Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXI СІЧЕНЬ, 1964 Павло Тичина Пам’яті тридцяти Н а А скольдовій могилі П оховали їх — Т ри д ц ять учнів українців, С лавних м олоди х . .. Н а А скольдовій м огилі У країнський цвіт — П о кри вавій тіо д о р о зі Н ам іти у світ. Н а кого посм іла знятись З рад н и ц ька рука? Квітне сонце, — гр ає вітер І Д ніпро ріка . . . Н а кого зав зяв ся воїн? Б ож е п о к ар ай , П онад все вони лю били Свій коханий край. Вмерли в Н овім З а п о в іт і З славою святих. Н а А скольдовій м огилі П оховали їх. 1918 Мадонно моя ••• М адонно моя, П ренепорочна М аріє, п ро сл авл ен а в віках. Н а н аш и х сам отніх вівтарях лиш вітер віє . . . П ройди над нами з ом оф оро м , зар и д ай н ад селом. Уже ми Т обі ані пісень, ні п салом не воспоєм дики м хором . С хились М адонно, на п ри чіл о к остан ньої хати в селі. Усміхнись — і пійди собі геть по ріллі, одганяю чись од куль, як од п ч іл о к . . . 1920 У 20-річчя Двадцять літ праці, цо лежать поза нами, позначені трудними переходами і важким зусиллям організації. Невтомне було змагання СУА до власного пресового органу й вимагало напруження всіх сил. Але потреба й зрозуміння було так г зелике, що часопис уже завер шив своє 20-річчя. Починався в січні 1944 р. з невеликої 8-сторінкової газети. У ній були інформації загального громадсько- політичного роду, ще їх українській жінці потрібно знати. Були відомості з ділянки нашої національної культури, конечні для духового життя нашої спільноти. Була англомовна три5уна для тут народжених, що шу кали дороги для своїх патріотичних почувань. І було широке поле для потреб і вісток Союзу Українок Аме рики, що їх кожна організація старається передавати своїм клітинам. Цією дорогою Наше Життя прямувало цілих 20 літ. Напрямні його не змінились через переміну в журнал. Цей поширений юб’єм тільки дозволив розбудувати краще одну чи другу ділянку, побільшити ілюстрації. Узгляднити потреби жінки-виховниці й жінки-господині, що в новій країні потребувала підтримки й поради. Але головним завданням Нашого Життя — це роз виток і праця Союзу Українок Америки. Цієї організації, що формує з українки в ЗДА громадську людину та включає її працю у визвольні змагання свого народу. Тому стільки місця присвячуємо організаційним спра вам, звітам, дискусіям Окружних Рад і Відділів СУА, що допомагають ростові нашої організації. Дарма, що вони може й нецікав-і всім тим, що стоять осторонь організаційного життя й не розуміють значення їх. Але читаючи їх, таки мають наго ду вглянути в шлях укра їнського організованого жіноцтва до накресленої мети. Оцей обов’язок журналу повинні зрозуміти всі його читачки. Це трибуна, що повчає, розворушує й активі зує. Це дзеркало, в якому бачить себе членка, Відділ і Окр. Рада. Вона допомагає їм знайти своє місце в укра їнській спільноті і відстояти його перед американським світом. Та Наше Життя пам’ятає й про культурний стан і практичні потреби української жінки. Цьому завдячу ємо його мистецьку частину та дбання про здоровну чи хатню ділянки української родини. Поширюючи їх, хо чемо вдоволити кожну українську жінку. Бо й та, що не є в нашій організації, нам однаково дорога, як оди ниця нашого народу, мати українських дітей. З оцим словом вітаємо Вас, дорогі читачки! Ми пройшли разом із Вами кілька, кільканадцять, а то й усіх двадцять років нашого шляху. Це й створило наше поро зуміння, нашу дружбу. Нехай же вона ще поглибиться і зміцніє у дальшій видавничій праці! Н А Ш Е Ж И Т Т Я — С ІЧ Е Н Ь , 1 9 6 4 1
Page load link
Go to Top