Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Музичний вечір Щ аслива думка прийшла Управі й членству 72 Відділу СУА в Ню Йорку. Стараючись працювати для скріплення української культури, ці тут народжені членки СУА ви брали собі музичне поле. Адже му зика промовляє до всіх, незалеж но чи хто володіє мовою чи ні. А при тому знаходить дорогу до мо лоді, що музику плекає. І так роз почались музичні вечори 72 Відді лу СУА. Торік у червні відбувся перший Вечір в Українському Інституті Культури. Про те вже була згадка в англомовній частині Нашого Життя. А тепер цей почин повто рено у ще кращому виконанні. Пригляньмося, як він відбувся! Дня 3. листопада співачка Леся Васьків відкрила програму групою українських пісень. Вона відспі вала „Бабине літо“ Січинського, „Ой, одна я одна“ Лисенка і нар. пісню „Вже сходить зоря“. Сліду вала арія Пучіні „О міо бамбіно“ Керна, “A ll th e T h in gs Y ou A re” і Роджерса “June is B u stin ’ O ut”. Публика радо привітала молоду співачку з опанованою появою, що володіє приємним голосом. С у провід спочивав у руках досвідче ної п-ни Берти Мельник. П-на Васьків закінчила педаго гію у Нюаркському Стейтовому Каледжі і вчиться співу в Лоренса Девідсона з Метрополітен Опери. Черговою учасницею Вечора бу ла молода піяністка Христина О- садца. Вона виказала блискучу техніку гри у „П релю дії1* Баха, „Бурі“ Бетовена і в Рапсодії Брам- са. Знавці відмітили її відчуття стилю, теплоту виконання і барвну на Степанів уж е відійшли з цього світу. Щ е минулого року Олена Сте панів відвідувала могилу Констан тани Малиіцької, оглядала новий пам’ятник із чорного граніту. А тепер і сама перенеслася на Лича- ків'ський цвинтар, де стільки мо гил наших заслужених людей — Шашкевича, Франка, борців явної і підпільної боротьби за волю України, щ о найкращі свої сили віддали службі рідного народу, гак як і Вона. інтерпретацію. „Етюд" Ш опена вона виконала з надзвичайним умінням і грацією. Її виступ пуб лика зустріла рясними оплесками, оцінюючи здібності цього молодо го таланту. П-на Осадца студіює в Музичній Школі Джуліярда, де змагає до ба- калавреату з музики. Окрім того вчиться фортепіяну у піяніста Са- ші Городницького. На початку програми п-ні Марія Душник, голова 72 Відділу СУА, привітала гостей і представила п-ні Шанті Рандарао з Індії. Цю видат ну індуську діячку, що єдина мала ранґу полковника в індуській ар мії, вона пізнала під час Конферен ції Міжнар. Жін. Ради у Вашінґ тоні. П-ні Душник привітала також п. Лева М олодожанина, автора па м’ятника Т. Ш евченкові і п-во Джусів, фундаторів Українського Інституту Америки. Провід вечора передала імпрезовій референтці п-ні Анні Гарісон, що представляла артистів. По програмі слідувала товарись ка частина. П-ні Дора Піфко разом із пп. Нетті Севицькою, Оленою Тібодо, Марією Рікет, Лілі Бохон- ко і Кей Луцишин приготували пе рекуску. При ній гості ще довго гуторили й ділились враженнями. Влаштуванням вечора зайнялись п-ні Марія Лисогір, містоголова, п-ні Анна Безко, касієрка, п-ні Ан на Костів, секретарка, п-ні Марія Коваль, іпрезова, п-ні Марія Тол- лок, комітетова. Справді 72 Відділ може горди тись таким вдалим почином! Чи не могли б інші наші осередки впро вадити його? Присутня НОВІ книжки Марія Струтинська: Помилка доктора Варецького. Оповідання. В-во Юліяна Середяка. Буенос- Айрес, 1963. Обкладинка роботи Бориса Крюкова. Ст. 144. Збірка оповідань обіймає писан ня з різного часу. „Віядук“ із 1935 р. надиханий ще атмосферою без журного дозвілля передвоєнного часу, а „Помилка доктора Варець- кого“ і „Вічне світло" передає вже суворий ритм воєнної доби. А в останніх оповіданнях уж е знаходи мо метушню нашої мандрівки й нового поселення. Але найбільше внутрішньої си ли промінює з нарису „Передача". Тут крізь призму однієї сім’ї ді стаємо погляд на глибокі потря- сення того часу. Є. Малаиюк: Книга спостере жень. Проза. 1962. Накладом В-ва „Гомін України", Торонто. З пе редмовою автора. Ст. 526. На англомовному заголовному листку ці нариси окреслені есеями. І це допомагає розібратись чита чеві у підході до книжки. В цих статтях справді розгортається по гляд автора на видатні явища на шого Відродження, на актуальні постаті нашої літератури, на суть проблем нашої культури. Окремий відділ присвячено характеристиці Москви в літературі й образотвор чому мистецтві. Все це насвітлене глибоко, з пи томим авторові темпераментом та здібністю до синтези. Л. Б. ЗАМІТНИЙ ЮВІЛЕЙ Із далеких окраїн нашого поселення дійшла до нас вістка про один заміт- ний ювілей. Вшановану ним одну ви датну жінку, що пройшла гідно свій життєвий шлях серед потрясень на шої доби. Дня 10. листопада 1963 українська громада Франції вітала у своєму крузі 80-літню ЄЛИСАВЕТУ ПРОКОПОВИЧ. Наймення і постать цієї жінки навіки пов’язані з нашими визвольними зма ганнями. Як дружина генерала Євгена Мєшковського вона перейняла на себе опіку над раненими і всю І. світову війну та визвольні змагання провела на цій службі. У пізнішому житті на еміграції, як дружина прем’єра УНР Вячеслава Прокоповича, вона всі свої сили присвятила опіці над емігранта ми. З них у першу чергу вдова Гол. Отамана бл. п. Ольга Петлюрова за знала найбільше її підтримки й уваги. Українське жіноцтво Франції теж щи ро вдячне їй за неодну вказівку й по раду. Ювілейне свято повернулось за вдяки популярності шановної ювілятки у вияв пошани всіх кругів громадян ства. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1964 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
