Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Д-р Домна Гупало-Ясінчук Інфлюенца Інфлюенца — це сильно за р аз лива віддихова інфекція, спричи нена вірусом. Виступає спорадич но або епідемічно і пош ирю ється дуж е скоро, а її інкубаційний п е ріод — короткий, триває всього 1— 3 днів. Часом розноситься по всій земній кулі, як це було в р. 1918. Тоді вона почала ширитися з Еспанії і тому загально назива но її ,,еспанкою “ Відзначалася сильною вірулєнцією та тяжкими бактеріяльними комплікаціями та згідно з найновішими джерелами померло на неї понад 20 мільйо нів осіб. Від 1920 р. до тепер за вваж ується постепенний, хоч н е правильний спад у проявах тієї недуги. Під цю пору знаємо три типи вірусів інфлюенци, означені літе рами А, В і С, в такому порядку, як їх відкрито. Інфлюенца спри чинена вірусом В і С виступає звичайно спорадично й льокалізо- вано, головно у ш колах і військо вих таборах. Інфлюенца, пов’я за на з вірусом А є причиною біль ших епідемій, щ о звичайно висту пають під час зимових місяців у перервах що два або щ о чотири роки. У Китаї в 1957 р. появилась інфлю енца зміненого типу А. Її звали азійською і вона пош ири лась була по цілому світі. Х арактеристичне для ц ієї неду ги є наїгле захворіння. Н айчасті шим початковим симптомом є сильний біль голови, часто спо лучений із колючим задньоочним болем. Опісля або й рівночасно появляється почуття холоду, дро- щі і гарячка, що скоро підносить ся і нераз доходить до 104 ст. Ф аренгайта. Загальні болі м уску лів, головно ніг і спини. Болі й спазм черевних мускулів можуть наводити підозріння на запалення очеревної, а болі суглобів можуть нагадувати акутний артрит. Лице буває червоне, а шкіра суха й га ряча. М’яке піднебіння і зачерво ніле горло, легкий сухий кашель, звичайно і нежит. П ульс у порів нянні до гарячки сповільнений, хоч у тяж ко хворих може бути і тахикардія (велика скорість сер цевої а к ц ії). Б рак охоти до їжі, почуття слабости. Затуманення й особливе почуття страху є окре мою й алярмую чою признакою . Клінічні прояви й гострота не дуги залеж ать від віку й загаль ного стану здоров’я людини. У дітей перебіг звичайно лагідний, а у старш их людей, головно та ких, що хворіли на легені й серце, недуга може виявитись дуж е се- ріозною . Висока смертність у мо лодих людей, щ о позначила ш и роко розповсю дж ену епідемію в 1918 p., на щ астя, більш е не по вторялась. Н ескомплікована інфлюенца зв и чайно триває 3— 5 днів, хоч осла блення й пітніння можуть тягн у тися довший час. Головно у стар ших людей т. зв. післяінфекційне виснаж ення і депресія можуть тя гнутись довгими тижнями, а то й місяцями. Х ворого на інфлю енцу треба відокремити, щ об не поширювати недуги, як також щ об охоронити себе від бактерій, що можуть зн а ходитись у людей, щ о з ними він стикається. Здорові люди часто переносять різні бактерії, щ о в них не викликаю ть жодних при знак, а в других, хворих навіть на легку інфекцію, можуть викли кати пневмококове або іншого ти пу запалення легенів чи інші ком плікації. Якщо гарячка, каш ель чи інші признаки тягнуться довш е ніж 5 днів, або коли після обниження температури вона знов починає підноситися, тоді треба підозріва ти можливість комплікацій. Н ай частіш е це буває запалення леге нів або бронхів, середнього вуха, сінусів, або шийних залоз. П роти інфлюенци винайдено ваксини, щ о успішно виявили се бе. Щ об запобігти недузі, вакси- ну впорскується підшкірно, а щ і- плені одиниці набуваю ть імуніте ту впродовж двох тижнів. Одначе тому, що є більше родів віруса — людина защ еплена ваксиною од ного роду, може захворіти на ін флю енцу, спричинену вірусом ін шого роду. Щ об зберегти себе перед недугою, слід щ еритися кожного року, найрадш е восени. Коли людина вже захворіла, щ еп лення не помагає. Також не слід давати ваксини немовлятам або маленьким дітям, бо в них може настати сильна реакція з конвуль сіями, а навіть і смерть. Щ одо лікування нескомплікова- ної інфлюенци, то найважніш е — леж ати в ліжку під час всієї не дуги, а також щ е один або два дні після того, коли температура поверне до норми І коли хворий перестане брати якінебудь ліки. Слід придерж уватись легкої діє ти. Б агато пити — три або й три з половиною літрів рідини денно і дбати про правильний стілець. Д обре є вдихати вологе повітря. Якщо в кімнаті є кальориф ери, годі можна класти на них мокрі рушники. Коли їх немає, тоді о- грівати посудину з водою, щ об кипіла, а пара щ об розходилась по кімнаті. З ліків вистачить аспірина, ані- сін і т. п. Н ем ає потреби вживати сильніших ліків, бо доказано, що антибіотики не мають впливу на перебіг недуги і немає евіденції, щ об вони запобігали компліка- ціям. Отже їх треба заховати на випадок секундарних інфекцій. Ц ього року в південно-західніх стейтах пош ирилась була черевна форма інфекції. П очиналась часті шим і сильно вонючим стільцем, потім приходила трясучка, гаряч ка, блювання і сильне розвільнен- ня. Д еколи бувало при цьому по- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
