Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Врешті, коли рабині, поправивши останні за ломи на парчевій луді й зморшки на сивому сер панку, виходять, до неї впрошується небіж покій ного князя Ігоря — також Ігор. Він любить свою дядину, княгиня любить його за чесність і розум. Привітавши княгиню, Ігор стає, вичікуючи. — Ну, що приніс, небоже? — питає Ольга. —- Пораду, княгине. — Кажи. -—- Порада така: Святослава неодмінно в Новго род вислати. Чим скоріше, тим краще. . . Ольга впирається в поруччя крісла, ніби збира ється встати, і перехиляється до Ігоря: — Кажи, що чув! —- Казати все, княгине? — Все, нічого не скривай! — Ігоревичі з послами деревлянськими п’ють і цілуються, мов брати. — А так, Ігоревичі цьому сватанню дуже раді! Ще що? — А ще Асмуд Святославом ворогів лякає. Каже, що з княжича виросте воїн, якого на Руси досі не було. І нагнав страху, як на Ігоревичів, так і на деревлян, погрожуючи, що Святослав колись із них ще за батька спитає. Кормильчич, звісно, песту ном пишається, але довкола Святослава небезпека росте. . . Княгиня опадає в крісло і складає руки паль цями пучка до пучки. — Досить! Кажи виразно: є змова проти Свя тослава? — Того не знаю, але знаю, що іскоростенці за голову Святослава заплатять щедро, а й Мал вістку про його смерть радо почує . . . Княгиня здригається: — Знаю. Кривди подарувати не може. Тільки що супроти 'батька безсилим бувши, сина тепер ще більше ненавидить . . . Що ще? — А ще Ігоревичі Свенельда до присяги приво дили, що сина силоміць на київський престіл не пха тиме. Тільки при тій умові обіцяли тебе за Мала віддати. — Бачу, що пасерби люблять продавати те, до чого права не мають . . . І що ж Свенельд — при сягнув? — Переді мною присягнув. Перед ними не хо тів. Він, княгине, чесний муж і радий би тебе за не вістку мати, але буде останньою людиною, з ким зможе Мстислав заговір укласти. Княгиня заплющує очі й усміхається. — Свенельд три дні взагалі не показується, — каже, порівнюючи в думках Свенельда і Мала. — Соромиться за сина, — влучно пояснює Ігор. — Коли Мал раз погодився на викуп, то не має права тебе силою домагатися. А він сватів наче з че стю посилає, а заразом і війною погрожує . . . Княгині ще раз пригадується розмова покійного князя з Мстиславом, і вона вдруге приходить до ви сновку, що добре постановила. — І все ж до Новгороду я їхати не хочу! — вихоплюється в неї. Ігор міряє її бистрим поглядом і спішить запев нити: — Ніхто тебе й не посудить, княгине. Без мужа тобі ніяк лишитися, то ж краще їдь туди, куди тебе серце тягне, аніж маєш потім знову по неволі в чиїсь руки дістатися. Тільки Святослава в Новго род відішли. Коли ми вдвох з Асмудом будемо біля нього — будь певна, що йому нічого злого не ста неться. На обличчі княгині виступає велике здивовання, але вона його зараз же гасить, прикриваючи загад ковою усмішкою. — Гаразд, небоже! Дякую за новини. Я -ше зараз іду. Ти з Іскусеві біля мене станете в гридниці. Ігор кланяється й виходить, а Ольга встає й під ходить до вікна. Зауважує, що при брамі й на валах посилена варта: отже Свенельд щось передчуває. Княгиня дивиться на каламутний широкий Дні про, на даль, залиту сонцем ранку, й зідхає: а все ж до Новгороду їхати не хочеться! ** * Сівши на престіл, княгиня зложила руки паль цями пучка до пучки і, поки деревляни складали перед нею дари, оглядала приявних: поділилися на дві частини. Так і видно, хто за нею, а хто — проти. ЗО НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1961. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top