Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Віра Вовк Воскресення М осяжні розлилися дзвони, Щ о вік мовчали . . . П обігла п і сня над загони, Ставки і скали. М орелі гнулись тонкогилі Під шум воскресний, Ж асмин розцвівся на могилі Такий чудесний . . . Сумна б ер еза ро зраділа: Весною стала; Кора, в сльозах умита біло, Христа вітала. 1943 До Христа Вже стільки літ, як лю д мій б ез упину, Підносить хрест раменами Симона, І давить дерево, і пече корона М оїх братів, розп ’ятий Бож ий Сину! Вже стільки літ! І сестри — як калина Ідуть сумні крізь будяки й тернину, Щ об дати — їм! Вероніки хустину, Виш ивану в передсвітні години. Громи б ’ють мідні, тнуть холодні тучі, Роздертий килим вівтаря багріє, ’Н астав вже час, клекочуть Богом хвилі! . . . І діви, що олій несуть пахучий, В трираменний свічник закам ’яніють, Як знайдуть білий ц віт в пустій могилі. 1951 Об’єднаним дзвоном У часах, коли великі асамблеї займаються подрібно справами поганських „державок”, коли вершинні ком бінації гуманного світу не дозволяють на справедли ву розв’язку найпекучіших питань — питань свободи поневолених народів — в такому часі приходиться знову „проти надії сподіватись” і зустрічати ще раз передвеликодній час і Празник Світлого Воскресіння. Не хоче цей світ знати, що тепер, коли урядують всілякі „комісії прав людини” в Конґо чи Ґгані, коли в Об’єднаних Націях стільки говориться про свободу сумління в Анголі, чи де там, що в цьому самому часі, мільйони людей святкуватимуть День Воскресіння Си на Божого, так як перші християни: в катакомбах, в тюрмах, в далеких таборах, на невільничій праці, у ка мерах смертників. Даремно влаштовується пресові конференції, про бується добитися до сумління „великих”, — світ мо же здобутися лиш на те, щоб обмінюватися розвідчи- ми агентами. Той же світ не цікавиться тим, що десь, на далекому засланні карається вже кільканад цять років Архиєрей Української Католицької Церкви, сімдесятрічний старець, Кир Йосип Сліпий. Невідрад- не і жалюгідне ставлення „могутніх” того світу, які більш усього на світі лякаються того, щоб не наполо хати червоного „партнера”. Але якже відрадним є факт, що не зважаючи на те, скільки вже років минуло від дня, коли прийняв на свої плечі хрест мученика за віру Кир Йосип — ніде, в цілому світі, де живе українська людина, ніхто не забув великого Митрополита-Ісповідника. Не лиш ук раїнська католицька спільнота на чолі зі своїми Вла диками і Архиєреями, відзначила молитвами й урочи стостями сімдесятиріччя Кир Йосипа і сімнадцятиріччя його мучеництва, але й українська православна гро мада, під проводом Архиепископа Мстислава з’єдна лася в молінні, „щоб Господь визволив Свого слугу, митрополита Йосипа, мученика за віру Христову і ук раїнський народ із неволі, та обдарував його здоро в’ям І многоліттям...” Не знати чи долетять вістки про молитви україн ців католиків і православних, до далекого Архиєрея на засланні. Ми молимося і віримо — ми сподіваємось і бажаємо. Ми всі клонимо наші чола у доземному по клоні перед незломним Пастирем-1 сповідником, симво лом новітнього, безстрашного — Християнина. Хай молитви і побажання наші, долетять ластівкою до далеких холодних просторів у цей передсвяточний час і задзвонять вони великодніми дзвонами — неначе об’єднаними дзвонами Юра і Софії: — Христос Воскрес! На Многая Літа, Владико! РІК XIX. КВІТЕНЬ, 1962 ЧИСЛО 4
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
