Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ТАЛІСМАН (Продовження зі ст. 6) Встала з-за стола, пішла за крити двері. Повернувшись до нього запросила: — Зайдіть до мене на чай, моя ■кімната поруч. Кімната середніх розмірів, роз ділена параваном на дві частини, в другій «а канапі спала її дочка. На маленькім столику стояв, по критий серветкою, чайник: —■ Прошу випити склянку чаю, доня загріла для нас... ви їй 'від разу сподобались. -— А мамі? —- Коханий, ти ж знаєш... Він нічого не знав, але це було вже неважне... — „Не той тепер Миргород, Хорол-ірічка не та“... наспівував другого ранку на власний мотив ОреСТ ТрОХИМОВИЧ. ІШОВ своєю звичайною дорогою до санаторії. Поросла .споришем стежка бігла через садки стареньких з дости гаючими овочами, дерев, через кладку, перекиїнену над струмком і далі, вже люками, поміж рідко розкинених сосон, аж до так са лю, як і пісок, жовтих із тавром поспіху й недокінчености бльоків новотвореного курорту. Вчорашнє почуття його не по кидало, ‘від чого був -наче молод ший, красивіший, здоровілий. — Невже життя змінилось — думав Орест Трохимович — і від найшлась інша дорога? Трохи за пізно. Чисте епікурейство, коли лишився ще рік... зрештою лікарі можуть помилятись і вийде трохи більше... Але цей рік в і н збереже для себе, — з владою буде лояль ний. Він хоче жити так, як і всі, і ’буде дуже лояльний; як ті, що вчаться діялектики між буряко вою зуіпою і .пісними макаронами. Хай живе влада... й лояльність. Хай живе й пасеться... В цей момент зобачив її. Зо дягнена в темну суконку — стоя ла в рідкій тіні, колись громом роз битої сосни. Під рукою — книга. Підійшов. Була дивно бліда й ма ла очі... очі кольору сивого осін нього полину... Заговорила відра зу хапливо: — Любий, тікай..., зараз, не гайно. Мусиш іти... Іти до другої залізничої зупинки. Тікай ще сьо годні. —• Але чому? — Тебе заарештують, може вже тебе шукають... Я не хочу, я не хочу, щоб ти зник так, як мій чоловік. Всі зникають, але ти не можеш — ні. Тікай, коханий... О, не питай. Не питай нічого, — я все скажу сама... все... Це за вчорашню розмову в бібліотеці, за тобою вже давно стежили. Твій кожен рух, твоя думка, слово... 1 вчора докінчилося: все, що було тобою сказане, записано... Я та кож маю обов’язок співпрацюва ти: хто що говорить, читає — маю звітувати про все. Але про тебе, коханий, ні, це не я, я ні чого не знала. Вчора мені дали підписати свідчення проти тебе. Вчора вночі. Вони спішились... Тепер ти вже все знаєш. Тікай, мій любий. —- Ви сексот?.. —- Так, так... Я була такою са мітньою, як репресовано мого чо ловіка... Лишилася разом із Мрі єю. Ми мусіли якось жити: я хо тіла, щоб вона виросла розумною, чесною, щирою. Мені запропону вали роботу в бібліотеці, а потім поставили ці вимоги... й я вже інакше не могла... я сексот... Це вже не мало значення, мені зда валося, що я давно вмерла. Якоїсь осени мені зробилося страшно жити, і жах вбив у мені людину... і було все байдуже і однаково... Ти знову пригадав мені щось зі світу людських ілюзій... Тікай, ко ханий, тікай, бо й ти зникнеш, як інші. Візьми цю книгу, її збере гла я з часів, коли ще була люди ною і мала багато казкових мрій. Це талісман, що допоміг зустріти тебе. Тепер іди, бережи цей та лісман, може допоможе нам зу стрінутися знову. Від санаторії до них наближа лись двоє цивільних, одягнені у звичайні сірі вбрання. ...Ттт завжди спізнювався... тобі завжди бракувало часу... Лиш ці при ходять своєчасно. Це стандарт лю дей автоматів, щ о схожі між собою, як піскові зерна. Стандарт, запози чений з середнього сходу, де око поета не знаходить точок прикла дання в одноманітній, як каракум ські піски, масі. Лиш деспотові, по ставленому на чолі племені, належить ся воля думки й чину, — йому й ге ній поета... Інколи новий тип виро стає на старім корінні і тоді лиша ється, як обгорілий тотем, в чорній суконці під розбитою громом со сною. Це добре було б до моїх не- закінчених „ґенез“. Вже у вязничому коридорі він пригадав собі її дарунок. Тоді поклав книгу до кишені. З нена вистю вийняв її тепер і шпурнув у далекий кут. Летючи, книга розгортала свої сторінки і з них випадали сухі, майже спорохняві лі, листки каштана. Вони тремтіли в сяйві соняшного проміння, що падав через ґратоване вікно і ти хо лягали на бетонову долівку. ...Каштани... київський бульвар, Букіністична Книга... вона... Він все зрозумів. Кинувся й підняв Грінченкову новелю. На колінах, тремтячими пальцями став збирати крихкі, пересохлі листки, намагаючися вкласти їх назад до забрудненої книги, а з пересохлих уст спадало сухе ри дання. НА ПАМ’ЯТНИК Т. ШЕВЧЕНКА Відділи СУА проявляють себе у- спішно в акції збірки на пам’ятник Т. Шевченка у Вашінґтоні. Велику не сподіванку зробив 34 Відділ СУА у Коговзі, що пожертвував 200 дол. О- крім того 5 Відділів СУА уже зложи ли стодолярові пожертви, а саме — З і 4 Відділи в Ню Йорку, 22 у Шикаґу, 42 у Филаделфії і 64 у Ню йорку. Як гарно, що саме Відділи, відзначені не давно з нагоди 35-літнього ювілею, виказують таку активність! По 50 дол. зложили дотепер три Відділи — 7 в Акроні, 54 у Вилмінґ- тоні і 70 у Пассейку. Чекаємо даль ших відомостей! МАТИ РОКУ Америка не тільки уфундувала День Матері, поширивши цей звичай у ці лому культурному світі. Але висуває тепер вибір Матері Року. Спеціяльний, до того покликаний Комітет іменує матір кожного стейту, розваживши кандидатури різних осіб, запропоно ваних організаціями, церковними ко мітетами, громадами. Із тих п’ятидеся- ти матерей потім вибирають Амери канську Матір Року. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1961 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top