Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Музичний вечір Щ аслива думка прийшла Управі й членству 72 Відділу СУА в Ню Йорку. Стараючись працювати для скріплення української культури, ці тут народжені членки СУА ви брали собі музичне поле. Адже му зика промовляє до всіх, незалеж но чи хто володіє мовою чи ні. А при тому знаходить дорогу до мо лоді, що музику плекає. І так роз почались музичні вечори 72 Відді лу СУА. Торік у червні відбувся перший Вечір в Українському Інституті Культури. Про те вже була згадка в англомовній частині Нашого Життя. А тепер цей почин повто рено у ще кращому виконанні. Пригляньмося, як він відбувся! Дня 3. листопада співачка Леся Васьків відкрила програму групою українських пісень. Вона відспі вала „Бабине літо“ Січинського, „Ой, одна я одна“ Лисенка і нар. пісню „Вже сходить зоря“. Сліду вала арія Пучіні „О міо бамбіно“ Керна, “A ll th e T h in gs Y ou A re” і Роджерса “June is B u stin ’ O ut”. Публика радо привітала молоду співачку з опанованою появою, що володіє приємним голосом. С у провід спочивав у руках досвідче ної п-ни Берти Мельник. П-на Васьків закінчила педаго гію у Нюаркському Стейтовому Каледжі і вчиться співу в Лоренса Девідсона з Метрополітен Опери. Черговою учасницею Вечора бу ла молода піяністка Христина О- садца. Вона виказала блискучу техніку гри у „П релю дії1* Баха, „Бурі“ Бетовена і в Рапсодії Брам- са. Знавці відмітили її відчуття стилю, теплоту виконання і барвну на Степанів уж е відійшли з цього світу. Щ е минулого року Олена Сте панів відвідувала могилу Констан тани Малиіцької, оглядала новий пам’ятник із чорного граніту. А тепер і сама перенеслася на Лича- ків'ський цвинтар, де стільки мо гил наших заслужених людей — Шашкевича, Франка, борців явної і підпільної боротьби за волю України, щ о найкращі свої сили віддали службі рідного народу, гак як і Вона. інтерпретацію. „Етюд" Ш опена вона виконала з надзвичайним умінням і грацією. Її виступ пуб лика зустріла рясними оплесками, оцінюючи здібності цього молодо го таланту. П-на Осадца студіює в Музичній Школі Джуліярда, де змагає до ба- калавреату з музики. Окрім того вчиться фортепіяну у піяніста Са- ші Городницького. На початку програми п-ні Марія Душник, голова 72 Відділу СУА, привітала гостей і представила п-ні Шанті Рандарао з Індії. Цю видат ну індуську діячку, що єдина мала ранґу полковника в індуській ар мії, вона пізнала під час Конферен ції Міжнар. Жін. Ради у Вашінґ тоні. П-ні Душник привітала також п. Лева М олодожанина, автора па м’ятника Т. Ш евченкові і п-во Джусів, фундаторів Українського Інституту Америки. Провід вечора передала імпрезовій референтці п-ні Анні Гарісон, що представляла артистів. По програмі слідувала товарись ка частина. П-ні Дора Піфко разом із пп. Нетті Севицькою, Оленою Тібодо, Марією Рікет, Лілі Бохон- ко і Кей Луцишин приготували пе рекуску. При ній гості ще довго гуторили й ділились враженнями. Влаштуванням вечора зайнялись п-ні Марія Лисогір, містоголова, п-ні Анна Безко, касієрка, п-ні Ан на Костів, секретарка, п-ні Марія Коваль, іпрезова, п-ні Марія Тол- лок, комітетова. Справді 72 Відділ може горди тись таким вдалим почином! Чи не могли б інші наші осередки впро вадити його? Присутня НОВІ книжки Марія Струтинська: Помилка доктора Варецького. Оповідання. В-во Юліяна Середяка. Буенос- Айрес, 1963. Обкладинка роботи Бориса Крюкова. Ст. 144. Збірка оповідань обіймає писан ня з різного часу. „Віядук“ із 1935 р. надиханий ще атмосферою без журного дозвілля передвоєнного часу, а „Помилка доктора Варець- кого“ і „Вічне світло" передає вже суворий ритм воєнної доби. А в останніх оповіданнях уж е знаходи мо метушню нашої мандрівки й нового поселення. Але найбільше внутрішньої си ли промінює з нарису „Передача". Тут крізь призму однієї сім’ї ді стаємо погляд на глибокі потря- сення того часу. Є. Малаиюк: Книга спостере жень. Проза. 1962. Накладом В-ва „Гомін України", Торонто. З пе редмовою автора. Ст. 526. На англомовному заголовному листку ці нариси окреслені есеями. І це допомагає розібратись чита чеві у підході до книжки. В цих статтях справді розгортається по гляд автора на видатні явища на шого Відродження, на актуальні постаті нашої літератури, на суть проблем нашої культури. Окремий відділ присвячено характеристиці Москви в літературі й образотвор чому мистецтві. Все це насвітлене глибоко, з пи томим авторові темпераментом та здібністю до синтези. Л. Б. ЗАМІТНИЙ ЮВІЛЕЙ Із далеких окраїн нашого поселення дійшла до нас вістка про один заміт- ний ювілей. Вшановану ним одну ви датну жінку, що пройшла гідно свій життєвий шлях серед потрясень на шої доби. Дня 10. листопада 1963 українська громада Франції вітала у своєму крузі 80-літню ЄЛИСАВЕТУ ПРОКОПОВИЧ. Наймення і постать цієї жінки навіки пов’язані з нашими визвольними зма ганнями. Як дружина генерала Євгена Мєшковського вона перейняла на себе опіку над раненими і всю І. світову війну та визвольні змагання провела на цій службі. У пізнішому житті на еміграції, як дружина прем’єра УНР Вячеслава Прокоповича, вона всі свої сили присвятила опіці над емігранта ми. З них у першу чергу вдова Гол. Отамана бл. п. Ольга Петлюрова за знала найбільше її підтримки й уваги. Українське жіноцтво Франції теж щи ро вдячне їй за неодну вказівку й по раду. Ювілейне свято повернулось за вдяки популярності шановної ювілятки у вияв пошани всіх кругів громадян ства. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1964 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
