Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю З любови до театру „Тиха волинська сторона'* пода рувала українському театрові не- один талант. До них належить та кож відома театральній публиці Людмила Сердюк. Народилась на мальовничому хуторі на Рівенщині й тут, серед волинської природи пробігло її дитинство й юність. Пані Людмила живе тепер із чо ловіком, теж відомим актором української сцени, у Трентоні. їх дім є не тільки осередком мистець ких зацікавлень. У ньому пульсує живо українська громадська дум ка, бо пані Людмила була кілька літ головою, а й тепер є душею культ.-освітніх починів ВІДДІЛУ СУА. У привітно влаштованому домі, серед квітів і вишивок, легко на в’язується розмова. Хочеться роз казати читачкам Нашого Житія про мистецький шлях цієї ініція- тивної й талановитої жінки. — Театр був здавна моєю мрією. Ще в шкільному віці виступала я у виставах, а пізніш в аматорських гуртках. Але заміжжя й материн ство перервало цю працю. Здава лось, що вже не бути мені на сце ні. Коли несподівана катастрофа повернула йнакше моє життя. ./ тому часі трагічно згинув мій чо ловік і я залишилась прибита цим горем із малим синком. Ще й не пробувала наладнати свого життя, коли одного дня 1927 р. з’явився в мене директор театру „Проме- тей“ та запросив вступити до те атру. Велике замилування до те атру і давня прихована мрія пра цювати в ньому струснули моєю свідомістю і я прийняла запрошен ня театру „Прометей“, що діяв на Волині. Скоро потім я перейшла до театральної групи Бойкової, а потім до театру Городничого. Там зібрались тоді дуже добрі сили побутового театру. На чолі його стояв надзвичайно талановитий ар тист і режисер М. Комаровський. — Які були мої перші ролі, пи таєтесь? В отих театрах Волині ішли головно побутові п’єси. Спе- ціялізації не було і я грала все, що хочете, від характерних, героїч них аж до „старух“ включно. От хоч би згадати хазяйку в ,,Ой, не ходи, Грицю“. — Радо згадую той час. Хоч він не вдоволив моїх шукань, про те я вдячна хоч би за те, що там пізнала я Василя Сердюка, із яким получила своє життя. Від тієї хви лини ми вже пішли спільно шляхом сцени й ділили разом долю й не долю. —■ Та все ж я шукала театраль ного центру, де я могла б учитись і рости і в інших напрямках. Вкін ці не вдалось нам. У 1930 р. ми обоє з чоловіком вступили до „За грави". Тут чекало нас щось інше. Режисером був годі Степовий, що впровадив у репертуар тогочасні європейські п’єси. По його смерті мистецький провід театру пере брав Блавацький. Він поширив ще більше наш репертуар і змагав до нового, переломового виразу в ньому. Оце власне було те, чого ми всі шукали... Служіння теа тральному мистецтву в найкращо му значенні цього слова! — Правда, й тут довелося мені виступати в усіх ролях. Бо ж крім наших, „переломових“ п’єс ми ста вили й побутові, драми європей ського репертуару, комедії й опе рети. Але найкраще згадую оті — Стефаника „Земля", „Голгота" „Камо грядеши“, що являються особливим осягом „Заграви". Ще й досі пригадується запал, із яким ми готували їх. — Про мій голос, питаєтесь? В мене є слух і був навіть доволі до брий голос. В побутових п’єсах до велось часто співати („Циганка Аза"), а потім в оперетах, напри Із вистави „Землі“ В. Стефаника у театрі ,3аграва“: Роман Зелез і Людмила Сердюк у сценічній картині „Побожна". Ludm ila Serdiuk in one of her prom inent roles НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1961. 9 Людмила Сердюк Ludm ila Serdiuk, U krainian actress, now Board m em ber of UNWLA B ranch 11 in Trenton, N. J.
Page load link
Go to Top