Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Фейлетон Ох, я нещасний! (Комедія з однією комедією, або як друкарський чортик з’їв 100 дол.) нє. Один момент я відчуваю збен теження. І обидва ми мовчимо. Крипта дуже маленька і вигляд її суворий. Посередині престіл і над ним в камінному саркофагу мощі святого. Обидва відчуваємо його присутність. Не мертвого, а живого. В чотирьох нишах стін зложені тіла перших його учнів, а біля виходу вотивна лампадка — дар усіх італійських громад. Виходимо через церкву на вули цю. На Ассізі сповзла липка і чор на ніч. Ніч спокою. Ніч — до якої можна мати довір’я. Ніч, в якій не діється нічого непередбаченого і запах піль втискається до хат. По волі пустіє вулиця, а шанобливі жінки й чоловіки закривають двері домів. І нас напевно очікує сеньйо ра Анна. Кожному тут дано відчути спо кій і рівновагу. За нами теж завер шений день і відпочинок створений і для нас. Обидва ми напевне згід ні в тому, що для щастя потрібно зовсім небагато багацтва. Що спо кій — то лагідні кольори Джотто і спокійна синь понад череп’яними дахами. (Докінчення буде) НОВІ книжки Іванна Чорнобривець: 3 потоку життя. Новелі. Мюнхен, 1963. На кладом автора. Ст. 164. Цей невеликий том новель міс тить у собі цілий скарб тем, поста тей, ситуацій. Авторка опрацюва ла клаптики свого й нашого мину лого, як їх приносило бурхливе життя. А що все це надто різнома нітне, то вона впорядкувала їх за певною схемою, щоб легше було сприйняти і пережити. Найбільше вдячні ми їй за кар тини з циклю ,,0, країно моя за- плакана“, де з окремих новель пі знаємо підсовєтську дійсність. Та й у ,,Незабутніх“ вона поставила пам’ятник видатним індивідуально стям останнього часу. J1. Б. Орест Зибачинський: Інтеграль на революція. Мюнхен, I960. Із передмовою автора. Ст. 344. Небагато в вас книжок, що розглядають теперішню ситуацію України з соціологічного й полі тичного становища. У своїй по важній науковій праці автор на- Признаюсь: я ніколи в літературних конкурсах участи не брав. Але коли оце в 1963 р. достойний Союз Укра їнок Америки проголосив був конкурс на сатирично-комедійний твір, у мене раптом виникла думка пописатися і со бі. Бо, по-перше, в гуморі й сатирі де яку практику я маю, а по-друге — і це було головною спонукою — кортіло мені здобути 100 долярів, бо дружина весь час пиляє купити холодильник, хоч у тому холодильнику немає чого холодити. Але ж мода — модою! Не хай хоч там цибуля й часник лежати муть, але буде в нас „як у людей". Так і сталося. П’єсу написав за три дні, а як її вислати — думав три тиж ні. Студіював умови конкурсу, як тре ба ту п’єсу підписувати, що всередину коверти, окрім тексту п’єси, вкладати, що ж до вельмидостойного жюрі пи сати і звідкіля висилати, щоб не було знаку, хто це написав. Врешті-решт була й технічна справа полагоджена: комедія, що називалася „Чав-чав", ви слана, а під нею підписано девізу Панько Нещасний. — Слава Богу, — подумав я по за вершенню такої марудної праці. — Буде слава, будуть гроші, і буде... хо лодильник. А що я мав одержати за свою комедію не третю і не другу, а лиш першу нагороду, тобто 100 зеле- норунних папірчиків, — у мене не бу ло жодного сумніву. Бо ж комедія на писана за всіми драматургічними пра вилами: є там і позитивні, і негативні типи, є сміх і зітхання, веселощі і пла чі, реготи і стогони, кохання і нена висть, словом усе, що потрібне... Жду я на вислід конкурсу місяць, жду другий, читаю в „Нашому Житті" про продовження реченця, і я вже ось-ось готовий одержати чек на 100 дол., листоношу визираю з вікна кож ного дня, дружина вже в котромусь магазині холодильник облюбувала, вже й завдаток якийсь уплатила... с в іт л и й це, називаючи шлях укра їнського народу до самостійного державного вияву — інтеграль ною революцією. У п’яти розділах проведена тут аналіза «аціотвор- чих первнів, чинників, що на те впливають, та сил, що її творять. Л. Б. І ось нарешті... Вислід конкурсу оголошений! Нагороди розділені. Чи таю я це, дивлюсь на рядки того пові домлення то згори, то знизу, то збоку, то обертаю його, як якийсь ребус чи загадку... Ох, лишенько ж ти моє! Ні де там не згадано ані „Чав-Чав" ані ГІанька Нещасного, ані так, як я по- правді називаюсь! Значить, пропало, не вийшло з мо єю комедією. Якби на той час у моїй хаті сгояв уже холодильник, я готовий був сам у нього залізти — отак стало душно мені після прочитання. Жінка сварить мене: — Казала тобі, не підписуй під п’є сою Панька Нещасного! Якби написав „Щасливий14, напевне сто долярів мав би... Почала мене їсти і гризти цікавість. Чому так сталося з моєю комедією „Чав-чав“? Чому про неї ніякої згад ки немає, коли в конкурсовому пові домленні мабуть усіх згадали? Але ось цілком випадково натрапив я на газету, з якої брав адресу кон- курсового жюрі, коли висилав п’єсу. Читаю й очам своїм не вірю — дру карський чортик! Це він капосний з’їв мою нагороду! Бо там — чорне на бі лому — замість цифри 4 стоїть один- ка й моя п’єса помандрувала на 1936 Н. 13-та, а не на 4936, і там певне опи нилась у якомусь коші! Тепер хоч смійся, хоч плач, але че рез оті 1—4 в мене холодильник про пав! ї такого „збитка“ зробила мені не якась чужа газета, а своя ж таки рідна, до якої роками дописую! Не знаю, з кого мені тепер „відшкоду вання" правити за мою п’єсу, а з горя хочеться заспівати, як той Петро з „Наталки Полтавки": Ой, я нещасний, Що маю діяти — Захотів долярів, Та де їх узяти? Але тепер не до співу. Тепер я си джу та й думаю: як буду ще колись десь висилати який-небудь твір на конкурс, то неодмінно телефонувати му прямим телефонічним проводом у ту установу, яка проголошуватиме конкурс, щоб дістати від неї правиль ну адресу. Бо написаному в наших га зетах я тепер не вірю! Панько Нещасний 6 Н А Ш Е Ж И Т Т Я — Л И С Т О П А Д , 1 9 6 3 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top