Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські діти з Польщі Не знаю точно, коли саме при йшла нам думка дітей спровадити. Ми все хотіли мати більшу родину, але Бог обдарував нас тільки од ним сином. Мій чоловік мав брата, який згинув і залишилась його вдова з дітьми. Вони перебували в Польщі. Які обставини, під о- глядом матеріяльним, в Польщі всі знаємо, а ще для наших укра їнців. Якось ми загадали, чи не спрова дити б нам одне з дітей до Амери ки, якщо мати погодиться. Ми ду мали про дівчинку, Галю. Але наш син почав просити, чи не міг би приїхати ще й хлопець, Роман, що є його однолітком. Ми погодились і тоді чекали тільки згоди матері дітей, щоб почати відповідні ста рання. Мати згодилася, щоб діти твору тієї парохії й серед дітей і батьків здобула собі (справжніх приятелів. Покинула цю працю щойно тоді, коли син її, закінчив ши інженерські студії, перенісся до іншого стейту й 'бажав мати матір при собі. Та впродовж цих літ Марія Мо- рачевська ніколи не кидала пен зля. Навчання штовхнуло її ко лись на прикладне мистецтво, а в житті доводилось виконувати різну працю. Та її завжди тягну ло до мольберту й вона залюбки малювала. Як казала нераз — у трудні моменти життя це давало їй відпруження, а в радісні хоті лось передати щось із своєї радо- сти на полотно. Виконала також на замовлення Союзу Українок Америки портрети Н'аталії Кобри- ської, Лесі Українки й княгині Ольги. Намалювала Ікону Божої Матері для шкільної каплиці па- рохії св. Миколая й цією працею дуже дорожила. Бо Марія Мора- чевська була глибоко віруючою людиною і в цій прикметі криєть ся також її велика сила. Невідомо котре з її життєвих завдань переважило. Вона 'була тонким, вдумливим мистцем, тала новитою вчителькою і відданою матір’ю. Мабуть Господу Богу наймилішим 'було оте третє, бо дозволив їй завершити його. Л. Б. приїхали до Америки на постійне. Певно нелегко було їй відпускати своїх рідних дітей у чужий, дале кий світ, але обставини просто змушували її до цього. Тоді ми почали старатися про приїзд дітей через еміграційне бюро у Филадел фії і адоптаційне бюро у Вашінг- тоні. Тягнулися ці старання майже цілий рік. Кілька разів ми вже були певні, що дітям таки не вдасться приїхати, але вкінці вони таки при їхали на велику радість нас усіх. Мій син має товариша-ровесника, а я дістала доньку, яку все дуже хотіла мати. Діти привикли до „но вого світу “ дуже скоро. Вони не говорять добре по-українськи, а спеціяльно молодша дівчинка на віть не вміла по-своєму молитись. Мати перестерігала, щоб діти ніде не говорили інакше як по-поль- ськи, бо за українську мову чека ли їх переслідування, що ще у- труднило б, і без того тяжке, жит тя. Діти скоро зжилися з нами. Ми стараємось заступити їм батьків і по році будемо їх адоптувати. Американський закон забороняє робити це скоріше. Ми післали їх до суботньої школи українознавства. Діти роб лять великі поступи. Також в аме риканській школі добре дають собі раду. Ми тішимося їхніми осягами й молимо Всевишнього, щоб до зволив нам виховати їх на добрих дітей свого народу, на корисних громадян своєї прибраної країни та на потіху нашої старости. Софія Цибак містоголова 54 Відділу СУА. ПОДЯКА Цією дорогою складаю щиру подя ку 38 Відділові СУА в Ленеінґу, Миш. і всім приятелям за щире слово роз ради в моєму горю, як рівнож усім учасникам похорону за віддану остан ню прислугу моїй дорогій дружині Христині, що відійшла у вічність. Про шу в ЇЇ імені прийняти пожертву 20 дол. на пресовий фонд журналу Наше Життя, що його вона так щиро лю била. Степан Пилипчук Сім’я Цибаків у Вилмінґгоні по більшилась, стягнувши двоє діток із Польщі ПОСМЕРТНА ЗГАДКА ДІТРОЙТ, МИШ. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що дня 24. люто го ц. р. відійшла у вічність із волі Всевишнього членка 23 Відділу СУА Францішка Терлецька, про живши 54 роки. Походила з містеч ка Городенка, пов. Коломия. До Америки прибула в 1948 р. і того самого року вступила до нашого Відділу. Полишила в смутку чо ловіка Василя, дочку Марію та дальшу родину. Похорон відбувся 28. лютого з заведення Градов- ського, де попрощали її у вічну дорогу голова Відділу при великій участи членок. Спи, сестро, тихим, вічним сном, а прибрана земля хай буде Тобі пером! Євдокія Кахній, рек. серк. Ню Йорк, Н. Й. Членки 3 Відділу СУА взяли дня 13. березня 1961 численну участь у Службі 'Божій за упокій душі бл. п. Єви Кобзар з нагоди 10-ліття її смерти. Покійна була довгі роки урядничкою 3 Відділу СУА і положила багато праці ко ло його розвитку. Як секретарка, на якому то пості вона померла, виконувала свої обов’язки зраз ково. Не щадила ні ігроша, ні тру ду, де йшло про добро Відділу й народньої справи. Після Служби Божої членки зі йшлися в домі голови іп-ні Марії Марусевич на спільне снідання і там щирим і теплим словом зга дали Покійну. М. Д. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
