Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Духова провідниця (Памя’яті Матері Зиновії, ЧСВВ) ■Неодне серце стреиенул-о-сь, ко ли домовина з тлінними останками Матері Генеральної ЧСВВ прибу ла до цієї країни. Засумували се- стри-монахині, яким була духо вою провідницею, відчули жаль усі вихованки Сиротинця Сестер Василіянок і заплакали всі ті чи сленні, що їм нераз стала в при годі. Відійшла бо справжня ду хова мати цього поселення. За її характеристикою треба сягнути в раннє дитинство. Мати Зиновія, у світському житті 'Сте фанія Безушко, 'була найстаршою з-поміж трьох дочок у священи- чій родині. Батька втратила дуже рано, а в віці 13 літ в іду мерла їй мати. Дітьми заопікувалась роди на. Дівчата закінчили виділову школу в Перемиському Інституті, що був, під управою. І. Примівної гарною виховною установою для дівчат. Молода Стефанія з ранніх літ проявляла здібності до музики. Мати дбала яро навчання гри на фортепіяні, що його побирали дочки спершу у Самборі, а потім у Перемишлі. У Стефанії був та кож гарний ліричний голос і вона залюбки співала в хорі. По закінченні вид. школи треба було готуватись до вчительської семінарії, щоб придбати звання. Українкам обмежували доступ до цих навчальних установ і Стефа нії не пощастило. Але вона з’я сувала тоді опікунові свою давню мрію, своє покликання до черне чого- життя. І хоч родина відмов ляла її, молода дівчина настояла на тому. Вже в 1901 р. у віці 18 літ .вона вступила на новіціят у Слові ті. І так почався її монаший шлях. Здається, що в ньому мало подій і переломів. Але це велика і нев пинна боротьба за внутрішнє са мовдосконалення і за видимі ося- ги свого монашого чина. По ше сти роках молода монахиня, що прийняла наймення Зиновії, зло жила торжественні обіти. її пиль ність і здібність висунула її ско ро на чільне місце й незабаром вона стала настоятелькою в Пере- мишлі-Засянні і Яворові. Під час 1. світової війни доля завела її до Відня, де опікувалась нашими раненими вояками у шпиталях. А по війні у 1923 p., згідно з заряд женням духовної влади, виїхала до Америки для опіки і співпра ці з тамошнім поселенням. У тому часі вже був заснований сиротинець у Филаделфії і йшли заходи коло відновлення почат кової школи у заряді сестер. Ма ти Зиновія спершу перехворіла зміну клімату, бо була делікатно го здоров’я. Але й під час того вчила дітей музики і співу. Та вже в 1927 р. станула на чолі сиро тинця. Це трудне діло вимагало напруги всіх сил і великого любя- чого серця. А це мати Зиновія могла дати. Маючи за собою трудне дитин ство, вона розуміла сиріт. Дитя чий щебет зворушував її, а га лас зовсім не дратував. Свою тер пеливість вона жертвувала Госпо- деві й ставала в тому прикладом для сестер. А своє замилування до музики й співу передавала тим найменшим, навчаючи дитячий хор. Коли прибув до Америки ві домий танцюрист Авраменко, во на притягнула його до навчання танку в сиротинці. Бо ж розуміла дитячу вдачу, що потребує від- пруження й руху. А при тому пе реймає найкращі первні нашої на- родньої культури. Сиротинець у Филаделфії — це діло рук і серця Матері Зино вії. Із тісного приміщення на 7-ій вул. треба було знайти вихід у краще місце. Із цим їй також по щастило. З неймовірними труд нощами вдалось матері Зиновії придбати гарну площу у кращій частині міста й покласти основи під будову нового сиротинця. У 1953 р. посвячено площу й уголь- ний камінь. А в рік пізніше вже могли діти і школа замешкати в новому будинку. Тоді Господь Бог призначив Матері Зиновії інші завдання. У тому ж році Сестри Василіянки вибрали собі її на свою Верховну Настоятельку з осідком у Римі, щоб із того місця могла керувати провінціями Сестер у різних кра їнах світу. Мати Зиновія піднялася того. Нелегко було їй покидати улюб лене діло — сиротинець і ще не завершену будову. Але вона ві рила в опіку Божу над почином. І подалась у світ, щоб провідати осідки Сестер, що їх доля роз сіяла по всьому світі. Тепер, ко ли матірні доми в Рідному Краю знищені окупантом, тим більше треба дбати про скріплення Чи ну. Мати Зиновія відвідала Доми Сестер Василіянок у Югославії й Аргентині, двічі приїздила до Америки. Під її зарядом об’єдна лись обидві американські провін ції — Галицьких і Карпатських Сестер. Всюди простягалась її любяча опіка, її зрілий духовий провід. І коли Господь Бог покликав її до Себе дня 5. березня 1963 p., то вона залишила міцно уфундо- ване діло і живу пам’ять світлої монашої постаті. „їх діла ідуть услід за ними“, сказав про неї словами св. Івана Богослова ВПреосв. Кир Іван під час похо ронної Богослужби. А добро її серця й тепло її руки не забу дуть сотні й тисячі дітей-сиріт, що виховались під її покровом. Союзянка ПРИВІТАННЯ Високошановну п-ні М. П. Юркевич вітаємо з нагоди її 80-ліття. На знак признання для її цінної педагогічної і редакторської праці складаємо на пресовий фонд дитячої сторінки На шого Життя, що її шановна ювілятка редагує, 10 австр. фунтів. Бажаємо щастя, здоров’я і многих літ! Управа Союзу Українок Південної Австралії ЖУРНАЛ ДЛЯ БАБУСІ Радіємо дуже, що наші Відділи ро зуміють значення журналу для стар ших самітніх жінок-залишенок. Не давно тому 4 Відділ СУА в Ню йорку уфундував дві передплати. Щире Спасибі! Передплату для бабуні відновила вже втретє п-ні Євгенія Розгін із Сен- тралії. Нову передплату уфундувала цього року п-ні Олена Назар із Джер зі Ситі. Щира дяка за те! Символічного доляра на ту ціль по жертвувала п-ні Марія Дзумиґа з Чі- коні Фоле. Хто черговий? 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top