Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Відійшла в і ддана мати У долі людини лежить нераз див не призначення. Іде вона своїм упорядкованим шляхом, перебо рює великі й малі перешкоди, до бивається чогось і врешті розби вається об зовсім незамітну дріб ницю. Так воно було із життям Марії Морачевської. її шлях — це одне прямування вперед і вглиб, це одне змагання до вершин. Щоб обірватись зовсім несподівано внаслідок автомобілевого випадку. Марія Морачевська народилась у родині Кромпеців у Соколівці, на Золочівщині. Невідомо коли вона покинула рідні сторони, бо всі її дитячі й юнацькі спогади бу ли зв’язані зі Львовом. Там вона 15 pp. 1911-13 закінчила торговель ну школу „Просвіти11, у 1921 р. здала семинарійну матуру. А що змалку виявився в неї хист до ри сунків, то в pp. 1922/23 відбула та вибух війни перешкодив нам у виведенні того заміру. Вчила я також українського ганку й рит міки під час нашої мандрівки. Але ■щойно в Вінніпегу відкрила влас ну школу танку, яку ,продовжу- -вала при Українському Музично му Інституті в Торонті. А тепер навчаю в Ню Йорку. — Як молодь сприймає ці речі? — Дуже вдячно. Танок, особливо народній, лежить нам у крові. Кроки козачка, гопака, коломийки легко засвоює собі кожна укра їнська дитина. Ще 'більше можна не вказати про обрядові танки, як гагілки, обжинки. Пригадую собі „Княжі гагілки" виведені кілька разово в 1956 р. в Торонті, що дали мені й дівчатам багато ра досте. І справді! Велике і вдячне зав дання перед нашим хореографом. Передати 'багатство народніх тан ків нашій молоді, пірвати її кра сою його ритму — це окрім неї ніхто не зуміє. Основи Д'О того дав В. Верховинець, а його тан ці продовжував поширювати В. Авраменко. Але завершити це в вільному світі може тільки Оленка Ґердан. JI. Бура (Пам’яті Марії Морачевської) ще рік науки у Держ. Школі Про мисловій у Львові. Молода вчителька могла закін чити тим свою професійну освіту. Та ї ї тягнув світ ліній і кольорів, що розгортався в малюнках О. Новаківського. Вона стала відві дувати його школу і в pp. 1922-25 набрала тут любови до краєвиду. Світ образотворчого мистецтва, що відкрився їй, спонукав її поглибити своє знання. Вона сту діювала історію мистецтва у Львівському університеті, а в 1929 р. здала державний іспит учитель ки рисунків середніх шкіл. Вчителювання стало її стихією. Навчання рисунків перетворилось у предмет прикладного мистецтва, якому вона виявилась майстром. І в гімназії та в фаховій школі СС. Василіянок вона передавала сотням дівчат свою любов до ор наменту. Навчала вона також у фаховій школі „Труду". У предмет ручних робіт вносила мотиви на шого народнього мистецтва в осо бливій, сублімованій формі, підби раючи до того відповідні матері- яли і шви. У тому часі зайшла в її житті велика зміна. Молода вчителька пізнала й покохала талановитого правника Юрія Морачевського. У- війшовши в його родину, з її по бутом і давніми традиціями (мати її чоловіка Софія була першою лі- каркою-українкою в Галичині, а Наталія Кобринська його тіткою) вона напричуд добре зрозуміла її атмосферу. Дім молодого подруж жя відзеркалював це. Не тільки зовнішним своїм оформленням на гадував давнє приходство, але й змістом свого життя, що служило науковим і мистецьким інтересам. Двоє діток завершили щастя моло дого подружжя. Та удари долі не дали довго на себе чекати. У 1937 р. помер чоловік від затяжної недуги. Від тієї хвилини життя 'Ставило перед Марію Морачевську щораз трудні ші завдання. Вчителюючи дальше, вона оберігала свою малу родину, як могла. За німецької окупації довелось їй якийсь час вчити в українській Мистецько-Промисло вій Школі і цей час вона з раді стю згадувала. А потім почалась велика мандрівка, що провела її крізь Відень до табору Ландек, а звідтіля до Америки. Які вона про ходила труднощі на цьому шляху, Бог один знає! Та в неї ніколи не було сумніву й вагань: вона знала, що має стати своїм дітям і за ма тір і за батька і не боялась нічого. З вірою у поміч Божу ішла впе ред. До Америки прибула вона в 1950 р. при помочі акції вдів фонду „Мати й Дитина" і замеш кала в 'будинку СУА. Нелегкі бу ли її перші кроки. Здоров’я не дозволяло їй на важку фабричну працю, а клопоти за сина забира ли іспокій (дочка почала студії медсестри). Та вже в 1951 р. во на могла вернутись до улюбленої вчительської праці. Тоді то засну валась парохіяльна школа св. Ми- колая і Марія Морачевська стала вчити першу клясу. Дарма, -що вже зрілого віку, вивчила так ан глійську мову, що могла нею про вадити навчання. Дев’ять літ провадила вона ді- 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 Марія М орачевська T he la te M aria M orachevsky, teac h er and ta le n te d p ain ter, m em b er of UNW LA. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
