Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Африканська „бараца“ “ T h e d re a m c am e t h r u e ” — сказала почесна президентка Між народнього Жіночого Союзу, п-ні Кор'бет-Ешби, одна з довголітніх провідниць жіночого руху, на за сіданні, що було присвячене жін кам країн Африки. Міжнар. Жін. Союз у своїй про грамі присвячує велику увагу жінкам африканських країн, щоб допомогти їм вжитися в їх гро мадські обов’язки. В I960 р. від бувся окремий семінар жінок у публичному житті. Цей семінар зорганізовано з рамени ОН, а Міжнар. Жін. Союз грав у підго- тові й переведенні його дуже ак тивну ролю. В міжнародньому конгресі в Да бліні Управа Міжнар. Жін. Союзу присвятила одну свою сесію спра вам жінок Африки. Це названо в програмі африканською „бара- цою“.*) Воно відбулося дня 29. серпня у формі „круглого стола", якого предсідницею була п-ні Ге- лен Джад, а виступало 9 бесід ниць, а саме одна з Альжирії, 2 з Сієрра Леоне, одна з Кенії й 4 з 'Нігерії. Це засідання викликало велике зацікавлення серед деле гаток, преси та гостей. Навіть Се стри Домініканки з’явилися з апа ратами (в їх авдиторії відбувався конгрес), щоб зняти президію й учасниць дискусії, що засіли на сцені. Всі вони були зодягнені в .національні c t d o i з фантастичною зав’язкою голови, а вже це одне звертає на себе увагу. Одна тіль ки молода учасниця з Нігерії бу ла в модерному вбранні. Дискусію ведено під кличем: “ H o w to g e t to g e th e r to h e lp e a c h o th e r b e s t” (Як порозумі *) Бараца — так зветься ,в Афри ці нарада в громаді, що обмірковує актуальні справи. тися, щоб собі найкраще допомог ти). Кожна з учасниць розказу вала про ріст і проблеми своєї країни, що в останньому часі о- сягнули свою незалежність і хо тіли б побудувати своє власне життя. Всі підкреслювали радість із своєї самостійности і як першу проблему -— ставили справу шкільництва, щоб піднести рівень населення. На другому місці в них стоїть санітарна справа. Наприклад представниці з Сі єрра Леоне юворили про спра ви своєї країни й про те, як там жінки домагались своїх прав де монстраціями, що були нераз ду же численні, доходили до 20.000 учасниць. їх жіноча організація заснована в 1951 р. і вони раді належати до світового жіночого РУХУ- Представниця Кенії п-нні Ґе- сага подала коротко історію сво єї країни, що з бритійської ко лонії стала незалежною. Справа шкільництва стоїть тепер на пер шому місці. Жінки мають повні політичні й громадські права. З Нігерії виступали аж три бесідниці, що репрезентували три покоління. Найстарша з них п-ні Алага ще не володіла, окрім ні- герської, іншою мовою і її про мову друга представниця пере кладала. Вона пишалась особли вим завоєм на знак, що відбула прощу до Мекки й придбала пра во носити цей завій. Зложила привіт конгресові й побажала у- спіху. Друга представниця і про відниця делегації п-ні Оґендіп, жінка середніх літ, говорила про потреби шкільництва і брак учи телів, що їх тепер вони вишко люють. їх організація — це фе дерація різних жіночих організа цій, створена не цілий рік тому. ЧИСЛО ОДИНАДЦЯТЕ Третя бесідниця Нігерії — це молода лікарка-дентистка д-р С. Джансон. її виступ був присвя чений проблемам здоровно-сані- тарним. Брак шпиталів, лікарів та медичного персоналу дається взнаки. Три нові університети вишколюють людей, але тепер лі карі й медсестри падають із пе ревтоми. Смертність дітей дуже велика, тому створено установу об’їздних медсестер, що повча ють матерей про правильне пі клування. Цей останній виступ дав найбільше даних про те, якої допомоги потребують ті нові кра їни, щоб піднести життєвий і здо- ровний стан населення. Останньою промовляла пред ставниця Альжирії. Це була ви роблена бесідниця, що познайо мила присутніх із пекучими про блемами їх країни. У них най більш актуальними є мешканева справа і проблеми суспільної о- піки. Але їм теж потрібні лікарі й медсестри і вони запрошують до себе чужі фахові сили, добре оплачуючи їх. Так під час однієї сесії присут ні делегатки й гості могли позна йомитись із життям і потребами нових країн Африки. На запит однієї з європейських делегаток, чи вони змагають до того, щоб вишколювати фахівців на європейських університетах, відповіли однозгідно, що вчите лів і лікарів вони хотягь вишко лювати в себе. Високий стандарт шкіл в Европі чи ЗДА не є ко нечний для їх студентів. ГІо за кінченні тих університетів їм важко дати собі раду, працюючи серед місцевих умов. Сесія залишила велике вра ження. Учасниці виявили велику особисту гідність, виробленість і знання проблем своїх країн. У них росте нова сила. Показалось, НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1961. 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
