Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XX. ТРАВЕНЬ, 1963 Марта Тарнавська у к р а їн с ь к ій МАТЕРІ Тобі, що без геройства і без слави ■в поко'рі зустрічаєш кожен день, — тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює обличчя молоде, — Тобі, чиє любови повне серце пробили леза чотирьох шабель, — тобі, ідо прикликаєш дотепер ще заблуканої долі корабель, — Тобі, що вмієш без надії ждати, — тобі, що вмієш, як ніхто, простить, — тобі — невтомна українська мати ясним поклоном соняшна блакить! 1954 Дороговказ для людства Мир на землі є ідеалом сучасної доби. Мир прого лошує західній світ, який бажає цього миру щиро, бо прагне задержати свої високі осяги в культурі та жит тєвому рівні народів, а нещиро проголошує Совєтський Союз, готуючи завоювання світу для російської імперії при помочі комуністичних гасел. Але тепер з’явився третій голос про мир на землі, голос Святішого Отця Папи Івана XXIїї, проголошений в Енцикліці з приводу цьогорічного свята Воскресення Христового, дня 10. квітня 1963. І щойно цей голос дає нам вихідну точку, з якої повинно виходити людство в своїх прямуваннях до мирного щасливого життя, дає закони, на яких повинно спиратися співжиття одиниць, народів і рас і дає вкінці синтетичний образ ідеального стану людських взаємин на землі. У глибокому аналітичному огляді є з’ясоване ста новище до сучасности, яка, на думку Св. Отця, має три відмінні, характерні особливості: здобуття прав працю ючих мас в економічній і публічній ділянці, участь жі нок у публічному житті, які ввійшли в нього ^відколи стали більше свідомі своєї людської гідности, не захо тіли терпіти того, щоб із ними поводилися лише ЯЕК із матеріяльним знаряддям, але домагаються прав, які ли- чать людській особі в домашньому та публічному жит ті" та змінений вигляд загального суспільного й полі тичного життя, бо „відколи всі нації осягнули, або вві йшли на шлях до осягнення незалежносте, незабаром уже на світ не буде поділений на нації, що панують над іншими і на нації поневолені іншими4*. Основою сучасного життя є свобода одиниці. Лю дина має право вибирати свій спосіб життя і закладати родини з рівними правами й обов'язками для мужчин і жінок. Родина, основана на добровільно договореному подружжі, моногамічна й нерозривна, є і мусить уважа- тися основною клітиною людської спільноти. Основою суспільного життя як духової єдности повинна бути справедливість і свобода. У взаєминах одиниці з державною владою, якої не вільно тракту вати як сили, що над нею немає ніякої контролі, основ ним є осягнення загального добра, як цілі цієї прилюд ної влади, а відносини між державами повинні спира тися на засаді, що немає політичних спільнот, які були б із природи вищі, або з природи нижчі. У світлі тез і висновків Енцикліки, про які ми зга дали тут лиш дуже загально, є для нас ще раз очевидно, що положення українського народу, його поодиноких суспільних верств і середовищ, а зокрема жінки-матері та працюючої жінки не є згідне, а власне суперечить усім законам свободи й справедливости і що як довго існує в світі хоч би одна велика імперія, побудована на насиллі одиниці й народів, із первнем неправди в мо ральному житті — не може бути на землі того миру, що для нього є зложена Енцикліка Св. Отця. Щасливі одиниці і народи, для яких ідеал свобідної людини в су часній демократичній державі може бути осягнений на основі тих етичних правд, що мають свій початок у Бо жій доброті і мудрості. Але віримо, що ця можливість прийде й для українського народу. НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1963 1
Page load link
Go to Top