Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Співець Підг і р’я (У 80-річчя народин Мар і йки Підгір’янки) Українська підсовєтська преса подала коротку вістку про те, що дня 29. березня 1961 сповнилось 80 літ життя поетці Марійці Під- гір’янці. Недавно тому в огляд і творчо сти Петро Кізко (гл. Н. Ж., ч. 6, 1960) признав їй перше місце в гурті поеток старшого покоління. А іп’єса для дітей „У чужім пі р’ю", що пройшла з успіхом на сцені Филаделфії й Нюарку, при гадала й цю ділянку її твоірчости. Марійка Підгір’янка походить із мішаної українсьїко-польської ро дини. Не тільки це заважило па її дитинстві. А й факт, що в неза можній сім’ї лісничого, де окрім неї був ще брат і три сестри, во на «е могла одержати іншої, як тільки нижчу освіту. Але Марія Ленерт (таке було її дівоче прі звище) знайшла шлях до світла і звання. Самотужки підготувалась до іспиту за 8 ікляс ви ділової школи, а потім теж всупереч не сприятливим обставинам, здала іс пит на вчительку початкової шко ли у 1900 ір. Від тієї хвилини її життєвий шлях накреслився. Марійка Під гір’янка стала вчителькою із за милування, з глибоким розумін ням свого призначення, свого обо в’язку. Вчителювала в Уторопах, Білих Ославах, в Рибні Косівсько- го й Вороні Товмацького повітів. Та її дитинство й молодість по в’язані з Підгір’ям. Лагідні схи ли Карпат навіки врізались у її душу і в тіні їх зродились перші її вірші. Звідтіля літературне ім’я, що характеризує її. У 1905 р. Марія Ленерт поєд нала своє життя з Августином Домбровським. Активний учитель- діяч пізнав у молодій дівчині ру шійну нотку ідеалізму й молоде подружжя стануло разом до пра ці. Хто міг сподіватись отих усіх перешкод, що їх кидатиме доля на їх шлях? Спершу це були пе реслідування влади, що їм молоді ідеалісти були сіллю в оці. А по тім грянула перша світова війна. Домбровського покликали до вій ська, а його дружину з дітьми евакували в табір для галицьких виселенців у Ґмінді в Нижній Ав стрії. Жахлива це була подорож! Розпочався тернистий шлях мате рі, що верстала його сама з чо тирма дрібними дітьми від табору до табору, від однієї праці до до другої. Врешті в 1920 р. по вернувся чоловік і поєднався з родиною, що тоді жила на Закар патті. Знов із запалом узялось по дружжя за вчительську працю, навчаючи там вперше україн ською мовою після кількасотліт- ньої мадярської неволі. Наслідки не дали на себе дов го ждати. Чеська влада й місцеві реакційні кола не бажали собі то го й подружжя у 1927 р. звіль нено з праці. І в черговому році знов почали вони вчителювати в Галичині, живучи нарізно, бо йнакше не могли влаштуватись. В тяжкій роботі пройшли роки. Наповнені працею й намаганням —- дати освіту дітям. У 1939 p., коли подружжя врешті поєдналось, стрінув поетку нещасливий випадок: наполохані коні повалили її на землю і спри чинили важку недугу. Від тієї хвилини вона не повернулась до повного здоров’я. Прислабли її фізичні сили і вона перестала вчителювати. У 1957 році, коли її чоловік вийшов на пенсію, обоє переїхали до с. Рудного під Львовом, де проживають і досі. Цей короткий життєписний на рис допоможе нам розглянутись і в творчості поегки. Писати почала вона в віці 14 літ підо пливом краси гірської природи. І цей мо мент залишився для неї поштов хом, що міг її окрилити й серед найтрудніших життєвих умовин. Навіть у часі її мандрівки, коли вона жила в жахливих умовинах бараку, розквіталась її думка вір- шом на вид зеленого лісу чи ще бету пташок. Та вона була людиною свого часу й живо відчувала всі явища й події. Це було друге тло, на якому виростали її почування. І поміж тими двома бігунами -— природою й Батьківщиною — пробігає вся її творчість. У 1908 р. вийшла збірка поезій Марійки Підгір’янки п. я. „Відгу ки душі" з -передмової К. Малиць- кої. Це вибір із її ранніх творів, що вповні характеризує її, як мистця. У ньому вже є всі еле менти, що їх завважуємо й пізні ше — згадана вгорі тематика, лег кий мелодійний вірш, чистота й тепло почувань. Дальші вірші Марійки Підгі- ^р’янки розсипані по збірниках і журналах. Хоч і мала вона підго товані збірки, проте не видала їх через мандрівку й трудні життєві умовини. Але це не впливало на її охоту творити й писати. „Мені приємно тоді, коли я пишу, по тім мені байдуже, чи це буде дру коване, чи ні. Відчуваю цю по требу так, як музика потребу гра ти і тоді пишу", говорила вона. Можна й закинути деяким вір- НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 Марійка Підгір’янка U k ra in ia n po et M ariy k a P id h iry a n k a все, що ми змогли придбати після пер шої війни. Згоріла наша бібліотека, а в ній друковані й рукописні мої твори. Поздоровляю Вас сердечно І прошу передати від мене поздоровлення Ми- ронові й Тарасові. Марія Домбровська 9. квітня 1960 село Рудне
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
