Галичини. 0 - фіціозом Союзу Українок була „Жінка“, місячник феміністичного напрямку, що почав виходити в 1935 р. і був редагований посол- кою і головою СУ Міленою Руд- ницькою та Оленою Федак-Шепа- рович. „Жінка" була призначена для верхівки українського жіно чого руху, а для сільського жіноц тва виходив двотижневик „Укра їнка", редагований Марією Стру- тинською. Майже рівночасно в ЗДА появився журнал „Жіночий Світ“, редагований молодою гро мадською діячкою Марусею Бек, що приділював багато місця пра ці Союзу Українок Америки. Окремо 'ВИХОДИВ ще „Жіночий Голос" демократичного напрямку, редагований Ф. Стаховою. У 1925 році почала виходити у Львові „Нова Хата“, орган кооп. „Укра їнське Народне Мистецтво11, що відродив народне мистецтво й під ніс культуру української хати. Його редагувала Колегія під про водом Лідії Бурачинської. 20-ті й 30-ті роки в Зах. Украї ні творять світлу добу україн ської жіночої преси, що мала на ціонально-етичні -зартості, профе сійний рівень і можливості роз витку. Друга світова війна закін чила цю добу в 1939 р. З постанням Об’єднання Укра їнських Жінок у Німеччині, став виходити у Мюнхені журнал „Гро мадянка" (1946— 1949), редаго ваний письменницею Людмилою Івченко. Перед тим у ЗДА Союз Українок Америки мав свою сто рінку в тижневику „Америка". Але вже в 1944 р. СУА приступив до видавання окремого часопису п. н. „Наше Життя". Редагувала йо го в початках Клявдія Олесницька, а потім Олена Лотоцька, голова СУА. У 1951 перемінено Наше Життя на журнал під редакцією Колегії. У Канаді жіночі організації рів нож вийшли від окремих сторінок у тижневиках Новий Шлях і Укра їнський Голос. Із того вилони- лись — у 1950 р. журнал Органі зації Українок Канади „Жіночий Світ" під редакцією Стефанії Буб- нюк, а в 1960 р. журнал Союзу Українок Канади „Промінь" під редакцією Наталії Когуської. Оби два виходять у Вінніпегу. Жіночі організації в різних кра їнах мають свої сторінки в укра їнській пресі. Ліга Укр. Кат. Ж і нок Канади у тижневиках „Наша Мета", Торонто (ред. Іванна Пет рів) і „Поступ", Вінніпег (ред. Н. Даревич), Об’єднання Жінок ЛВУ у тижневику „Гомін України", То ронто (ред. М. Солонинка), ОУЖ Вел. Британії у тижневику „Укр. Думка", Лондон (ред. Ніна Мар- ченко), Союз Українок Австралії у тижневику „Вільна Думка", Сид- ней (ред. Любов Гордієва), ОУЖ Бразилії у тижневику „Хлібороб", Курітіба (ред. Наталія Лисий), Жін. Секція „Просвіти" у тижневи ку „Укр. Слово", Буенос Айрес (ред. Лідія Тауридська), Союз У- країнок Канади в тижневику „Укр. Голос", Вінніпег (ред. Савеля НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1964
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
