Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
часів Гоголя була якась знамени та калюжа — її оце лиш недавно цілком засипано піском та сторо жено, як тепер кажуть, зеленим насадженням і пам’ятника з про стягненою рукою поставлено; так на ту руку сьогодні ранком хтось рваного «огника почепив, казали з гнилими огірками місцевого колгоспу його же імени. Кожний •пройде, а зняти не зніме, бо бо їться, щоб його, часом, не запі дозрили в співучасте злочину. Навіть ‘міліціонер удав, що нічого не бачить. А одна найшлася, що зняла. Активістка в нас є — її чоловіка репресовано, а вона за партійними бігає. Вимастилася геть вся — з кошика тече, — там ще й гниді помідори були. Тепер почнуться знову репресії та а- решти. В черзі казали, що по на шому району норму вже викона ли, але, коли такий випадок, то буде зустрічний плян і людей знову забіратимуть. І де їх стіль ки дівають? Добре, що мій Пи лип Петрович померли... — Ви забагато говорите, — сказав 'втомлено Орест Трохимо вич. — Тільки з вами, тільки з ва ми, —• заклопотано заметушилась господиня. Хата була прибрана й 'вона пішла. Коли згодом приймала зі столу склянки, — попросила: —■ Ви, Оресте Трохимовичу, не говоріть про це Марусі... В лічниці лікар оглядав Ореста Трохимовича 'недбало. Так ро блять люди, яким шкода даремно страченого часу. Про нічний атак Орест Трохимович промовчав. Обідав і вечеряв, як звичайно, у містечковій реставрації. А вечо ром потягло до бібліотеки. Може від своєї самотносте, а може че рез хапливі оглядини лікаря, — з’явилось це бажання: дивитися на1 тихий профіль завідувачки, спостерігати її спокійні рухи, слухати її, байдуже, що вона не говорила б. — Прикраси вечорів старого парубка — мрії непережитого й 'неповоротного, — думав вже 'в бібліотеці Орест Трохимювич, ли ста ючи давно прочитане „Червоне й чорне". Вже було по десятій —- властивий час закриття бібліоте ки. Окрім нього в залі нікого не було. Завідувачка сиділа над сво їм столиком з абонентами читачів; перед нею лежала розгорнена кни га, але задумана в себе, сторінок не листала. Орест Трохимович тихо, щоб не стривожити її спокою, піді йшов і заглянув через плече: бу ла його давня, з-перед десятьох років, розвідка про творчість Лесі Українки. — Цікавитесь моєю роботою, чи Лесею? Відповіла, наче продовжуючи давно почату й нескінчену роз мову : —* Ваш погляд на сильну інди відуальність такий оригінальний і зовсім не заялозений поняттям сьогоднішньої генія льности. Ви вірите в Месію українського на роду?.. Чи це можливе в умовах сучасного... сучасносте? —• ви правилась трохи зніяковіло; -голос тихий, довірливий. —• Проблема сильної індивіду альносте це, радше, проблема ма си й особи. Це коштувало колись життя мого старенького вчителя: йому думалося, що він цілком пі знав дух сучасносте, коли твер див про зникнення генія разом з іншими атрибутами царського ре жиму: „Живемо в епоху, — ка зав він, — коли наука вже оста« точно з’ясувала ролю провідника, як уосіблення волі прогресивної кляси“. Він мав необережність повторити це кілька разів. Навіть після того, коли належні чинни ки вияснили йому, що така тео рія являється виявом повзучого емпіризму в трактуванні клясич- них вчень і сповнена деякими персональними натяками, знеці нюючи значення нашого вождя: гей-би він -— не він, а ціла кля- са... Бідачисько не змінив свого твердження. Тоді виявилося, що він був на послугах фальсифіка торів історії й йото забрали... Орест Трохимович цим спога дом зрушив мур власної стрима носте. Говорив далі про прихід нового Камінного Гостя, жорсто кого, як Каліґула, — милосердно го, як Христос; пророкував зане пад соціальних Дон Хуанів, що спокутували легковірні народи мріями нездійсненного... Ці думки з’явилися щойно і Орест Трохи мович сам дивувався, як легко вони знаходили свое оформлення в цій розмові. — Ім’я цього Месії? — спита ла вона. — Трігомф законів Творця. — І що буде потім: рівність* братерство, любов? Цей божеський символ спа плюжено, спримітизовано до спе кулятивної агітки, на яку ловили дурнів у сімнадцятім. Що лиши лось від нього в наш час? Рів ність запроваджена була не лю бов’ю, а насильством і насиль ством удержувана. В наслідок чо го втрачено і свободу, і соціяльну любов, і саму рівність, бо для під тримування насильства зросла но ва панівна кляса. Це є соціяльний парадокс наших днів. ...Усмішка безпорадносте, а по гляд казав, що слухає уважно: — Людство мусить знати свій вік: ті корінні зміни, що сьогодні насаджуються вогнем і мечем, в час їх дозрівань прийдуть самі, коли вони є життєво неминучі, й тоді їх поява буде такою ж при- .родньою, як сьогодні схід сонця. Передумова людського прогресу полягає в творенні для кожної особи ідеалів завершенности її власного життя в час його .посі дання, — закінчив Орест Трохи мович з піднесенням, яке в остан ні часи його рідко навіщало. — Отже, революція й те все... лиш болотні вогні? — Привід, що матиме людство ще довго, вимагаючи собі жертв із крови й сліз. — Хіба тільки сльози і кров, і не буде більше радосте серед лю дей? — Ґете сказав, що сліз і сміху, горя й щастя порівну треба зне сти кожній людині. Загальна сума доброго і злого 'взаємно зрівно важуються, це перший прин цип невтральности гуманізму... й заплакана ліати колись усміхнеть ся. — докінчив усміхаючись сам. Тоді вона сказала: — Мого чоловіка репресовано, — це було без зв’язку з попе реднім^ І Орест Трохимович ме ханічно запитав: — За що? — Стаття п’ятдесят вісім-сім... Лишилась при мені наша донечка. Мрія — так я назвала її. (Докінчення на ст. 8) 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top