Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Приятелька молоді (У 80-річчя Марійки П і дгір’янки) Літературознавство : Варвара Павловна Адріяно-Пе- рец, член-кореспондент, дослідни ця давньої доби української літе ратури та Софія Олексіївна Ще- глова. Обидві вони працювали го ловним чином у Ленінградській Комісії давнього письменства під проводом акад. В. М. Перетца. Піз ніш, у 50-тих роках обидві стали дійсними членами Всесоюзної Ака демії Наук. В історичних устано вах М. С. Грушевського працюва ли Н. А. Кістяковська та Людмила Кошова. В Музеї Історичних Дія чів працювала Людмила Михайлів на Старицька-Черняхівська, тала новита поетка й літературний кри тик. В останніх роках вона дослі джувала історію Південної Укра їни. В Академії працювала з са мого заснування її, спочатку як науковий співробітник, потім у Музеї Діячів, ініціятором якого була сама. Згинула з рук НКВД у 1941 р. Мовознавство: В Комісії словника української живої мови під головуванням ака деміка А. О. Кримського працюва ла М. М. Грінченко, одна з видат ніших жінок того часу. Глибокий знавець української мови, вона брала участь у складанні словника Старої Громади, що вийшов за ре дакцією її чоловіка Б. Грінченка. Писала нариси й оповідання під псевдонімом Марія Загірня. В тій же Комісії працювала Ольга 'Гро- химовна Андрієвська, видатний фі лолог. Її заарештовано й заслано в 1933 р. В Інституті української науко вої мови працювала Олена Бори сівна Курило. Вона була одним із творців української наукової мо ви. З перших років діяльности ВУАН вона видавала праці з істо рії української мови, діялектоло- гії, морфології. В Інституті Мовознавства пра цювали: Ніна Володимирівна Ліпе- ровська, В. Ставниста, І. Сумцова, М. Бойко. У Львові, в 1939 p., з заснуванням філії цього інституту, включилася до праці Марія Пше- п’юрська, талановитий філолог. Етнографія, фолкльор : Олена Пчілка, член-кореспон дент ВУАН-у, мала заслужену ре- Стаття про Марійку Підгір’ян- ку, співця Підгір’я, перенесла ме не мимохіть до спогадів з-перед сорок двох літ, у табір для укра їнських шкіл і шпиталів у Свято- божіцах на Мораві. Була там на- родня школа й гімназія для дітей, що були відірвані від батьків або воєнних сиріт. Після зліквідування табору в Ґмінді в 1917 р. батьки поверну лись домів, до понищених, пого рілих сіл і містечок, а дітей від дали під опіку вчителів, щоб мо гли дальше вчитись. Бурси для дівчат і хлопців провадили там Сестри Служебниці з настоятель- кою сестрою Монікою, яка тепер провадить манастир у Словтсбур- гу. А виховницею в дівочій бурсі була саме Марія Домбровська. Склад і вік дітей був дуже різ- нородний. Найменшою була дів чинка Марійки Підгірянки, яка ще не ходила до школи, а найстарші путацію дослідника української етнографії, народнього мистецтва, фолкльору. Не зважаючи на свій похилий вік, О. П. Косач брала ак тивну участь у праці ВУАН, як член етнографічної комісії. В цій же комісії працювали: Віра Білець- ка, Ніна Заглада, Лідія Шульгина (обох заарештовано та засла но), Людмила Шевченко, родичка Т. Шевченка, вихована коштом Старої Громади. В історичних у- становах М. Грушевського працю вала його дочка Катерина Грушев- ська, як керівник Комісії історич ної пісенности і як редактор збір ника „Первісне громадянство “. За її редакцією видано 2 томи Істо ричних Дум (2-ий том знищено в 1931 p.). Появу 1-го тому акад. В. М. Перетц уважав за видатніше явище в галузі етнографії за о- станні часи. Катерину Грушевську заслано в бухту Ногайську в 1937 році. Марію Жуковську, що пра цювала там же, заслано в 1934 р. В кабінеті антропології працювала Марія Мушкет (заслана). В орга нізованому в 1936 р. Інституті Фолкльору працювала Родина, у Львівській філії Ірина Гургула. (Докінчення буде). дівчата мали по 13— 14 років. Не легко провадити такий різнород- ний гурт, а ще й коли він гамір ний і пустотливий. Але наша ви- ховниця вміла підійти до нас. О- собливо тими старшими вона за опікувалась по-матірньому. У дів чат тоді нервова система пере- вразливлена, вони попадають у мрійництво, перечулення, вилива ють свої бажання у щоденниках та потайки від старших писаних віршах. Ум дівчинки вразливий на всякі „новини", при чому вони не входять у зміст, а радше зосе реджуються на зовнішній формі. І ось у такому віці мали ми щастя зустрітись із Марійкою ІІідгір’янкою. Вона уважно при слухалась до наших розмов, слід кувала за нашою лектурою й у- спіхами в школі. Часто провадила нас на проходи і звертала нам у- вагу на красу природи. Дораджу вала нам спортові гри (а вони не були такі поширені, як тепер) і руханку. Обережно розказувала нам про переміну дівчинки в жін ку і нераз по-матірньому приту лила до себе, коли молода душа того потребувала. З радістю пе реглядала наші молодечі спроби віршування, але й строго оціню вала їх. Як тепер бачу нашу простору кімнату. В ній тісно — 16 ліжок. У кутку столик виховниці і там її місце. Бувало зводимо крики й сміхи, кидаємось подушками (бо ж треба було молодечу енергію ви- ладувати!), а нараз чуємо ти хесеньку нотку нашої коломийки чи іншої народньої пісні. Над сто лом задумана постать (завжди у чорному) підспівує й пише. Не чує наших галасливих пустощів, не боронить нам їх. І ми поволі вмовкаємо, приглядаючись, як то тут поруч нас постає прецінний твір. Щира дяка нашій поетці! Що з даром поетичного таланту вміла погодити тепле, материнське по чуття не тільки до своїх дітей, а й надмір його передавала україн ським дітям, що його потребува ли. Ганна Ракоча 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1961. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top