Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із Гуртка Книголюбів у Дітройті Дня 2. квітня в приміщенні „Само помочі" зібрались членки Гуртка Кни голюбів. Цього разу обговорювали творчість Ольги Мак. Говорили пп.: Галина Крусь про повість „Бог вог ню”, Іванна Цісик — „Ж аїра“, Олена Климишин — „Проти переконань", а Дарія Бойчук, розказавши коротко біографію письменниці, зупинилась на творах „З часів Єжовщини" та „Чу- дасій‘“. Хоч початково плянувалось обго ворити всі розглянені твори разом, то виявилось, що зацікавлення присутніх творчістю Ольги Мак завелике, й тому кожний твір було обговорено окремо. В дискусії взяли участь пп. Д. Бойчук, С. Шумило, М. Квітковська, О. Кли мишин, Г. Крусь, І. Цісик, а також гості — д-р К. Вагилевич і д-р М. Кли мишин. Ольга Мак — письменниця небу денна. Вона дала українській літера турі дуже вартісні твори. Чи це буде пригодницька повість для молоді „Бог вогню", яка крім захоплюючих при год, до яких поривається кожна мо лода людина, має виховне значення, бо вчить, що людина, яка, поважаючи чужі закони, не забуває своїх пра давніх звичаїв, завжди буде в пошані. Ш ануватимуть її всі: і свої, і чужі, і культурні люди, і дикуни. І навпаки: „хто матір заб у ває.., того цураються всі. Чи це буде автобіографічна повість „З часів Єжовщини"', яка завжди бу де документом і обвинуваченням того нелюдського режиму, ім’я якого -— комунізм. ходять з-поза них і зобов’язують ся цю працю виконувати. У То ронто знайшлася спора громадка їх. При Порадні вони перейшли вишкіл у новітніх засадах суспіль ної опіки. Повол і перебрали оті щоденні завдання, що вичислені вгорі і гарно з ними справляють ся. Оці три почини Комісії Сусп. Опіки — це тільки початок її шляху. Але вони вказують, що в умовинах нашого поселення та зрізничкованні нашого суспіль ства можна знайти свій окремий шлях. Треба тільки гармонійно поєднати наше жіноче призначен ня з модерною побудовою ділянки і потребами нашої спільноти. Чи „Ж аїра", яка в душі кожної культурної людини викликатиме оги ду до кожного, хто цурається свого роду і звичаїв, бо „народ без звичаїв — це тулуб без власного лиця, це — ніщо", бо рабська натура заслуговує тільки на презирство, а „хто має око ви на душі — скрізь буде рабом". 1 милий „Чудасій" навіть тоді, коли всі Олекси, об’єднавшись, покажуть мамаші-Росії її місце, не стратить своєї вартості, бо говоритиме читаче ві споконвічну істину: Не такий чорт страшний, як його малюють. Найдовше дискутанти зупинились над романом „Проти переконань". Більшість вважали, що в цьому творі авторка не осягнула мети, і твір ви йшов непереконливим — ані добором персонажів, ані дискусіями „за" і „проти" релігії. Гурток вирішив (книголюби ж!) вимагати від письменників більшої уваги до мови у своїх творах. Якщо кілька років тому можна було збути таку вимогу заввагою, що нема, мов ляв, відповідних підручників, то те пер цього сказати не можна. А треба, щоб герої у творах не вичерпувались і не приходили до переконань (чи набирали переконання), а — переко нувались, дальше — щоб зникли такі дивогляди, як: „все одно, що з пусто го в порожнє переливати". Та це ж польонізм із русизмом в одній су прязі! Зі сторінок нашої преси майже зни кло гарне українське слово „однако во". Тільки й того, що кожного року в березні його пригадуємо... А росій ському виразові „переливати з пусто го в порожнє" наша мова має дуже гарний відповідник: „товкти воду в ступі...". Наприкінці п-ні Д. Бойчук прочи тала відкритий лист Докії Гуменної до членок нашого Гуртка, надрукований у Н. Ж. Зворушені такими щирими словами, висловлюємо Вам, пані До- кіє, на цьому місці наше сердечне „спасибі"! Г. Крусівна ДО 4-го ЛІТ. КОНКУРСУ СФУЖО З кінцем травня 1963 проминув ре ченець надсилання творів на наш Літ. Конкурс. Ми раді, що наш жіночий загал живо відгукнувся на нього. Спо гади — це дуже популярний жанр і багато людей любується в тому. Мен ше учасниць спробувало пера в життє писі, але й тут маємо гарні осяги. Мистецьке Жюрі в особах — ред. Степан Волинець, ред. Наталія Когу- ська і д-р Марина Рудницька вже пе ребрали матеріял до прочитання. Не забаром сподіємось, що зможемо про голосити вислід, що, як завжди, при несе несподіванку. Комітет Літературної Нагороди ДО УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА Світовий Рух Матерей (М. М. М.), міжнародня організація, якої ми є членом, закінчила 15 літ свого існування. У своєму змаганні в користь матері Світовий Рух Матерей має за собою неодин здобуток. Осягнувши дорадниїй статус в Об’єднаних Націях — випрацював і зложив там Хартію Матері, актуалізуючи цю тему в Комісії Статусу Жінки при ОН. Численні Студійні Дні і Конгреси широко насвітлили становище матері в різних країнах та потребу перемін. Вступаючи в чергове 15-річчя Світовий Рух Матерей (М. М. М.) намітив широкі іпляни розбудови своєї організації. Поруч популярної газети Світовий Рух Матерей іплянує влаштовувати виставки, присвя чені материнству і продовжувати працю Студійних Днів і Конгресів. Для тієї цілі проголошує збірку. В усіх середовищах, що сприяють завданню Світового Руху Матерей, жінки доброї волі можуть зло жити грошову одиницю своєї країни. До цих прихильників Світового Руху Матерей належить також українське жіноцтво у вільному світі. Байдуже чи живемо в Північній чи Південній Америці, Австралії чи Европі, зложімо одного кводра, пеза, крузейра, шілінґа, марку чи франка на ту ціль. Підтримаймо роз будову Світового Руху Матерей! Пожертви можна складати в централі своєї складової організації, яка перешле їх на відповідну одресу. УПРАВА СФУЖО НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1963 17
Page load link
Go to Top