Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
там недопрацьованість і дещо ар хаїчну мову, про яку поетка не могла дбати. Але їм усе просвічує ясна думка і глибоке відчуття хвилини. У мелодійності її віршів криється велика щирість. Тому розуміємо її найкраще в простих переспівах із народніх пісень, у нескладних відгуках на враження природи. Але й між її рефлексія- ми на патріотичні теми чи життєві зудари трапляються майстерні о- сяги, як під оглядом змісту так і ясности висловленої думки. Як дуже Марійка Підгір’янка ставила на службу свій поетичний талант — доказом її творчість на Закарпатті. Там вона переключи лась на місцеву говірку, пишучи й друкуючи вірші і п’єски для дітей, бо тільки тим способом могли вони дійти до місцевого чи тача. Цей цілий плідний час її творчости (8 літ) тепер для «ас недоступний. Але й українська дітвора західніх іземель черпала з її творчої скарбниці, бо Марійка Підгір’янка була співробітницею ©сіх дитячих журналів, що в тому часі виходили. Завершенням того є п’єска „В чужім пір’ю", що й досі не сходить із сцени. Невимовне горе матерей, що його свідком була в Гмінді, дало їй поштовх до поеми „Мати- страдниця". Оця українська Ніо- ба, що оплакує своїх дітей при брамі цвинтаря, це немов мати- Україна, що її звучання завжди пробивається в рядках Марійки Підгір’янки. Поруч п’єски „В чу жім пір’ї, це третій її твір, що появився книжечкою. А тепер Марійка Підгір’янка творить знову. Тут і там якісь ,.пісні про трактористок", що їх містять «навіть „товсті" журнали. Та нехай! Справжні івірші Марійки Підгір’янки вже продзвеніли, а найцінніші з них закріпились на- езії і в пам’яті її читачів. Прикро тільки, що на схилі віку і вона му сить віддавати данину, п’ючи „по етичний кумис“. .. JI. Бурачинська Олена Лай Талісман Не той тепер Миргород Хорол-річка не та... Павло Тичина До райку вже не спав профе сор української літератури Орест Трохимович Макух. Широко від криті очі дивилися на старий сво лок кімнати, а думки замкнулись одним оловом. — Кінець, -— каже він .вголос, поволі встає з ліжка, накидає «а плечі легкий плащ і сідає до сто лу. Тут почуває себе зручніше. На столі лежать, освітлюючи па перові течки, безтіневі квадрати місячного світла, заломившись об край, гострими кутами вони дося гають долівки. Поволі, дуже по волі рухаючись, ці ясні кути гіп нотизують, стишують біль і тоді думками опановують спогади. —- Ще місяць тому в Києві лі кар сказав: „їдьте, професоре, до Миргороду, це вам допоможе, — миргородські радіоактивні джере ла являються соціялістичним здо бутком". Робити операцію відра див, — „треба випробувати інші середники". І Орест Трохимович поїхав до Миргороду випробову вати соціалістичний. А тут, май же щотижня, — атак. Наближався неминучий кінець... Скільки ще могло б бути? Рік..., певно, не більше... Що за цей час можна зробити? Закінчити осінній цикл лекцій, написати задуману „гене- зу впливів східньої поезії"... На щось нове вже не вистачає сил... і часу. Від редагування журналів його помалу усунено — йому не вірили й багато з молодих зроби лись на соціялістичнім Парнасі більш впливовими, ніж він. Вони вчились законів діялектики по студентських харчівнях між буря ковою зупою на перше й пісними макаронами на друге, так само, як учили колись таблицю множення, й так само засвоювали: міцно й сліпо. Якась сила відбирала в них бажання самостійної творчости, жадання змін і в змінах шукання досконалосте вищих мистецьких форм. Для них „природа речей" була вияснена ідеологічними кля мками -—- потрібно лиш повтори ти й пристосувати. А повторяти схолястичні догми й пристосову вати до них життя професор Ма кух не вмів і не хотів. Від цього ВІН ВТІК ДО своїх милих книг. Книг ■старих, оправлених у тверді шкі ряні обгортки, писаних для вічно сте, ще ТОДІ, КОЛИ дух людський був вільний. А навколо нього ширився про стір порожнечі, відчуження й людського страху. Люди стали його боятися: він зробився небла- гонадійний... Ця завідувачка з мі сцевої бібліотеки — одинокий і приємний вийняток. При першій зустрічі тоді, коли він, гнаний без- діллям містечкового життя, за йшов до бібліотеки — вона його впізнала. —• 'Це ви написали „До джерел пізнання українського вертепу"? 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 Збірник для дітей „СРІБНА ЗІРКА" Коштує 50 ц. Замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
