Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Приятелька молоді (У 80-річчя Марійки П і дгір’янки) Літературознавство : Варвара Павловна Адріяно-Пе- рец, член-кореспондент, дослідни ця давньої доби української літе ратури та Софія Олексіївна Ще- глова. Обидві вони працювали го ловним чином у Ленінградській Комісії давнього письменства під проводом акад. В. М. Перетца. Піз ніш, у 50-тих роках обидві стали дійсними членами Всесоюзної Ака демії Наук. В історичних устано вах М. С. Грушевського працюва ли Н. А. Кістяковська та Людмила Кошова. В Музеї Історичних Дія чів працювала Людмила Михайлів на Старицька-Черняхівська, тала новита поетка й літературний кри тик. В останніх роках вона дослі джувала історію Південної Укра їни. В Академії працювала з са мого заснування її, спочатку як науковий співробітник, потім у Музеї Діячів, ініціятором якого була сама. Згинула з рук НКВД у 1941 р. Мовознавство: В Комісії словника української живої мови під головуванням ака деміка А. О. Кримського працюва ла М. М. Грінченко, одна з видат ніших жінок того часу. Глибокий знавець української мови, вона брала участь у складанні словника Старої Громади, що вийшов за ре дакцією її чоловіка Б. Грінченка. Писала нариси й оповідання під псевдонімом Марія Загірня. В тій же Комісії працювала Ольга 'Гро- химовна Андрієвська, видатний фі лолог. Її заарештовано й заслано в 1933 р. В Інституті української науко вої мови працювала Олена Бори сівна Курило. Вона була одним із творців української наукової мо ви. З перших років діяльности ВУАН вона видавала праці з істо рії української мови, діялектоло- гії, морфології. В Інституті Мовознавства пра цювали: Ніна Володимирівна Ліпе- ровська, В. Ставниста, І. Сумцова, М. Бойко. У Львові, в 1939 p., з заснуванням філії цього інституту, включилася до праці Марія Пше- п’юрська, талановитий філолог. Етнографія, фолкльор : Олена Пчілка, член-кореспон дент ВУАН-у, мала заслужену ре- Стаття про Марійку Підгір’ян- ку, співця Підгір’я, перенесла ме не мимохіть до спогадів з-перед сорок двох літ, у табір для укра їнських шкіл і шпиталів у Свято- божіцах на Мораві. Була там на- родня школа й гімназія для дітей, що були відірвані від батьків або воєнних сиріт. Після зліквідування табору в Ґмінді в 1917 р. батьки поверну лись домів, до понищених, пого рілих сіл і містечок, а дітей від дали під опіку вчителів, щоб мо гли дальше вчитись. Бурси для дівчат і хлопців провадили там Сестри Служебниці з настоятель- кою сестрою Монікою, яка тепер провадить манастир у Словтсбур- гу. А виховницею в дівочій бурсі була саме Марія Домбровська. Склад і вік дітей був дуже різ- нородний. Найменшою була дів чинка Марійки Підгірянки, яка ще не ходила до школи, а найстарші путацію дослідника української етнографії, народнього мистецтва, фолкльору. Не зважаючи на свій похилий вік, О. П. Косач брала ак тивну участь у праці ВУАН, як член етнографічної комісії. В цій же комісії працювали: Віра Білець- ка, Ніна Заглада, Лідія Шульгина (обох заарештовано та засла но), Людмила Шевченко, родичка Т. Шевченка, вихована коштом Старої Громади. В історичних у- становах М. Грушевського працю вала його дочка Катерина Грушев- ська, як керівник Комісії історич ної пісенности і як редактор збір ника „Первісне громадянство “. За її редакцією видано 2 томи Істо ричних Дум (2-ий том знищено в 1931 p.). Появу 1-го тому акад. В. М. Перетц уважав за видатніше явище в галузі етнографії за о- станні часи. Катерину Грушевську заслано в бухту Ногайську в 1937 році. Марію Жуковську, що пра цювала там же, заслано в 1934 р. В кабінеті антропології працювала Марія Мушкет (заслана). В орга нізованому в 1936 р. Інституті Фолкльору працювала Родина, у Львівській філії Ірина Гургула. (Докінчення буде). дівчата мали по 13— 14 років. Не легко провадити такий різнород- ний гурт, а ще й коли він гамір ний і пустотливий. Але наша ви- ховниця вміла підійти до нас. О- собливо тими старшими вона за опікувалась по-матірньому. У дів чат тоді нервова система пере- вразливлена, вони попадають у мрійництво, перечулення, вилива ють свої бажання у щоденниках та потайки від старших писаних віршах. Ум дівчинки вразливий на всякі „новини", при чому вони не входять у зміст, а радше зосе реджуються на зовнішній формі. І ось у такому віці мали ми щастя зустрітись із Марійкою ІІідгір’янкою. Вона уважно при слухалась до наших розмов, слід кувала за нашою лектурою й у- спіхами в школі. Часто провадила нас на проходи і звертала нам у- вагу на красу природи. Дораджу вала нам спортові гри (а вони не були такі поширені, як тепер) і руханку. Обережно розказувала нам про переміну дівчинки в жін ку і нераз по-матірньому приту лила до себе, коли молода душа того потребувала. З радістю пе реглядала наші молодечі спроби віршування, але й строго оціню вала їх. Як тепер бачу нашу простору кімнату. В ній тісно — 16 ліжок. У кутку столик виховниці і там її місце. Бувало зводимо крики й сміхи, кидаємось подушками (бо ж треба було молодечу енергію ви- ладувати!), а нараз чуємо ти хесеньку нотку нашої коломийки чи іншої народньої пісні. Над сто лом задумана постать (завжди у чорному) підспівує й пише. Не чує наших галасливих пустощів, не боронить нам їх. І ми поволі вмовкаємо, приглядаючись, як то тут поруч нас постає прецінний твір. Щира дяка нашій поетці! Що з даром поетичного таланту вміла погодити тепле, материнське по чуття не тільки до своїх дітей, а й надмір його передавала україн ським дітям, що його потребува ли. Ганна Ракоча 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1961. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top