Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Небезпека у вишивці Прекрасна українська вишивка за вжди була предметом гордости своїх, а подиву чужих. Краси її орнаменту й кольористики, що свідчить про ко лосальне мистецьке відчуття нашого народу, ніхто не стане оспорювати. На рідних землях ми цінили вишивку і во на мала відповідне для себе місце у нашій культурі. На еміграції наше за хоплення нею щораз більше набирає познак культу і, здається, що воно вже не на своєму місці. В цьому, на мою думку, є небезпека, як і в кожній од нобічності. Українство це многогранне поняття і зводити його до вишивки та виховувати молодь в атмосфері, що в українстві найважніше це вишивка, писанка чи народні танці, це по моєму, крок взад. Мені здається, що в нас повстала велика плутанина понять, які повинні бути ясно відмежовані. Ми пе реплутали вишивку з патріотизмом, з традицією, переплутали пропаганду народнього мистецтва з політичною пропагандою і вже зовсім переплута ли народне мистецтво з справжнім (ін дивідуальним) мистецтвом. Вишивка це ще ніякий доказ патріо тизму. Це ще навіть не завжди свідоме українство. І коли в хаті нема україн ської преси чи книжки, коли діти лед ве говорять, а вже зовсім не читають по-українськи, то цим людям далеко до українства взагалі, не то до патріо тизму, хоч би хата була повна виши вок, писанок, а діти покінчили курси народніх танців і на стінах висіли їхні знимки у вишиваних сорочках. А як часто ми утотожнюємо ці речі з па тріотизмом, або робимо з них мірило українства. А якже часто гордимося, що ми ви шивкою чи танцями пропагуємо укра їнську справу, тобто справу самостій носте України! Нотуємо, як великий успіх, коли хто з чужомовним прізви щем похвалить нашу вишивку, забува ючи, що та сама людина также само похвалить індіянське народне мистец тво і це также ж само поможе індія- нам, як і нам. Я, наприклад, переко нана, що вже майже всі наші співгро мадянки на цьому континенті мали на году бачити наші вишивки, танці, чути українські пісні, їсти наш борщ та го лубці. Кожний з них дуже доброї дум ки про всі ці речі. Та ті самі люди, що що хвалять нашу вишивку, мають сла беньке поняття про нашу акреміїшгість від москалів. І ще далеко не всі, що люблять наші голубці, переконані, що ми маємо право на самостійність, як Нігерія чи Конґо. В багатьох наукових виданнях Україна, це провінція Росії, українська мова все ще діялект, а наша історія така, якою подають її москалі. Те саме в шкільних підручниках, про що кожний, що має дітей, знає, те са ме в популярній англомовній пресі, хоч вона радо містить фота наших тан цюристів, писанок чи кераміки, зазна- чуючи, що це українське. Та на жаль, я сама мала в руках англомовний жур нал, де на одній сторінці були пре красні зразки наших писанок з автор кою у народньому строї, з описом українських великодніх звичаїв, а на другій таки писали: Київ — Раша. Це зовсім різні справи і самою красою писанки чи вишивки не можна переко нати редактора, що Київ в Україні. На святкуванні 10-річчя канадійсько- го НТШ., проф. Смаль-Стоцький — говорячи про дійсно сумний стан по нять про Україну в науковому світі — додав, що ми маємо багато поважних праць, які в науковий спосіб, спросто вують ці некорисні для нас поняття. Та вони лежать у рукописах, бо немає грошей, щоб їх видати друком, та по розсилати куди треба. Він ствердив: „У нас на все є гроші, на пікніки, на репрезентативні балі, на виставки на роднього мистецтва, нема тільки на наукові видання." І це факт, що ми посвячуємо більше часу та енергії на пропаганду народ нього мистецтва, ніж, хочби на спро стування фальшивих понять про нас у шкільних підручниках чи щоденній пресі. А до цього вже навіть не треба фахівців чи гроша, лише зрозуміння, що це більше зробить для визволення України, як вишивка. Найбільше можна б писати про плу танину понять між народнім мистец твом, а індивідуальним мистецтвом. Тут уже й наша інтелігенція часто ставить цілковитий знак рівняння, між тими різними поняттями, які повинна розрізняти кожна культурна людина. Одна інтелігентна пані, дивлячись на графіку мого чоловіка і щиро бажаю чи висловити йому признання, сказа ла: „Ви це прекрасно зробили. Ви могли б навіть узори до вишивання укладати*4. І це не виняткове, а типове у нашій дійсності, де в українській пресі (а преса — дзеркало життя) побачите куди більше знимок пань різного віку у вінках та вишивках, як репродук цій мистецьких творів наших сучас них мистців. А вишиваним вечерни- цям присвячується куди більше місця та уваги, як образотворчим виставкам. Чому ж тоді наша спільнота, а зо крема молодь, не має підходити до українства, як до етнографічного по няття? А світ може нас бачити лиш такими, якими ми самі себе уявляємо і представляємо. Пишу це, не щоб обнизити вартість нашого народнього мистецтва, зо крема вишивки, яку ціню і люблю. Тільки, по моєму, ми поклали в укра їнстві акцент на його етнографічні вартості і тому наш білянс сьогодні виглядає так: великі успіхи на фести валях етнічних груп і — повно фаль шивих понять про Україну в науко вих підручниках та пресі; прекрасні танцювальні ансамблі і — пустки на студіях українознавства у тутешніх університетах, вишивана подушка чи не в кожній хаті і — між дітьми роз- говірна мова англійська. Який жаль, що України не можна вишити чи витанцювати, ми б уже давно її мали і то дуже велику! М. А. Кейван Едмонтон, грудень, 1960. 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1961. КАНЦЕЛЯРІЯ СУА поручає п’єску Марійки Підгір’янки В ЧУЖІМ ПІР’Ї для дитячих вистав. Комплет (11 примірників для всіх роль) коштує 5.50 дол. разом із пошт, пересилкою. Замовляти в Централі СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
