Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Конгрес Міжнароднього Жіночого Союзу У днях 21. серпня до 2. вересня 1961 р. відбувся в Дабліні, Ірлян- дія, Конгрес Міжнароднього Жі ночого Союзу, що його склику ють що три роки. Це велика між- народня організація, що має 52 члени в 39 країнах. Завданням тієї організації, що була заснова на 55 літ тому, було зрівняння політичних і громадських прав жінки. Коли це здійснилось у більшості країн, Міжнар. Жін. Союз став дбати про те, щоб жінкам усвідомити їх громадську відповідальність. Цей їхній клич після другої світової війни скрі пився намаганням, щоб жінки ви явили якнайбільше ініціятиви в державно-творчій праці. При ОН створено Комісію Статусу Жінки, де засідають 23 офіційні делегат ки держав. Там збігаються всі нитки, пов’язані з проблемами статусу жінки і там вони вирішу ються. Усі великі міжнародні організа ції мають консультативний статус при ОН і з їхніми матерія лами й опінією там числяться. Міжнар. Жін. Союз має той статус і його намагання звернене на те, щоб упорядкувати завдання для жінок якнайкорисніше. Після 2. світової війни праця Млжнар. Жін. Союзу ішла в го ловній мірі для піддержки жінок країн Азії й Африки в їхній гро мадській ролі й відповідальності. Ця піддержка мала успіх, бо жін ки цих країн відограють сьогодні поважну ролю не тільки в жіно чому русі, але є й політичними діячками своїх країн, як Цейлон, Індія, Пакістан. Щоб присвятити тій справі більшу увагу, перене сено осідок Міжнар. Жін. Союзу у 1958 р. на Цейлон і вибрано головою місцеву діячку п-ню Де- раніяґала. Конгрес у Дабліні проходив під кличем ,,До рівности — Towards Equality". Впродовж трьох років різні комісії розглядали проблеми зрівняння жінок у різних ділянках політичного й громадського жит тя. Зібравши матеріял із різних країн у напрямку а) рівних еко номічних прав, б) міжнароднього порозуміння, в) рівних громад ських і політичних прав, г) рівної освіти, г) однакового морального стандарту —- Конгрес ухвалив відповідні резолюції, що будуть передані до розгляду згаданій Ко місії Статусу Жінки. Справі спів праці в ОН і їхнім агенціям, як ЮНЕСКО й IJIO Міжнар. Жін. Союз присвячує якнайбільше ува ги. Конгрес у Дабліні відкрито при участи 300 делегаток, що засту пали ЗО країн. Відкриття відбуло ся в присутності представника у- ряду, міністра освіти, мейора мі ста та великого числа гостей і членок ірляндських жіночих ор ганізацій. Сцену прикрашували прапори різних країн, а між ними й прапор України. Ролю госпо динь Конгресу виконувало Т-во Ірляндських Пань Дому. Головну промову на відкритті мала голова Комісії Статусу Жінки п-ні д-р С. Ґрінберґ-Вінавер. Вона підкресли ла вагу міжнар. жін. організацій, що їх досліди й матеріяли є для Комісії Статусу Жінки дуже цін ною піддержкою в праці й мають часто вирішне значення. Дальше Конгрес вітали по од ній представниці з п’яти конти нентів. У наступних днях засідали Комісії й відбувалися пленарні сесії, що розглядали порушені проблеми й ухвалювали резолю ції. Велику увагу присвятив Кон грес жінкам країн Африки. На Конгресі були заступлені Альжир, Нігерія, Сієрра Леоне, Кенія і Ту ніс. їм присвячено одне ціле по полуднє й про цю цікаву форму африканського панелю розкажемо окремо. Ці справи увидатнились у резолюціях, а над деякими з них проходили оживлені дискусії. Подібно проявилось на Конгре сі бажання зайняти становище до справи Спільного Ринку Европи (хоч цього не було в програмі). Ініціятива вийшла від країн, які не є в тому складі. Окрім офіційної програми го сподині Конгресу подбали й про товариські зустрічі. Делегаток прийняв президент Де Валера, відбулось прийняття в міністра освіти і в мейора міста. Відбулись прийняття і в приватних гостин них домах і прогульки, що давало нагоду до контакту між делегат ками. Вибір нової Управи поновив п-ню Дераніяґалу на чолі органі зації, що дало привід до бурхли вої овації. Склад Управи в за гальному не змінено й осідок її секретаріяту залишився на Цей лоні. Окрім діючої Управи були присутні також дві почесні пре- зидентки пп. Корбет-Ешбі і д-р Рідт. П-ні Корбет-Ешбі довгі літа бу ла президенткою, а в останньому часі редакторкою бюлетену, але уступила через слабке здоров’я. Українки пам’ятають її доброзич ливе ставлення до них, коли вони були членами в pp. 1923— 1939. Коли Світова Федерація Україн ських Жіночих Організацій нав’я зала контакт із іМіжн. Жін. Сою зом по 2. світовій війні, скориста- ла також із цієї прихильної по стави. СФУЖО запрошено на Конгрес у Цейлоні, як заприязне- ну організацію і від того часу ці НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1961. 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
