Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Леонід Полтава ГОЙДАЛКА Я на гойдалці Г ойдаюсь, Як умію — Розважаюсь: Раз — угору! Два — униз! Хоч дивись, Хоч не дивись! Я на гойдалці Г ойдався, Як умів, так Розважався: Підлітав я До висот, З мене виросте — Пілот! Петро Кізко КАЛИНА Посадила Галина У садочку калину. Та забула Галина Поливати рослину. А калина в садочку, Хоч була в холодочку Без води та й зів’яла. Праця Галі пропала. Що ж тепер їй робити? Ніна Наркевич •Вони були добрі друзі: білень ка, хохлата курочка „Сніжинка1' та велика з розумними чорними очима й довгою пушистою вов ною собака ,,Квіні“. Коли виникла ця приязнь, вони не пам’ятали, бо обоє були малі. Про це знала лиш їх маленька господиня Галинка. Сталося це гак. Ранньої весни маленька Сні жинка, що була тоді курчатком, осиротіла. Її мама загинула, а пі сля того згинули її братіки й се стрички. Бідну сирітку Галинка забрала до хати, годувала, напу вала та влаштувала для курчатка Знов калину саджала. І щодня на розсвіті Деревце поливала., Рада, рада Галина, Піднялася калина. Ягідками, мов сонце, Червонить у віконце. І відтоді Галина Знає — кожна рослина Потребує напитись, Щоб рости і щоб жити! Петро Кізко ДОЩИК Дощик крапає дрібненький, Крапельки — малі-маленькі. Наче зерно маківок Висипає із хмарок. Дощику! Дощику! Припусти, Сійся більший та густий! Бо казали мені мама, Що під дощика краплями Виростають капусти... А я хочу теж рости! Дощику! Дощику! Дощику, Сійся більший та густий! Збірник для дітей „ВЕСЕЛИЙ СТРУМОК" Ціна 50 ц. Замовляти в Централі СУА гніздечко в коробці, але курчат ко мерзло й жалісно цяпало, бо ніяк не могло знайти своєї мами. Отак, ходячи по хаті, воно нади бало якусь незнайому велику тва рину та забралося до її теплого хутра і заснуло. Собака здивува лася та почала оглядати та обню хувати свою гостю, а Галинка, що побачила їх удвох, радісно за сміялася та сказала до Квіт: — Не руш його, це ж сирітка, бачиш, як воно добре спить! І собака ніби розуміла дівчинку, бо тільки поворушила хвостом : лежала ввесь час, аж поки курча не прокинулось. Отак виринула взаємна приязнь цих двох тварин. З того часу Сніжинка завжди вкладалася спати на спині в со баки, а часом вишукувала бліх в її хвості і лиш тоді Квіні легенько гарчала на Сніжинку, коли вона замість блошки дзюбиком ударя ла Квіні по хвості. Отак пройшло літо, зима й не зчулися .друзі, як підросли та стали мамами. Сні жинка нанесла яєчок та вивела курчаток, а Квіні народила дев’я теро цуценяток. Сніжинка дуже любила своїх діточок, турбувала ся, коли вони далеко від неї від ходили, вчила їх шукати пожи ви, захищала від небезпеки та ні коли їх не покидала. Вона диву валася, що Квіні часом покидала своїх діточок самих. Вони були такі безпорадні, сліпенькі, так жа лібно вищали та крутилися в ко шику, де їм зробила ліжечко Га линка! Якось Квіні пішла, а Сніжинка ходила по подвір’ю та почула, як скавучать цуценята. іВона піді йшла до кошика та почала кво- кати, видно хотіла їх потішити, але цуценятка не розуміли куря чої мови та провадили своє. Тоді Сніжинка злетіла на край кошика, розпустила свої «рила над песи ками й вони поволі затихли. Д о бре й захисно було їм під крила ми чужої мами. Вони враз засну ли. Коли (Квіні прийшла, Сніжинка відступила їй місце. З того часу так і повелося, що Сніжинка гляділа малих цуценяток, коли. їх мати відходила. Коли це побачила Галинка, то дуже тішилася та ди вувалась. Сусідські діти, а потім і дорослі, стали приходити, щоб подивитись, як курка доглядає цуценят. Коли одного ранку Галини,ні батьки забрали куряток від Сні жинки та продали їх сусідам, кур ка ще більше стала дивитися за цуценятами. Тепер вже не тільки сусіди, але приїздили з міста ре портери, фотографували цю ^най кращу маму в світі11, як прозвала Галя свою Сніжинку. Дві мами 28 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
