Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д ж е м б о р і ! (Закінчення) Леся Масюк Та зупинятися нема часу, бо ми таки вже добре спізнилися на відкриття. Заїжджаємо перед ам фітеатр якраз у хвилині, коли ту ди прибуває престолонаслідник Греції, Константин. Його приїзд відбувається серед дуже „демо кратичних" обставин, попередже ний лиш двома чи трьома автами з чільними скавтами. Сам принц одітий у скавтський однострій, у руці, для більшої поваги мабуть, держить пластову паличку зі сріб ного головкою. Йому товаришать кілька військових старшин, чільні скавти, сестра Ірина, також одіта в однострій грецької скавтки, принцеса Татяна, та йото нарече на, принцеса Анна-Марія. Малень кий цей почот посувається пома лу, окружений із усіх боків го стями та скавтами. Нам доводить ся йти майже поруч принца, у віддалі трьох кроків, і Зірка, яка віддавна вважає Константина за одного з найбільш вродливих пре- столонаслідників, має нагоду до бре йому придивитись. Опісля ав торитетно заявляє, що він таки кращий, як його портрети. Приміщуємося десь на горбку. Перед нами незабутній вид. Вели кий стадіон вщерть заповнений скавтами, що їх тут зібралося по над 13 тисяч із 89 країн! По бо ках тисячі гостей. Мерехтять різ ні однострої, лунають інтернаціо- Вхід до українського табору на Маратонських полях E ntrance of the U krainian Plast camp at M arathon fields, Greece нальні розмови та пісні. А колоні скавтів, яка щораз то вмашеровує до амфітеатру, й не видно кінця! Нарешті принц та його почот займають свої місця. Оркестра грає грецький гимн. Настає вро чистий момент, престолонаслідник Константин, провідний скавт гре ків, господарів злету, запалює ,,килікс“ (олімпійський келих) і цим актом відкриває ХІ-те Світове Джемборі на Маратонських По лях. Викликають через мікрофон імена попередніх десять Джемборі під звуки властивих їм пісень. Англія — Мадярщина — Франція — Філіппіни... Одушевлені вигуки скавтів заповнюють 2,000-акрову площу. Промовляє Константин: 5,-Брат тя скавти! Я вітаю вас, 13,000, які зібралися тут у Маратоні, а через вас вітаю 9 мільйонів членів на шого братства по цілім світі". — Принц згадує гасло Джемборі — „Скавтуймо до вищих ідеалів та ширших горизонтів" — і закінчує словами: „Дві тисячі літ тому ма- ратонський післанець побіг, щоб донести Атенам звістку про пере могу. Маємо- надію, що всі ми, що належимо до Скавтової Родини, понесемо одного дня, так як той маратонський бігун, звістку по- біди до Міста Людської Чесноти й Братерства". В головній мірі це заклик до толеранції й міжнарод- нього братерства. Потім, під звуки пісні Джембо рі, одинадцять скавтів, представ ників 11 кол — підтаборів на Джемборі, приймають із рук Кон стантина смолоскипи, якими вони запалять вогнища в своїх табо рах. Усіх опановує якась спон танна радість, і ми, разом із скав тами, сміємося та радіємо. На тем ному вже, прегарному маратон- ському небі стають вибухати бен гальські вогні. — ■ Це японці, — пояснює п. Стратіядіс, — кажуть, що вони привезли з собою цілий корабель повнісенький фаєрверків. Зірка штовхає мене ліктем. — - Поглянь на того скавта по заду нас. Я дивлюся. Стоїть групка фін ських скавтмастрів. В одного на сорочці красується ім’я „Роман- чук". Я не витримую та питаюся: — Як це так, що у вас слов’ян ське прізвище? А він мені ввічливо: — Бо один із моїх предків при- манджав із Галичини двісті літ то му до Фінляндії. От так. У міжчасі відходить принц із почотом і за ними починає посу ватись натовп гостей. Зліва ста ють вимашеровувати скавтські ко лони. Добродій дає нам свою візи- тівку. — Коли загубитеся десь, або потребуватимете помочі чи пора ди, телефонуйте зараз до мене, дівчата. А тепер краще ходім звід сіля, бо пізніше ніяк не видобуде мося з цієї маси народу. Попри нас, побравшися за пле чі йдуть, підтанцьовуючи та спі ваючи, скавти — араби поруч французів, суданці з греками, іта лійці зі скандинавцями і т. д. Хоч уже біля десятої години, на дворі ясно, преясно, бо місяць у Греції такий дивно світлий. На небозводі моляться темні силюети кипари сів, а з моря дує сильний, теплий вітер. Подорозі до українського та бору зустрічаємо Богдана Мака- ревича з товаришем, так неначе в Ню-Йорку під церквою в неді лю. Прощаємось із паном Стра- тіядіс-ом, як із старим знайомим, обіцяючи потелефонувати в разі „кризи". (Докінчення на ст. 10) Н А Ш Е Ж И Т Т Я — Л И С Т О П А Д , 1 9 6 3 7 В таборі влаштовано престіл, при якому відправлялась Богослужба The boys arranged an altar for church services held in the camp
Page load link
Go to Top