Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ХРИСТОС ВОСКРЕС! День весняних надій, великодних пісень. О, який золотий, цей сподіваний день! Зеленіє усе, і трава-мурава, і кущі, й дерева, запашний гіяцинт і тюльпановий квіт, і вербові сережки звисають із віт. Голубінь, і теплінь, і повітря ясне, щебетання пташок гомінке, голосне. Як радіє усе, як весніє усе! Дзвін лунає і вість Великодну несе до осель і садів, до озерових плес, що Христос для людей після смерти Воскрес! Г. Чорнобицька МУРЧАТКО Розкажу я вам спочатку Про моє мале мурчатко: В нього чорні лапки й вушка, А на спині жовта смужка, На голівці чорна цятка, Мов нашита з вовни латка, На боках сіренькі плями, — Я люблю його без тями, — Все воно смішне, пухнате, Ще мале, а вже вусате. Вигина дугою спину І пустує без упину: То стрибне, а то присяде, Мов чомусь страшенно раде, Роздратую—страх сердите— Може боляче вкусити, А погладжу — враз муркоче, Аж примружить навіть очі. Я його зову Мурчатком, Бо це Мурчине дитятко. Варвара Гродська РАКЕТА Приготуйтеся! Ракета Вже готова до відлету! Заревів мотор: гар-гар-р-р! І помчали ми до хмар! Ігор стежить за мотором, Федь по радіо говорить, А Ганнусенька із круп Для пільотів варить суп ... Вже земля внизу кружляє, Сонце збоку десь палає, А зірки, мов павуки, Швидко скачуть набоки! Все було б гаразд, та горе — Щось як бахне у моторі! Крісло тріснуло, а ми... Ми всі попадали на п'длогу! JI. Полтава ПИСАНКА ДЛЯ БАБУСІ Я цю писанку візьму, понесу бабусі, прокажу: „Христос воскрес Як „Воістину воскрес" відповість бабуся, я рідненьку поцілую, похвалюсь, що з татом написали писанок гарних і багато. — Ми! Удвох із татом! Г. Чо. НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1961.
Page load link
Go to Top