Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
бітник аеропорту визначив їй курс компаса і віддаль, вона мусіла при знатись, що не володіє компасом. Після польоту !вона знову поча ла вчитись, а найбільш тренува лась у галузі морської авіяції. Бажання літати випереджувало її теоретичні знання. Одного разу, коли Флойд застудився в Нью Йорку, Джекі повезла його а кілька днів до Флоріди. В дорозі їх захопила негода, і треба були несподівано летіти наосліп. Вона не знала техніки цього льоту, але не наважилась повернутись на зад, бо не вміла. Летіла вперед, не зважаючи на жахливу погоду. П е рехрестилась. Флойд, побачивши це, сказав їй, що дуж е втомлений і хоче задрімати. Зробив це, щоб заспокоїти її, а сам пильно сте жив за кермом. Після того Джекі знову почала брати лекції, студі ювала підручники і дала собі сло во не брати пасажирів, поки не о- панує досконало техніки льоту. У 1938 р. Джеклін Какрен діста ла нагороду за найбільший інди відуальний вклад у справу літун- ства, а в 1953 р. її нагородили за видатні успіхи золотою медаллю Інтернаціональної Аеронавтичної Федерації. Вона мала такі ж швидкісні ін тернаціональні рекорди в літаках з пропелеоами, як і чоловіки. А. весною 1953 року встановила той світових рекорди з реактивними літаками і пікірувала з швидкістю вищою за звук. Майор Чорлз ,,Чак“ Іґер був першим чоловіком, що летів ско ріше за звук, а Джеклін першою жінкою. Це був неповторний екс перимент. Кожен узяв неактивний літак, піднявся на височінь коло п’ятидесятьох тисяч футів і, на близивши літаки вептикально один до одного так, що крила мало не торкались, пікірували з швидкіс тю вищою за звук. Під час 2-ої світової війни Джеклін — пілот британської аві яції, потім член штабу новоутво реної американської авіяції в Ан глії, пізніш у генеральному шта бі повітряних сил Сполучених Штатів. Спостерігала, як здава лись японці, а потім вернулась до Німеччини, щоб бути на нюрн берзькому суді. Джеклін Какрен часто була го стею президентів'Сполучених Ш та тів, а також королівською. Мала авдієнцію у Папи. Зустрічалася з кардиналом Спелманом. Захоплю валась мандрівкою, бачила біль шість чужих країн. Навіть за два тижні до вибуху Корейської війни була в Совєтському Союзі, як го стя адмірала Алена Кірка, амба- садора до СССР. Все, що вона бачила під час сво їх мандрівок, ще більше підкрес лювало перевагу американців. І вона несподівано захопилась полі тикою. Її політична діяльність бу ла подібна до авіяційного рекор ду — коротка, збуджую ча, успі шна. Стала членом Конгресу й за кінчила свою політичну кар’єру виборами генерала Айзенгавера на президента. 1954 року вийшла її книга спо гадів „Зорі у південь" з передмо вою майора Чарлза „Чак" Іґера і вступом її чоловіка Флойда Одлу- ма, що допоміг Джеклін осЬоомити думки відповідно до вимог грама тики, і вніс послідовність у розпо відь. ПЕРШ А ЗУПИНКА (Закінчення зі ст. 6) тів, пов’язанням рушників, та інше. Пригадуються слова пророка: „Наша дума, наша пісня не вмре, не загине..." Без сумніву, мусимо це завдячувати нашій вірі та нашій церкві. Цього же дня вечором, в най кращій залі м. Апостолес призна чена була академія-концерт. Чи то робота організаторів, чи націо нальна свідомість наших людей, зібрала дуж е численну публіку. Щ е задовго до початку заля була переповнена й багато охочих за лишилися на хіднику перед входо вими дверима. Інтерес був загаль ний. Завітала не лиш українська частина Апостолесу, прийшло ба гато й чужинців. Вродлива і струнка Мабель Ш и рока вела цілу програму, знайшов ши для кожної точки відповідні пояснення та вплітаючи поміж них інформації про рідний край. То чок програми було багато, проте найбільше мені сподобалися гарно підготовані дитячі хори обох се мінарій. їх керівники своєю лю бо в’ю та посвятою домоглися при кладної дисципліни та чудового виконання. Характерно, що серед дитячого хору було кілька чужин ців, що так само, як і інші, бездо ганно передавали співом всі ню анси чуж ої для них мови. Повертаючися з концерту в тем ряві, крутиіми дорогами Апостоле су, я несла китицю квітів блідо- рожевого жербалю і почуття чо гось невимовного: ніжного і силь ного. Раптом маленька Літа, що йшла поруч, пригорнулась до мене й стурбовано запитала: —- Сенора, я також українка, правда? — Певно, що так, моя кохана, — заспокоїла я її. Ми всі — українці. ПОДЯКА З допомогою Вашого журналу „На ше Ж иття“ вдалося нам здобути дещо книжок для наш ої української молоді в Німеччині. На наш заклик відізва лись чуйні душі наших сестер за оке аном і прислали книжки, якими ми змогли обдарувати дітей наших шкіл. Тому, що акція не дала стільки кни жок, щоб можна було обдарувати кожну дитину, ми вийшли з ситуації так, що книжками обдарували тільки тих дітей, які справді заслужили собі на вирізнення і нагороду. На закінчення шкільного року, при роздачі шкільних свідоцтв нагородже но вибраних учителями дітей книжка ми, які прислали нам на наш заклик Союзянки з Америки. Тепер, коли на ше діло успішно увінчалось, хочемо цією дорогою сердечно подякувати тим усім жертводавцям, що відізва лись на наш заклик. А саме: Головній Управі СУА з а 6 книжок і 12 журналиків „Веселка"; 33 Відділові СУА в Клівленді за ЗО примірників „Кобзаря“ ; Вп. п-і Єнзен із Бруклина за 10 при мірників „Вартові"; Вп. п-і Яхтороівич з Ш икаґа за 4 книжки і 3 журналики „Веселка". Ми дуж е вдячні усім жертводавцям за їх щедрий дар, бо радість і розсмія- ні очі наших нагороджених дітей були такі великі, що з цілою певністю мо жемо запевнити: дар Ваш не був да ремний. Дітвора зуміє його оцінити й напевно така нагорода принесе свої позитивні наслідки. О. Яримович Ш кільна референтка 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top