Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Кераміка західньої України Праця Катерини Іванівни Матей- ко — Народна кераміка Західних областей Української РСР. XIX— XX ст. появилась у Видавництві Академії Наук — Київ 1959, ти ражем 2.000 примірників. Викори стовуючи літературу предмету з монографією В. Шухевича ,,Гу- цульщина“ включно, свою етно графічну студію опирає вона на дослідженні музейних матеріялів народної кераміки, яких так бага то зберігається по музеях Украї ни, як напр., Український держав ний музей етнографії та худож нього промислу АН УРСР (м. Львів), Державний музей україн ського мистецтва (м. Львів), Істо- рико-краєзнавчий музей (м. Стані слав), Державний музей народ нього мистецтва ,,Гуцульщина“ (м. Коломия) та ін. Для просте ження процесу керамічного ви робництва та вивчення його су часного стану авторка використо вує теж праці сучасних артілей в Опішні, Полтавської області, з Миколаєві, Дрогобицької області, в Кутах, Станіславської області та в Хусті й Ужгороді на Закарпатті. Українська народна кераміка, одна з найстарших та найбагат- ших галузей народного мистецтва. Традиція її губиться в неоліті, коли то починається обрібка гли ни й перетворення її в ужиткові речі. Свідчать про це розкопки первісних поселень, стоянок, горо дищ та могил, які видобувають на світло денне гірше чи краще збе режені гончарські вироби, а то й черепки, що пролежали в землі тисячеліття. Майже рівночасно з’являється потреба прикрашувати предмети щоденного вжитку. Три пільська культура, що її стрічаємо в III —II тисячеліттях на землях Подніпров’я і Подністров’я, вика зує високий рівень кераміки, ба гатство форм посуду та його роз писі. Досвід набутий у процесі пе ретворювання сирівця в ужиткові й мистецькі речі передається З ПО КОЛІННЯ в покоління. Збагачуєть ся професійними уліпшеннями та мистецькими надбаннями цілих поколінь майстрів — стає тради цією. Крім вступу праця складається з чотирьох розділів: Історичний огляд розвитку народи, кераміки, Виготовлення ганчарського посу ду та його побутове застосування, Етнографічні особливості україн ської народної кераміки та Деко рування і орнамент української народної кераміки. До праці долу чений словник термінів україн ської народної кераміки, що мі стить слова зв’язані з виготовлен ням ганчарських виробів (сирови на, процеси.виготовлення посуду, знаряддя виробництва й декору вання, форми виробів і назви мо тивів та елементів орнаменту). Словник складений на підставі лі тературних і експедиційних мате ріялів, зібраних дослідницею в су часних артілях і речових матерія лів, що зберігаються в українських музейних збірках. Цінним додат- ном є рівнож долучення XXXI та блиць кращих зразків українсько го ганчарського виробництва. Авторка підійшла грунтовно до своєї теми, розглянувши її з кож ного боку. Все ж таки не бракує тенденційносте в цьому творі, о- собливо в обговоренні праці попе редніх дослідників. Це для неї „буржуазні" етнографи, що про вадили досліди однобічно, не зв’я зуючи їх із побутом і культурою українського народу. Хоч вона помиляється в тому, бо в працях багатьох дослідників, є порушені суспільно-економічні у- мовини праці ганчарів, проте слід тут підкреслити, що саме те до слідження, що його виконали Хве- дір Вовк, та й інші, творить основ ну інформацію про ганчарство. Все ж таки треба їй признати, що вона успішно розправилась :з теорією польських дослідників про не-український корінь гуцульської кераміки чи готське походження сірої, лискованої кераміки. В цьо му видно певну послідовність ви дань СССР, що дбайливо відмежо вують українські елементи від за зіхань польських чи румунських сусідів. д-р Марія Кобринська Українські керамічні дзбанки. Ч, 1 — молошник з Упині, 2 — з Кременця, 3 — з Миколаєва, 4 — з Сокаля, 5 — з Золотого Потока, б — з Косова. Із книжки К. Матейко: „Нар. кераміка зах. областей Української РСР“.. Ceramic pitchers from different centers of Ukrainian workshops НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1961. З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
