Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Перша зупинка Уривок із опису подорожі, нагородженого на Третьому Літературному Конкурсі СФУЖО Тамара Лихолай І ось ми в повітрі. Якраз вчасно — завтра в Апостолесі перший виступ. Дорогою пригадую собі все, що я знала про Місіонес. Сама назва походить від місіонерів єзуїтсько го ордену, що ще в XVI. столітті розбудували на цій території свої редукції, — трудилися й вихову вали з диких індіян, що замешку одиноким українським пресовим органом в окупованому Львові. Не проминуло кілька днів, коли до нашої кухні прийшов хтось із редакції й покликав мене. — Н е гайно потрібно нам допомоги, — почула я, — а в кухні хтонебудь вас заступить. І так почалась моя праця в ре дакції газети. Порфір Буняк вчив мене робити коректу, а потім складати новинки та короткі но татки. Поволі я впра'влялась у то му. Давали вказівки й інші пра цівники редакції, а д-р Лев Ганке- вич лиш загальну настанову. -— Писати треба коротко й логічно, — пригадував, -—- щ об якнайбіль ше читачів це зрозуміло. — То знов: — Уникайте довгих речень! Вони затемнюють зміст! У дійсності він мало був у ре дакції, бо дуж е був зайнятий уся кими інтервенціями. Весь тягар праці спочивав на плечах Буняка, а вона не була легкою в тому часі. Газета мусіла вийти дуж е рано, бо заки перейшла цензуру, (а конфіскували її мало не щ о дня), то могла появитись щойно по полудні. Українська громада Львова ждала нетерпеливо появи кожного числа, бо це був одино кий зв’язок із зовнішнім світом. Відновлено також місячник для робітничого жіноцтва „Наша М е та", в якого редакції працювали Дарія Старосольська, Стефанія Пашкевич, Софія Олеськів, а спів працювали Олена Федак-Ш епа- рович і Мілена Рудницька. Польська влада скоро закрила „Бперед“, поставивши умову, щоб його друкувати латинськими че ренками. вали ці провінції — добрих хри стиян. Від величніх манастирів то го часу тепер у пралісах позали шалися лиш руїни. Я люблю ста ровину, камінь... обов’язково їх відвідаю. Кілька годин лету — і ми в сто лиці провінції М ісіонес — місті Посадас. Моторовий човен під’їхав, щ об перевезти пасажирів на берег. Камарера та пілоти нас прощали своїми традиційними „m ucha su- erte" 1). З човна розглядаю береги: один чи два тягарових пароплавів та кілька дрібних човнів причалені попри довгу дерев’яну будову. Щ е хвилина— і ми під’їхали до цього дерев’яного двірця порту. Передня його частина тримається на палях над водою. Звідти за допомогою обслуги, по дерев’яніїм, досить де лікатнім місточку, прокиненім над водою, виходимо нагору, на берег. Нас зустріла простора, чиста і добре доглянена, типова для Пів денної Америки, площа. З одного її боку розміщені будинки митни х) Багато щастя! ці, де завжди є скупчення подо рожніх, а з другого боку, від бере га розлогі гіллясті дерева квіту чою низкою замикають площу. їх екзотичний яскраво-червоний цвіт красить увесь берег, а густе та тверде блискуче листя рятує в дні спеки. Будова в старім колоніяль- нім стилі з ґратами на вікнах і кількома примітивними барельєфа ми. Далі нам потрібно їхати авто бусом до Апостолесу. До автобус ної станиці беремо таксі. „Бере мо" — термін трохи невдалий. Радше шофер, зодягнений в типо вий одяг „gau ch o“2), нас відво йовує від інших і трактує як свою „військову здобич“, намагаючися зискати якнайбільше. Тому їдемо найдовшою дорогою, передмістя ми попри берег, заселений тубіль цями, що живуть у своїх невиба гливих „ranchos"3) . Тут до нас приєднується третій подорожній, що вже відтепер супроводить нас Овочеві фарми часто зустрічаються в Аргентині Fruit tree farms are very frequent in Argentine. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1962 5 2) Пастух, щось у роді американ ського кавбоя. 3) Хатина.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
