Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVIII. ТРАВЕНЬ, 1961 ЧИСЛО 5 Творче материнство Не та мати, що вродила, а та, що виховала... Леся Храплива УКРАЇНСЬКА МАДОННА Пам’ятаю Тебе в побіленій хаті, Українська Мадонно пахучих степів, Під вікном простелився барвінок хрещатий, При іконі старій чорнобривець розцвів. А в очах в Тебе сміх і несказана ласка, Як в вишиванці Ти свого Сина пестиш, Мерехтить предковічної слави в них казка І невиданий блиск з-понад хмар, з висоти... І я бачу: ідеш обездолена Мати Із терновим вінцем через муки і жах... Десь далеко Твій Син і нема в Тебе хати, Лиш надія одна ще жевріє в очах. Ще п-овернешся знов до забутої хати, Де в 'куті, на іконі’ рушник споловів, І до Сина всміхнешся, прославлена Мати, Українська Мадонно квіти стих степів... (Із збірки „Іскри") Серед весняного квіту, в лагідному промінні теплого сонця поклоняємось матері. Отій дорогій істоті, що формує нове життя й надихає його те плом і любов’ю. І лишає п’ятно своє на душі ди тини на ціле життя. Яка важка відповідальність! Мимоволі при гадуються слова народньої приповідки, що так влучно це висказують. Мовляв, народити ди тину — це тільки початок діла. Матір’ю в пов ному того слова значенні стає жінка щойно тоді, коли виховує. Коли ми розіслали недавно тому анкету Сві тового Руху Матерей, розглядаючи видатні прик мети матерей у цілому світі, українські жінки по клали натиск на цю її прикмету. Мати є та, що виховує, відповіли. Вибираючи цю прикмету з-поміж багатьох інших, доказали, що розуміють цю відповідальність. Бо ж справді, виховне зав дання української матері чи не найтрудніше в ці лому світі. Вона ж бо мусить проводити це серед труднощів нового поселення, у протиставленні до нового оточення, у передбаченні можливих чи теперішніх загроз. А головне — в бігу тих вихов них заходів вона повинна вщіпити дитині любов до далекої поневоленої України. Велика частина матерей виконує це завдання. Самотужки шукає своїх напрямних, підбирає за соби, знаходить розв’язку. Та, на жаль, не всі матері так поступають. Більшість їх не розуміє всієї глибини цієї народ ньої мудрости, що таїться в цій приповідці. Що йно виховання, ота повільна, щоденна, послідовна праця робить жінку справжньою матір’ю. Замало вродити дитину й замало дбати про її здоров’я й харч. Скільки бачимо таких матерей! Навіть щирих і люблячих, що світу Божого поза дітьми не ба чать. Одні з них опираються в своїх виховних за ходах на давніх традиціях, другі покладаються на те, що „виросте й само змудріє". Одні й другі за знають невдачі. Перші тому, що по-давньому те пер виховувати не можна, а другі тому, що коли мати не вчить мудрости, тоді навчить її вулиця й товариші. Такі думки наводить День Матері. Він при гадує нам цю велику відповідальність, що її ста вить перед нас Господь Бог і нарід. І каже мобілі зувати всі сили до творчого материнства. НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1961. 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
