Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Д-р Домна Гупало-Ясінчук Інфлюенца Інфлюенца — це сильно за р аз лива віддихова інфекція, спричи нена вірусом. Виступає спорадич но або епідемічно і пош ирю ється дуж е скоро, а її інкубаційний п е ріод — короткий, триває всього 1— 3 днів. Часом розноситься по всій земній кулі, як це було в р. 1918. Тоді вона почала ширитися з Еспанії і тому загально назива но її ,,еспанкою “ Відзначалася сильною вірулєнцією та тяжкими бактеріяльними комплікаціями та згідно з найновішими джерелами померло на неї понад 20 мільйо нів осіб. Від 1920 р. до тепер за вваж ується постепенний, хоч н е правильний спад у проявах тієї недуги. Під цю пору знаємо три типи вірусів інфлюенци, означені літе рами А, В і С, в такому порядку, як їх відкрито. Інфлюенца спри чинена вірусом В і С виступає звичайно спорадично й льокалізо- вано, головно у ш колах і військо вих таборах. Інфлюенца, пов’я за на з вірусом А є причиною біль ших епідемій, щ о звичайно висту пають під час зимових місяців у перервах що два або щ о чотири роки. У Китаї в 1957 р. появилась інфлю енца зміненого типу А. Її звали азійською і вона пош ири лась була по цілому світі. Х арактеристичне для ц ієї неду ги є наїгле захворіння. Н айчасті шим початковим симптомом є сильний біль голови, часто спо лучений із колючим задньоочним болем. Опісля або й рівночасно появляється почуття холоду, дро- щі і гарячка, що скоро підносить ся і нераз доходить до 104 ст. Ф аренгайта. Загальні болі м уску лів, головно ніг і спини. Болі й спазм черевних мускулів можуть наводити підозріння на запалення очеревної, а болі суглобів можуть нагадувати акутний артрит. Лице буває червоне, а шкіра суха й га ряча. М’яке піднебіння і зачерво ніле горло, легкий сухий кашель, звичайно і нежит. П ульс у порів нянні до гарячки сповільнений, хоч у тяж ко хворих може бути і тахикардія (велика скорість сер цевої а к ц ії). Б рак охоти до їжі, почуття слабости. Затуманення й особливе почуття страху є окре мою й алярмую чою признакою . Клінічні прояви й гострота не дуги залеж ать від віку й загаль ного стану здоров’я людини. У дітей перебіг звичайно лагідний, а у старш их людей, головно та ких, що хворіли на легені й серце, недуга може виявитись дуж е се- ріозною . Висока смертність у мо лодих людей, щ о позначила ш и роко розповсю дж ену епідемію в 1918 p., на щ астя, більш е не по вторялась. Н ескомплікована інфлюенца зв и чайно триває 3— 5 днів, хоч осла блення й пітніння можуть тягн у тися довший час. Головно у стар ших людей т. зв. післяінфекційне виснаж ення і депресія можуть тя гнутись довгими тижнями, а то й місяцями. Х ворого на інфлю енцу треба відокремити, щ об не поширювати недуги, як також щ об охоронити себе від бактерій, що можуть зн а ходитись у людей, щ о з ними він стикається. Здорові люди часто переносять різні бактерії, щ о в них не викликаю ть жодних при знак, а в других, хворих навіть на легку інфекцію, можуть викли кати пневмококове або іншого ти пу запалення легенів чи інші ком плікації. Якщо гарячка, каш ель чи інші признаки тягнуться довш е ніж 5 днів, або коли після обниження температури вона знов починає підноситися, тоді треба підозріва ти можливість комплікацій. Н ай частіш е це буває запалення леге нів або бронхів, середнього вуха, сінусів, або шийних залоз. П роти інфлюенци винайдено ваксини, щ о успішно виявили се бе. Щ об запобігти недузі, вакси- ну впорскується підшкірно, а щ і- плені одиниці набуваю ть імуніте ту впродовж двох тижнів. Одначе тому, що є більше родів віруса — людина защ еплена ваксиною од ного роду, може захворіти на ін флю енцу, спричинену вірусом ін шого роду. Щ об зберегти себе перед недугою, слід щ еритися кожного року, найрадш е восени. Коли людина вже захворіла, щ еп лення не помагає. Також не слід давати ваксини немовлятам або маленьким дітям, бо в них може настати сильна реакція з конвуль сіями, а навіть і смерть. Щ одо лікування нескомплікова- ної інфлюенци, то найважніш е — леж ати в ліжку під час всієї не дуги, а також щ е один або два дні після того, коли температура поверне до норми І коли хворий перестане брати якінебудь ліки. Слід придерж уватись легкої діє ти. Б агато пити — три або й три з половиною літрів рідини денно і дбати про правильний стілець. Д обре є вдихати вологе повітря. Якщо в кімнаті є кальориф ери, годі можна класти на них мокрі рушники. Коли їх немає, тоді о- грівати посудину з водою, щ об кипіла, а пара щ об розходилась по кімнаті. З ліків вистачить аспірина, ані- сін і т. п. Н ем ає потреби вживати сильніших ліків, бо доказано, що антибіотики не мають впливу на перебіг недуги і немає евіденції, щ об вони запобігали компліка- ціям. Отже їх треба заховати на випадок секундарних інфекцій. Ц ього року в південно-західніх стейтах пош ирилась була черевна форма інфекції. П очиналась часті шим і сильно вонючим стільцем, потім приходила трясучка, гаряч ка, блювання і сильне розвільнен- ня. Д еколи бувало при цьому по- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
