Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Віра Вовк Воскресення М осяжні розлилися дзвони, Щ о вік мовчали . . . П обігла п і сня над загони, Ставки і скали. М орелі гнулись тонкогилі Під шум воскресний, Ж асмин розцвівся на могилі Такий чудесний . . . Сумна б ер еза ро зраділа: Весною стала; Кора, в сльозах умита біло, Христа вітала. 1943 До Христа Вже стільки літ, як лю д мій б ез упину, Підносить хрест раменами Симона, І давить дерево, і пече корона М оїх братів, розп ’ятий Бож ий Сину! Вже стільки літ! І сестри — як калина Ідуть сумні крізь будяки й тернину, Щ об дати — їм! Вероніки хустину, Виш ивану в передсвітні години. Громи б ’ють мідні, тнуть холодні тучі, Роздертий килим вівтаря багріє, ’Н астав вже час, клекочуть Богом хвилі! . . . І діви, що олій несуть пахучий, В трираменний свічник закам ’яніють, Як знайдуть білий ц віт в пустій могилі. 1951 Об’єднаним дзвоном У часах, коли великі асамблеї займаються подрібно справами поганських „державок”, коли вершинні ком бінації гуманного світу не дозволяють на справедли ву розв’язку найпекучіших питань — питань свободи поневолених народів — в такому часі приходиться знову „проти надії сподіватись” і зустрічати ще раз передвеликодній час і Празник Світлого Воскресіння. Не хоче цей світ знати, що тепер, коли урядують всілякі „комісії прав людини” в Конґо чи Ґгані, коли в Об’єднаних Націях стільки говориться про свободу сумління в Анголі, чи де там, що в цьому самому часі, мільйони людей святкуватимуть День Воскресіння Си на Божого, так як перші християни: в катакомбах, в тюрмах, в далеких таборах, на невільничій праці, у ка мерах смертників. Даремно влаштовується пресові конференції, про бується добитися до сумління „великих”, — світ мо же здобутися лиш на те, щоб обмінюватися розвідчи- ми агентами. Той же світ не цікавиться тим, що десь, на далекому засланні карається вже кільканад цять років Архиєрей Української Католицької Церкви, сімдесятрічний старець, Кир Йосип Сліпий. Невідрад- не і жалюгідне ставлення „могутніх” того світу, які більш усього на світі лякаються того, щоб не наполо хати червоного „партнера”. Але якже відрадним є факт, що не зважаючи на те, скільки вже років минуло від дня, коли прийняв на свої плечі хрест мученика за віру Кир Йосип — ніде, в цілому світі, де живе українська людина, ніхто не забув великого Митрополита-Ісповідника. Не лиш ук раїнська католицька спільнота на чолі зі своїми Вла диками і Архиєреями, відзначила молитвами й урочи стостями сімдесятиріччя Кир Йосипа і сімнадцятиріччя його мучеництва, але й українська православна гро мада, під проводом Архиепископа Мстислава з’єдна лася в молінні, „щоб Господь визволив Свого слугу, митрополита Йосипа, мученика за віру Христову і ук раїнський народ із неволі, та обдарував його здоро в’ям І многоліттям...” Не знати чи долетять вістки про молитви україн ців католиків і православних, до далекого Архиєрея на засланні. Ми молимося і віримо — ми сподіваємось і бажаємо. Ми всі клонимо наші чола у доземному по клоні перед незломним Пастирем-1 сповідником, симво лом новітнього, безстрашного — Християнина. Хай молитви і побажання наші, долетять ластівкою до далеких холодних просторів у цей передсвяточний час і задзвонять вони великодніми дзвонами — неначе об’єднаними дзвонами Юра і Софії: — Христос Воскрес! На Многая Літа, Владико! РІК XIX. КВІТЕНЬ, 1962 ЧИСЛО 4
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
