Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XX. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1963 ч. 7 Лариса Мурович МАЛЮНОК ІЗ ПЕРСПЕКТИВИ Ізблизька подивиш ся — темна пляма, Та здалеку — розцвіте панорама. Щ о Л’Єнтою Прута є 'перетята, Біліє у лузі голубка-хата . . . Чому думко туж иш усе, неівпинно? Щ оночі присниш ся, о Буковино! . . . .Човенце на хвилях, які втопили Весло — і круками гребу щ осили. Ш утливої хвилі чутно балачку: Човенце, зробім о сьогодні „качку“! Із берега кличе тривож но Мати, Та я не бою ся, Пруте, мій брате; На хвилю лягаю й у срібній піні Несеш мене Ти до сестрички-ріні. Н ад нею м елодії вітру ширші, Там 'можна б писати яскраві вірші, Бо променів сонця не зрахувати — Д о1 серця мене пригортає М ати . . . Крізь темряву літ і її заливи, М алюнок цей бачу — із перспективи. 28. квітня 1962 Марія Косовичева РІДНИЙ ЛУГ Рідний луг, запаш ний буйний луг На узбіччі подільського яру! Луг: улю блений щ ирий мій друг, Повен щ едрого ш уму і чаїру. З лугу видж у в долині село, — І хати, — і сади, — і городи, — І ріку, щ о Я'СНІЄ, як скло, Блиском гож ости — плесом погоди! За селом, он, виднію ть иол'я! Колосками шумлять ниви, ниви . . . П ом іж нивами шлях, битий шлях В світ далекий, таємний, вабливий! Серцем чую, щ о лиш у село! М абуть, ген, в далині жити буду . . . Все ж я пахощ ів зілля, щ о в лузі росло, Ввік не вирву з душ і, не забуду! 1939 Чому зневірюємось ? Від 1959 р. у місяці липні відзначаємо Тиждень Поневолених Націй, визнаний законом Американського Конгресу і підписаний Президентом Америки. Здобули цей закон українці та інші поневолені Москвою народи в боротьбі за опінію світа для справи звільнення наро дів СССР. Не зважаючи на те, що Тиждень Поневолених На цій є покищо лиш суспільною дією і його цілі не по криваються з напрямними політики американського уряду, то це є велика моральна зброя в руках пред ставників поневолених народів поза залізною заслоною і ми повинні використати цю зброю, піддержуючи Український Конгресовий Комітет Америки, що прово дить акцію Тижня Поневолених Націй. Все більше маємо доказіг на те, що теперішня хо лодна війна — це війна ідей і світоглядів, змагань у ді лянці цих ідей, у ділянці науки, техніки і культурних здобутків, боротьби за душу й думку людини, як і за її творчі діла. І бачимо наочно, що в цьому світі духової боротьби становище, яке зайняла українська спільнота поза Укра їною, є дуже відповідальне й правильне. Якщо часом нас огортає і зневіра, тому що не бачимо й ледве чи побачимо за нашого життя реальні успіхи нашої дії, здійснення бажань, за які поклали життя цілі покоління борців, то мусимо усвідомити, що шлях до самостійносте кожного народу був важкий, а в теперішній духовій боротьбі він ще трудніший та повільніший. Але ми маємо наочні докази успіхів на ших змагань — у першу чергу наші здобутки в ділянці культури й (мистецтва. їх вартість не лиш у тому, що вони увійдуть колись у загальний скарб культури народу, але і в ширенні правди про Україну, здобуванні опінії світу і вкінці — у змаганні з творчі стю у сучасній Україні. Творчість української еміграції змушує окупацій ний уряд іти на уступки в культурній ділянці, а це є хіба найкращий доказ доцільносте дії еміграції. Не рівні це змагання, але почесні і варті нашої снаги. Слова Митрополита-Ісповідника ВПреосвященного Кир йосифа Сліпого, що кожна важлива дія еміграції дає концесії Рідному Краєві — є авторитетним потверджен ням цього факту. Тут слід підкреслити ролю української жінки в за* гальному змаганні. Українське організоване жіноцтво, плекаючи наші морально-етичні вартості, дбаючи за молоде покоління і здобуваючи все більше позиції міжнародкього терену — продовжує традиції україн ського жіночого руху, що завжди служив справі свого народу. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1963 1
Page load link
Go to Top