Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVIII. КВІТЕНЬ, 1961 ЧИСЛО 4 Галя Мазуренко * # * В тумані небо синє І Лондон улетів. Де ми? В якій 'Країні? Серед яких ми снів? Різкі райкові крики Розрізують туман — То покидає стріхи Пташиний караван. Це табор їх циганський, Куди то він летить? І хто виводить вранці Безжурні веснянки1? * * * В далекій Празі — там де вежі срібносині Є тихий сад. Там проліски сьогодні І діти з квітами і хрестики рясніють. 1 батюшки між ними проходять. Там -під берізками, трояндами спокійно Поснули друзі. Як їм добре спати, Коли весна задумується мрійно І сяде на могилці спочивати. Самостійність Для жіночої організації це слово має подвійне значення. Колись, у заранні жіночого руху, все жіноцтво змагало до самостійности, і це поняття було одним із його кличів. Воно шукало своєї думки, свого шляху й бажало визволитись із за лежносте. Крок за кроком здобувало право на освіту, на заробітну працю, а врешті громадські права. Цей шлях ще не завершений, але в великій мірі вже закріплений. А все ж таки на всіх з’їздах, конвенціях чи конференціях жіночих організацій бачимо як одну з точок — самостійність жінки. Тут уже немає мови про право голосування, рівної платні тощо. Це поняття уже ставлять ширше. Жінка, як лю дина, громадянка, виховниця, фахівець, що по винна мати свій власний погляд на життя. Вона добивається свого становища у суспільстві, свого слова у громаді. Вона бере на себе відповідальність за долю націй, нарівні з чоловіками. І в тому змислі діють тепер жіночі організа ції. Вони розгортають свої власні, широко об ґрунтовані програми, вони перебирають у державі поважні конструктивні завдання. Цим взяли на себе велику відповідальність і змагають до того, щоб устоятись на своїх власних силах. Співдія з громадою є чи не найважнішою сторінкою їх праці. Це й заставляє суспільство вбачати в них поважний суспільний чинник. Змагаємо й ми до того в наших напрямних і плянах. Впродовж 35 літ праці Союзу Українок Америки зростало наше членство, як у кількості, так і в якості. У громадській праці вчилось і до зрівало. І дійшло врешті до становища, що в нашій громаді займає своє окреме місце. Та чи всюди воно признане й зрозуміле? Оцей могутній похід жіночих організацій пройшов мимо багатьох. Бо все ще нам дехто в громаді визначує підрядне місце, все ще притягає нас лиш до різних допоміжних завдань. Нераз забуває про нас у ви падку рішень чи репрезентації, а пригадує собі тільки, коли треба розіслати збіркові лісти. Це вже пройдений етап. Жіноча організація має свою власну програму, витичену окремим ста тутом. І змагає до того, щоб її виконати власними силами, згідно з власними напрямними. Бо її ціль — сказати своє слово в суспільстві й випов нити призначення, намічене для нього Богом і на родом. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1961. 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
