Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Вже вдруге припала мені честь заступати Централю Союзу Укра їнок Америки на З’їзді Ген. Феде рації Жіночих Клюбів. Від 10.-14. червня 1963 Річні Збори цієї най більшої американської організа ції відбувались у Милвокі, Віск. Гаслом З ’їзду було —- „скріпи ти рам’я Свободи'1 (То Strenght- en the Arm of Liberty). Воно проймало кожен звіт, кожну про мову весняним подувом. Дві тися чі делегаток і гостей живо відгу кувались на це. Думки, ідеї, пе реконання — висловлені, проекти й програми — запляновані там — рам’я Свободи не тільки скріпили, але й продовжили. Цікаве те, .що наша програма, випрацьована й виконувана в Від ділах СУА, майже однозгідна з плянами Ген. Федерації Жіночих Клюбів у ділянці громадської й виховної праці, суспільної опіки, культ, освітньої діяльности, зв’яз ків і т. д. Ми багатші своїм по двійним культурним корінням та подвійною відповідальністю перед українською й американською громадою. Тому українське ж і ноцтво має трудніші умовини праці. Важко в цій невеликій статті зреферувати програму З ’їзду. Та на підставі резолюцій зможу з ’я сувати ширину зацікавлень і від повідальносте Федерації. Ідеалі стичне начало думання пробилось у резолюціях, що вимагали під тримки релігії у житті й вихованні дітей та вказували на важливість плекання пошани для патріотич ної спадщини Америки. Дбання про родину проявилось у резолю ції проти невпорядкованого по дружнього порадництва. Завдання Федерації у ділянці суспільної опіки проявились у резолюціях у справі оборони дитини, допомоги неспроможним родинам, публич- ної безпеки, регуляції стимулю ючих ліків і опіки над втікачами- іміґрантами. В культ.-освітній ді лянці Федерація закликала до під вищення загальної освіти та усу нення неписьменносте. Економіч не становище громадян узглядни ла резолюція у справі раціональ ного зменшення податків. Як бачимо, Ген. Федерація дер жить руку на живчику життя й відкриває своїм членкам очі на всі потреби й лиха сучасного дня. Тому треба нам пильно слідкува ти за пляном праці впродовж ро ку та користати з його напрямних, пристосовуючи дещо до нашого вжитку. Слід пригадати, що Ген. Феде рація Жіночих Клюбів пильно під тримує контакт із своїми загра- ничними клітинами. На З’їзді були заступлені жіночі клюби з около 50 країн. Для нас цікаве те, що виступали в тій сесії представни ці чеської і балтійських жіночих організацій, а по деяких заходах знайшлося місце й для нашої де легації. Окрім мене, що заступала Централю СУА, 'була присутня та кож п-ні Анна Васильковська з 22 Відділу СУА в Шикаґо, що прибула в рямках делегації з Іл- линой. Ми взяли участь —• окрім сесії — також у міжнародньому обіді і поході всіх національно стей. Українська група проявила се бе ще й при іншій нагоді. Третьо го дня місцевий Інтернаціональний Інститут влаштував чай у честь міжнар. представниць. У цьому чаю займав місце господинь, ра зом із іншими національними гру пами, 51 Відділ СУА з Милвоки із головою п-нею Софією Хаму ляк на чолі. Поміж національним печивом, подаваним на цьому чаю, були також українські торти, що •мали великий успіх. З цієї нагоди виявив себе ще один почин унутрі Ген. Федерації. Заходами п-ні Гаролд Міліґен гур туються там в окремій групі пред ставниці національних груп у ЗДА. Оце вперше вони прибули на З’їзд і мали нагоду пізнати се бе на цьому чаю. Треба сподіва тись, що цей задум .розвинеться. Особисто зазнала я гарних, не забутніх вражень. Вперше почула я промову нашого віце-президен та Линдона Джансона, що вшану вав З ’їзд своє приявністю. Про мовляло ще кілька видатних полі тиків і фахівців. У вечорах бра ли участь талановиті мистці. Але найбільше приємности принесла мені зустріч із давніми приятеля ми й знайомими. Наприклад п-ні Джізель Шов із Буенос Айрес. Це вона висловила на .Конгресі в Іс- тамбулі летючу фразу: ,,Жінки можуть мати велетенський вплив на цілий світ, тільки треба, щоб хотіли цього впливу ВЖИТИ “. Як імило було знов побачитись із нею! Або п-ні Марія Роза Відаль .з Порто Ріко, що вже нераз бу вала в ЗДА. Вона розгорнула думку, як жінки могли б забез печити світові мир. Щ е приєм ніше було зустрітись із п-нею Лі- гією Бєлюкас, литовкою, що по ставила собі за ціль популяризу вати справу поневолених народів з-поза залізної заслони. Найбільше охоти й надхнення дає таки теперішня голова Ген. Федерації п-ні Декстер Отіс Ар- нолд. Я старалась пізнати також делегаток із стейту Мішиґен для дальшої з ними співпраці. Бо ця нитка, що 'тут зав’язується, отой потиск руки, та атмосфера, що ві тає серед учасниць З’їзду — це той поміст, що єднає нас тепер і в дальшому. За цими зовнішні ми познаками криється могутній світ думок і плянів та передові жінки, що їм надають життя. Це справді вдячне переживання і я хотіла б, щоб якнайбільше укра їнок її відчуло і зрозуміло. Анастазія Вокер УСПІХИ МОЛОДІ Поміж студентками, що закінчили цього року студії на Пеннсилвеній- ському університеті, слід згадати п-ну Наталку Скочиляс, магістра політич них наук. П-на Наталка працює тепер при дослідній роботі у тому ж уні верситеті. На II. Студентському Ідео логічному Конгресі в Ню Йорку не давно тому вона виступила з доповід дю „Українці на еміграції: їх ідеоло гічні заложення і їхня роля“. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1963 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
