Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із погинів Відділів Як ш придбали гуцульські строї В Нашому Житт і почався тепер опис гуцульського строю. Це при гадало мен і час, коли наш Відділ підготовляв виставу Ді'вич-Вечора під 'режисурою п-ні Ольги Луцик. Деякі строї дістали ми з Центра лі. Але більшість мусіли старати самі. Сорочок ми не справляли, бо їх є подостатком. Правда, нам ка зали, що вони нестилеві, бо гу цульська сорочка не є вишивана на рукавах, а тільки на вуставці та й мало вишивки довкруги па зухи. Окрім того рукав гуцуль ської сорочки є доволі вузький. Але в дальших виступах ми вже змагали до того, щоб і сорочки були гуцульські. Знайшли ми поперечно ткану вовняну тканину, що нагадувала гуцульські запаски. їх дуже легко скроїти й пошити, бо це два пря мокутні кусні, що їх треба викін чити довкруги штучною косич кою. Пришили дві тасьми до зав’я зування і вже готове! З підтичками теж не було кло поту, бо в гуцульському строю вони не вишивані. Просто треба було пошити: білі, гладкі спіднич ки й кінець. Дальше — капчурі. Купили ми грубих, вовняних скарпиток, як їх носять лещетарі й вишили вгор1' кольоровою волічкою. Виглядало дуже добре. Дещо трудніше було з постола ми. На початок ми користувались „мокасинами", прив’язавши їх вовняним шнурком до ноги. Але пізніш пані навчились самі робити постоли з м’якої шкіри. Справжні шалянові хустки те пер можна дістати, намисто, що нагадує коралі, теж. Те саме з крайками, їх уже виробляють у Німеччині. Найбільша трудність є з кипта- рем (кожушком). Та й із тим ми порадили собі. Купили грубого, білого сукна, скроїли (крій кип- таря дуже простий), а потім стали його прикрашувати. Для тієї цілі послужив нам кольоровий сап’ян, що тут недорогий. Викроїли з нього різні везерунки на перед і на спину, обвели кольоровою во лічкою й гудзиками. Прикріпили спереду кутасики з волічки, обве ли киптар чорним смушком (на- подіблення смушку можна тут ді стати) і киптар готовий. Можу сказати з практики, що гуцульський стрій легше справи ти, ніж полтавський. При полтав ському значно більше вишивки (рукав, підтичка, попередниця) та й чоботи дуже коштовні. А ще й не завжди знайтеться швець, що схоче їх зробити. На Дівич-Вечір не треба було багато строїв. Але для вистави „Князі гуцульських полонин“, де виводиться частина гуцульського весілля, вже треба було їх багато. Окрім того спеціяльний весільний одяг дг,п молодих, оту білу „ґуґ- лю“, що її тільки раз у житті о- дягають. Вінок для молодої зро била п-ні Гринишин за вказівками мистця С. Луцика. Роботи з тим було дуже багато. Але з певною увагою й доброю волею можна все осягнути. І за вдяки п-ні Луцик, яка відтворила мелодії пісень і весільний цере- моніял, обі вистави вийшли пре гарно. Це й відмітила свого часу вся наша преса. Катря Гуцал З листів до Редакції ЗАКАРПАТСЬКІ ПРІЗВИЩА Карпатський Дослідний Центр отри мав восьме число Нашого Житія I960 р. з проханням висловити свій погляд у справі статті „Жіночі прізву- ща“. У згаданій статті автор під ініціа лами В. Ч. івжив наступного твер дження: „На Закарпатті навіть заміняли у- країнські прізвища угорськими (Ре- вай, Штефан, Береш, тощо).“ Карпатський Дослідний Центр стверджує, що згадані прізвища є о- риґінальні, можна їх довести на сто ліття взад, ніколи під час мадярсько го режиму не були замінювані. Для інформації подаємо, що про якесь свавільне замінювання україн ських чи інших прізвищ не можна говорити. Таке твердження не має жодної підстави. Ім’я можна було змінити чи прибрати інше ім’я на підставі окремого прохання до міні стерства внутрішніх справ. За певну оплату міністерство дозволяло зміну прізвищ, подібно, як це можна зро бити в Америці, зокрема коли виби рається громадянські папері. Будемо вдячні за ласкаве вміщен ня цього з’ясування, щоб не шири лося баламутство. За Карпатський Дослідний Центр: Юліян Ревай, голова НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1961. 11 Стилевий гуцульський стрій не так трудно справити •— ствердили членки 16 Відділу в Міннеаполісі. The folk costume of a Hutzul girl in the region of Carpa thian mountains.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
