Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ІЗ СВІТЛИМ ПРАЗНИКОМ ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВОГО бажаємо членкам Союзу Українок Америки, нашим друзям і прихильникам та всьому українському народов і Веселих 1 щасливих свят Христос Воскрес! ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ РЕДАКЦІЯ „НАШОГО ЖИТТЯ“ В ч*ч. 4 і 5, 1961 „Києва" по явилась цікава стаття проф. В. Чапленка про походження назви „гагілка" й інших назв на те са ме означення. Вивчення назв гагілок має вже 130-річну історію, починаючи з 1833 ,р. від Вацлава з Олеська до теперішніх публікацій. Досліди ті не дали одначе остаточного вияс нення й його доконав аж тепер проф. В. Чапленко. Поширення назв гагілок досить ограничене територіяльно; охоп лює зах.-українські землі і По ділля. Деінде виступають на їх місці веснянки. (Рїзноіродність назв гагілок на тому обмеженому те рен! сягає 20 означень, більшість яких дослідник виводить із однієї праназви. З огляду на трудність вивести основну назву з кореня слова, дослідник бере за вихідний пункт граматичне оформлення ко реня, це є афікси слова гагілка, -ілка, що трапляються здебільшо го в неперехідних віддієслівних формах; тут і було б ознакою ін фінітива, л- залишком колишньо го дієприкметника, а к іменико- вим наростком (так як у слові „сопілка"). Але і в словах типу „сопілка" походить із t , а в сло ві гагілка і походить із о, що ба чимо в інших назвах гагілок: ґа- ґулка, галаголка, і т. под. При тому дослідник шукає за семан тично (значенеє о) спорідненим дієсловом гагілка. Він переглядає назви, яка з них може бути ос новною, себто для котрої з них можна відшукати семантично спо р і днене і звуково близьке дієсло во, яке дало б у і в и с л і д і в своїм інфінітивнім афіксі перехід із о в і. Назви гагілка і ягілка не відпо відають цим вимогам і дослідник сягає за живою ще в деяких око лицях назвою „галагілка". Для цієї назви знаходить він ще живе в слов’янських мовах відповідне дієслово „галаголить" (рос.), що означає „патякати", „плескати я- зиком". Згідно з свідченням етно графів гагілки й означали голосні еесолощі. Отож — слово галагол ка, походить із того самого коре ня, що й „глагол" (старо-церков- но-слов.). Первісна праслов’ян ська форма була „гол-гол" (по двоєння корення). У східньо-сло- в’янських мовах це дало повного лосну форму „гологол". Дослідник бере як основну форму іменник „гологол", а не дієслово „гологолить", тому що це дієслово дало б віддієслівну форму „гологолилка", де б і не могло походити з о. Цей перехід міг створитися тільки в другому корені, де було б повноголосся, а саме в корені гол, де о на україн ськім мовнім терені перейшло в умовах новозакіритого складу в і (як столь в стіл, конь в кінь). До того прийшов наросток к (а )„ що дало б форму гологілка з голо- голка. Збереглась однак лиш форма „галагілка" з „аканням", не характерним для української мови, головно не характерне в тих теренах, де ще це збереглось. Дослідник припускає, що це „а- кання" могло появитись під о впливом словозвучання в формі „galagi", що існує в румунській мові, й означає галасувати. Цей вплив міг відбутися ще VIII ст., коли наші племена, як подає М. Грушевський, згідно з літописом „присідаху ко Дунаю". Далі „галагілка" перейшла в форму „гагілка" ©наслідок явища спрощення звукового складу че рез опущення частини звуків усе редині слова (т. зв. гаплологію). Переконливо доказує дослідник також походження й і нших назв гагілок із цієї основної форми „гагілки". Подамо лиш один при клад паралелько найбільш ужива ної форми „гаївка". Дослідник виводить її зі слова „гагілка", доводячи, в ній ї замість гі по явилось внаслідок прогресивної, несумежної повної десиміляції (р озп о ді'бнення ) повторюваного г-г; звук г близький до й за міс цем утворення; отож створилась форма „гаїлка", а л перейшло в в у пляїні характерного переходу л у в (як сопілка — сопівка, го- шлка -— горівка), що дало з „га- їлки — гаївку. Отож основний доказ обґрун тований головно двома момента ми: переходом о в і і живим ще в словяїнських мовах словом „голо голить". Цей цікавий науковий осяг проф. В. Чапленка напевно уві йде у здобутки 'української філо логії. А читачкам нашого жур налу він ще раз підтверджує гли боку давнину цих ігор, що їх плекаємо в Великодньому часі. д-р Наталя Пазуняк 2 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1962 Про назву „гагілка“ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
