Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Маленька Катруся й її пес Маленьку Катрусю всі люблять. Вона часто цілу хату розвеселить. Коли її хтонебудь питає: „Чия ти?“ —- то вона каже: „Катруся татова й мамина". Катруся дуже не любить ми тись. Коли, буває, татко приходить із праці й усі сідають за стіл обіда ти, Катруся все тримає ручки по зад себе. Звичайно татко каже: — А покажи-но мені свої руч ки, доню, чи чисті вони? Катруся витягає їх перед себе. —- Ой, доню, та які ж вони брудні! — Ні, татку, — борониться дівчинка, —- то таткові окуляри такі запорошені... Іншим разом мама їй каже: — Ей, Катрусю, як ти можеш верхом долоні обтирати уста? —- Прошу лиш подивитись, ма тусю, таж моя ручка зверху на багато чистіша, ніж долоня! ** * Катруся дуже любить звірят, зокрема псів. Одного разу, на ву лиці почала гладити ручкою яко гось пса. Мама цього не любить. —- Скільки разів я тобі, Катру сю, казала: Не гладь на вулиці псів, яких не знаєш! —- Та якже ж не знаю, мамо! Та ж це пес ,,вовчур“... І от, на імянини батьки подару вали їй щенятко, якого назвали Кудлай. Що то було втіхи —- го ді описати! Він завжди мусів бути біля неї. По цілих днях із ним розмовляла, про щось його пита ла і сама за нього відповідала. А коли йшла спати, Кудлай мусів ля гати в свій кошик біля її ліжечка і лежати там, аж поки вона не засне. * Одного разу сталась така при года: Мама якраз приготовила в кухні на столі обід для брата Ка трусі, Леся, що прийшов зі шко ли, а для Кудлая в кутику, в його мисочці, і сказала до Катрусі: — Лесь миється тепер у лаз- ничці. Тут, на столі, його обід. Ти тут, Катрусю, вважай, щоб кіт або пес якої шкоди не наробив. Я на хвилинку вийду на подвір’я. І вийшла. Катруся насамперед ухопила на руки кота Мірка і по тягла його до скриньки під сто лом та повчала: — Ти, Мірку, сиди тут і не ро би шкоди! А Мірко пручався і ніяк не хо тів сидіти в скриньці. Ну, а пес Кудлай тим часом господарив, усю ди нюшив, усюди було його пов но. І сталось! Не минуло й кілька хвилин, як Катруся вибігла до мами: — Мамо, мамо! Кудлай увесь Лесів обід з’їв!... —- Не може бути! — скрикну ла мама. -—- Ввесь обід з’їв? Ні чого не лишив? — Та лишив, мамо, свій влас ний обід у мисочці... ❖ ❖ ❖ Від тепер Катруся ані на мить не переставала його вчити. Коли він брехав „Гав-гав“, погрожува ла йому пальчиком: — То ти не знаєш, що коли старші говорять, не вільно їх пе ребивати? Тепер я говорю, а ти мовчи! Ба, але Кудлай далі своє: Гав- гав! — ну, ніяк не навчиться. Або таке: Катруся ніяк не знає, на що є термометри. Коли надворі панувала літня спека, всі хатні часто дивилися на термометр, то вона й собі вилізла на крісло та вдивлялась у цей тепломір, роби ла вигляд, ніби щось розуміє. То ді Кудлай теж вискочив на крісло, звівся на задні лапки і собі вдив лявся у термометр та крутив го ловою і хвостом. — А ти чого тут? —- сварила ся Катруся. — То не досить, що всім надокучила духота, то ще й ти будеш дивитися на термометр, щоб ще гірше гріло? Йди геть! І доброї поведінки його на вчала. Якось то раз пес обідав. Ухо пив у зуби якусь кістку та нама гався її розгризти. А тут, неспо дівано кіт Мірко наблизився до його мисочки з їжею. Це Кудлая дуже розсердило і він злісно за гарчав: Гар-гар-гар! Катруся це завважила. — Кудлаю, як ти поводишся? Скільки разів я маю тобі прига дувати, що з повними устами не говориться! Поводься чемно! Та хоч як Катруся свого пса навчала, нічого з цього не вихо дило, ніяка наука його не чіпа лась. Бо то, як кажуть: „Який пан, такий його крам“. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1961. 25 Катруся ухопила на руки кота Мірка й потягнула до скринки.
Page load link
Go to Top