Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ІЗ СВІТЛИМ ПРАЗНИКОМ ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВОГО бажаємо членкам Союзу Українок Америки, нашим друзям і прихильникам та всьому українському народов і Веселих 1 щасливих свят Христос Воскрес! ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ РЕДАКЦІЯ „НАШОГО ЖИТТЯ“ В ч*ч. 4 і 5, 1961 „Києва" по явилась цікава стаття проф. В. Чапленка про походження назви „гагілка" й інших назв на те са ме означення. Вивчення назв гагілок має вже 130-річну історію, починаючи з 1833 ,р. від Вацлава з Олеська до теперішніх публікацій. Досліди ті не дали одначе остаточного вияс нення й його доконав аж тепер проф. В. Чапленко. Поширення назв гагілок досить ограничене територіяльно; охоп лює зах.-українські землі і По ділля. Деінде виступають на їх місці веснянки. (Рїзноіродність назв гагілок на тому обмеженому те рен! сягає 20 означень, більшість яких дослідник виводить із однієї праназви. З огляду на трудність вивести основну назву з кореня слова, дослідник бере за вихідний пункт граматичне оформлення ко реня, це є афікси слова гагілка, -ілка, що трапляються здебільшо го в неперехідних віддієслівних формах; тут і було б ознакою ін фінітива, л- залишком колишньо го дієприкметника, а к іменико- вим наростком (так як у слові „сопілка"). Але і в словах типу „сопілка" походить із t , а в сло ві гагілка і походить із о, що ба чимо в інших назвах гагілок: ґа- ґулка, галаголка, і т. под. При тому дослідник шукає за семан тично (значенеє о) спорідненим дієсловом гагілка. Він переглядає назви, яка з них може бути ос новною, себто для котрої з них можна відшукати семантично спо р і днене і звуково близьке дієсло во, яке дало б у і в и с л і д і в своїм інфінітивнім афіксі перехід із о в і. Назви гагілка і ягілка не відпо відають цим вимогам і дослідник сягає за живою ще в деяких око лицях назвою „галагілка". Для цієї назви знаходить він ще живе в слов’янських мовах відповідне дієслово „галаголить" (рос.), що означає „патякати", „плескати я- зиком". Згідно з свідченням етно графів гагілки й означали голосні еесолощі. Отож — слово галагол ка, походить із того самого коре ня, що й „глагол" (старо-церков- но-слов.). Первісна праслов’ян ська форма була „гол-гол" (по двоєння корення). У східньо-сло- в’янських мовах це дало повного лосну форму „гологол". Дослідник бере як основну форму іменник „гологол", а не дієслово „гологолить", тому що це дієслово дало б віддієслівну форму „гологолилка", де б і не могло походити з о. Цей перехід міг створитися тільки в другому корені, де було б повноголосся, а саме в корені гол, де о на україн ськім мовнім терені перейшло в умовах новозакіритого складу в і (як столь в стіл, конь в кінь). До того прийшов наросток к (а )„ що дало б форму гологілка з голо- голка. Збереглась однак лиш форма „галагілка" з „аканням", не характерним для української мови, головно не характерне в тих теренах, де ще це збереглось. Дослідник припускає, що це „а- кання" могло появитись під о впливом словозвучання в формі „galagi", що існує в румунській мові, й означає галасувати. Цей вплив міг відбутися ще VIII ст., коли наші племена, як подає М. Грушевський, згідно з літописом „присідаху ко Дунаю". Далі „галагілка" перейшла в форму „гагілка" ©наслідок явища спрощення звукового складу че рез опущення частини звуків усе редині слова (т. зв. гаплологію). Переконливо доказує дослідник також походження й і нших назв гагілок із цієї основної форми „гагілки". Подамо лиш один при клад паралелько найбільш ужива ної форми „гаївка". Дослідник виводить її зі слова „гагілка", доводячи, в ній ї замість гі по явилось внаслідок прогресивної, несумежної повної десиміляції (р озп о ді'бнення ) повторюваного г-г; звук г близький до й за міс цем утворення; отож створилась форма „гаїлка", а л перейшло в в у пляїні характерного переходу л у в (як сопілка — сопівка, го- шлка -— горівка), що дало з „га- їлки — гаївку. Отож основний доказ обґрун тований головно двома момента ми: переходом о в і і живим ще в словяїнських мовах словом „голо голить". Цей цікавий науковий осяг проф. В. Чапленка напевно уві йде у здобутки 'української філо логії. А читачкам нашого жур налу він ще раз підтверджує гли боку давнину цих ігор, що їх плекаємо в Великодньому часі. д-р Наталя Пазуняк 2 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1962 Про назву „гагілка“ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
